91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
11.04.11 Справа № 19/267.
Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В. розглянувши скаргу відповідача у справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Мост", м.Донецьк
до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім.С.С.Монятовського", м.Луганськ
про стягнення 76662 грн. 07 коп.
та зустрічним позовом
Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім.С.С.Монятовського", м.Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Мост", м.Донецьк
про стягнення 159566 грн. 68 коп.
Орган виконання судового рішення: Жовтневий відділ Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, м.Луганськ
в присутності представників сторін:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача -Кушнарьов В.О., довіреність № б/н від 01.01.2011;
Сердюкова І.В., довіреність № б/н від 17.01.2011;
від ВДВС -Саричева Г.І., довіреність № 2780 від 23.03.2011.
Обставини справи: відповідач звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою № 193 від 18.02.2011, в якій просить:
- визнати дії старшого державного виконавця Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ Саричевої Г.І., які явилися у арешті рахунку № 26003959677105 в ЛФ ПУМБ, МФО 304966, що належить ПрАТ "Лугцентрокуз ім.С.С.Монятовського" неправомірними;
- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ Саричевої Г.І., які явилися у включенні виконавчого збору в розмірі 7765 грн. 86 коп. та виконавчих витрат у сумі 100 грн. 00 коп. до сум, що підлягають примусовому стягненню;
- скасувати постанову старшого державного виконавця Жовтневого ВДВС Ленінського МУЮ Саричевої Г.І. "Про накладення арешту на майно" № 23656075 від 09.02.2011;
- скасувати постанови старшого державного виконавця Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ Саричевої Г.І. "Про виконавчий збір" № 23656075 та "Про виконавчі витрати" № 23656075.
В судовому засіданні 23.03.2011 представник відповідача подав уточнення від 22.03.2011 № 312 вимоги викладених в скарзі, а саме просить:
- визнати дії Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ, які явилися в арешті рахунку № 26003959677105 в ЛФ ПУМБ, МФО 304966, що належить ПрАТ "Лугцентрокуз ім.С.С.Монятовського" неправомірними;
- визнати неправомірними дії Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ, які явилися у включенні виконавчого збору в розмірі 7765 грн. 86 коп. та виконавчих витрат у сумі 100 грн. 00 коп. до сум, що підлягають примусовому стягненню;
- скасувати постанову Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ "Про накладення арешту на майно" № 23656075 від 09.02.2011;
- скасувати постанови Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ "Про виконавчий збір" № 23656075 та "Про виконавчі витрати" № 23656075.
Дані уточнення були прийняті судом до розгляду.
Представник Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ надав заперечення № 2770 від 23.03.2011 на скаргу відповідача, вважає її необгрунтованою з підстав викладених у запереченнях.
11.04.2011 відповідач надав відзив від 07.04.2011 на заперечення Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ, в якому посилається на ст.30 Закону України "Про виконавче провадження" як на підставу для поновлення строку для добровільного виконання рішення боржником; також відповідач посилається на те, що виконавець в порушення ст.253 Цивільного кодексу України та ст.50 Господарського процесуального кодексу України здійснив виконавчі дії стосовно арешту рахунка боржника на сьомий день, тобто день, який ще входить до строку для добровільного виконання боржником рішення, що призвело до незаконного стягнення виконавчого збору та виконавчих витрат з боржника; зазначив, що платіжні реквізити відділу для перерахування коштів отриманні нарочно представником відповідача тільки 09.02.2011 у 17 год. 00 хв., тобто вже після факту арешту рахунків боржника.
Позивач ніяких пояснень або заперечень стосовно скарги боржника не надав, не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду скарги, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Оскільки явка у судове засідання не визнавалася обов'язковою, а відповідно до ст.1212 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, господарський суд розглядає скаргу за наявними матеріалами.
Заслухавши представників ВДВС та відповідача, які прибули у судове засідання, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані докази вимог заявника скарги і заперечень представника органу виконання судового рішення окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Рішенням господарського суду Луганської області від 19.11.2010 по справі №19/267 позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім.С.С.Монятовського" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Мост", борг у сумі 73237 грн. 94 коп., інфляційні нарахування у розмірі 3002 грн. 76 коп., 3% річних у сумі 415 грн. 35 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 766 грн. 56 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235 грн. 98 коп.; в решті позовних вимог за первісним позовом відмовлено; повернуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Мост" зайве сплачене за платіжним дорученням № 2978 від 19.10.2010 державне мито в сумі 01 грн. 38 коп.; в задоволенні вимог за зустрічним позовом відмовлено; судові витрати покладено на позивача за зустрічним позовом; повернуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім.С.С.Монятовського" зайве сплачене за платіжним дорученням № 002614 від 08.06.2010 державне мито в сумі 40 грн. 50 коп.
На виконання рішення господарського суду Луганської області від 19.11.2010 по справі № 19/267 відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України господарським судом Луганської області видано наказ від 22.12.2010 №19/267.
Як вбачається зі ст.1 Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ст.18 Закону України „Про виконавче провадження” Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа:
1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в ст.3 цього Закону;
2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;
2-1) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом.
3) в інших передбачених законом випадках.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Мост" звернулося до Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ за примусовим виконанням рішення господарського суду.
Відповідно ст.24 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Як вбачається з приписів ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Наказ господарського суду Луганської області № 19/267 від 22.12.2010 надійшов на виконання 14.01.2011 та 14.01.2011 державним виконавцем Саричевою Г.І. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 23656075 та копії цієї постанови 14.01.2011 були надіслані сторонам виконавчого провадження, що вбачається з журналу вихідної кореспонденції Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ.
Вказаною постановою боржнику було надано строк для добровільного виконання судового рішення протягом семи днів.
Згідно до ст.30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.
У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.
Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм цим Законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторони, суд або інший орган, який видав виконавчий документ.
Як вбачається з пояснень Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ представник боржника звернувся до нього з клопотанням про отримання постанови про відкриття виконавчого провадження 02.02.2011, яка була йому надана в цей же день, про що свідчить власноручний підпис його представника на постанові про відкриття виконавчого провадження; постанова про відкладення провадження виконавчих дій органом ДВС не виносилась, оскільки відповідач не звертався з письмовою заявою про поновлення боржнику строку для добровільного виконання рішення.
Відповідно до ст.46 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.
Постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше ніж наступного дня після її винесення надсилається боржнику і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк.
Статтею 45 вищезазначеного Закону також передбачено, що витрати органів державної виконавчої служби на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень є витратами виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Кошти виконавчого провадження складаються з:
- коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 46 цього Закону;
- авансового внеску стягувачів на проведення виконавчих дій згідно із статтею 48 цього Закону;
- стягнутих з боржника витрат на проведення виконавчих дій;
- інших надходжень, що не суперечать законодавству.
До витрат на організацію та проведення виконавчих дій належать кошти, витрачені на:
1) перевезення, зберігання і реалізацію майна боржника;
2) оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до провадження виконавчих дій;
3) поштовий переказ стягувачеві стягнених аліментних сум;
4) розшук боржника, його майна або розшук дитини;
5) оголошення в засобах масової інформації;
6) інші необхідні витрати для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.
Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Постанова про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, може бути оскаржена сторонами до суду у 10-денний строк.
З огляду на вищевикладене старшим державним виконавцем Саричевою Г.І. 21.01.2011 (з урахуванням ч.2 ст.24 цього Закону) були правомірно прийняті постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, які були надіслані боржнику простою кореспонденцією про що є відповідний запис в журналі вихідної кореспонденції Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ.
Посилання боржника на їх неотримання судом відхиляється, оскільки боржник не звертався до ВДВС з заявами про неотримання зазначених постанов. До того ж судом звертається увага на те, що в п.6 отриманої відповідачем нарочно копії постанови про відкриття виконавчого провадження зазначено, що сторони виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, унесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, за адресою в мережі Інтернет та зазначений ідентифікатор для доступу.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом має право накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Приписами ст.50 цього Закону передбачений порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника, а саме звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
31.01.2011 державним виконавцем Саричевою Г.І. на підставі вище викладених статей Закону України "Про виконавче провадження" було обгунтовано винесено постанову про арешт коштів боржника, яка надіслана боржнику про що здійснений відповідний запис в журналі вихідної кореспонденції ВДВС. Інформації стосовно не отримання даної постанови від боржника до ВДВС не надходило, постанова у встановленому законом порядку боржником оскаржена не була. До того ж судом звертається увага боржника на те, що банком постанова отримана лише 09.02.2011, про що свідчить відповідний штамп на примірнику зазначеної постанови, з чого вбачається, що навіть отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження 02.02.2011 боржник мав достатньо часу для самостійного виконання рішення при наявності бажання.
Тобто підстави для скасування постанов Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ про стягнення з боржника виконавчого збору, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та про арешт коштів боржника у повному обсязі відсутні, оскільки виконавче провадження відкрите та проводиться державним виконавцем обґрунтовано та з дотриманням вимог Закону України “Про виконавче провадження” чинним на дату винесення зазначених постанов.
Стосовно посилання відповідача на отримання реквізитів для сплати заборгованості лише 09.02.2011 в 17 год. 00 хв., тобто вже після накладення арешту на кошти боржника, то відповідач не надав суду доказів щодо звернення до ВДВС за відповідним даними раніше.
Щодо звернення відповідача до ВДВС з листом № 152 від 09.02.2011, суд зазначає наступне.
В даному листі відповідач звертається до ВДВС з клопотанням про відкладення виконавчих дій, посилаючись на норми ч.1 ст.40-1 та на ст.32 Закону України "Про виконавче провадження". Статтею 32 передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм цим Законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів. Звернення відповідача до суду апеляційної інстанції не є обставиною, що перешкоджає провадженню виконавчих дій, оскільки рішення господарського суду Луганської області вже набрало законної сили, а з моменту отримання відповідачем нарочно постанови про відкриття виконавчого провадження (02.02.2011) пройшло достатньо часу. Тобто у ВДВС не було підстав для застосування ст.32 Закону України "Про виконавче провадження".
До того ж не дочекавшись відповіді на поданий лист, 10.02.2011 відповідач надав до ВДВС платіжні доручення, що підтверджують факт перерахування коштів на депозитний рахунок виконавчої служби в повному обсязі, а саме погашення боргу по виконавчому документу, виконавчого збору та витрат на здійснення виконавчих дій.
Таким чином, з матеріалів справи не вбачається підстав для висновку про неправомірність дій Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ при здійсненні виконавчих дій.
Враховуючи викладене скаргу відповідача слід відхилити.
Виконання рішення господарського суду є невід"ємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби. У зв"язку з цим судові витрати при зверненні зі скаргою не сплачуються. На підставі викладеного суд повертає відповідачу зайво сплачені за платіжним дорученням № 000857 від 17.02.2011 державне мито у розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 236 грн. сплачені за платіжним дорученням № 000858 від 17.02.2011.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.47, 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
1. Скаргу Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім.С.С.Манятовського" № 193 від 18.02.2011 з уточненнями № 312 від 22.03.2011 відхилити.
2. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім.С.С.Монятовського", м.Луганськ, вул.Фрунзе, б.107, корп.14, код 13392898 зайве сплачене за платіжним дорученням № 000857 від 17.02.2011 державне мито в сумі 85 грн. 00 коп. та зайве сплачені за платіжним дорученням № 000858 від 17.02.2011 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.
Повернення державного мита здійснюється на підставі даної ухвали, підписаної та засвідченої гербовою печаткою господарського суду та оригіналів платіжних доручень №000857 та №000858 від 17.02.2011.
Суддя Т.В. Косенко
Помічник судді С.І. Заєць