Постанова від 24.02.2011 по справі 2а-1692/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Київ

24 лютого 2011 року 15:34 год. № 2а-1692/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Тимкович І.О.,

за участю: позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Нечипоренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві (далі - РАЦС Оболонського РУЮ у м. Києві) про визнання протиправними дій зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправними дії РАЦС Оболонського РУЮ у м. Києві щодо відмови у здійсненні державної реєстрації його дочки ОСОБА_3, зобов'язати РАЦС Оболон-ського РУЮ у м. Києві провести державну реєстрацію ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та видати свідоцтво про народження ОСОБА_3 у термін, визначений чинним законодавством.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, звернувшись до РАЦС Оболонського РУЮ у м. Києві із заявою про реєстрацію ОСОБА_3 та надавши необхідні документи, зокрема довідку про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), йому було протиправно відмовлено з посиланням на можливість такої реєстрації на підставі вказаної довідки через рік або на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.

Під час розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги, посилаючись на обста-вини, зазначені у позовній заяві. Зазначив, що не реєстрація відповідачем народження його доньки, порушує його права та інтереси, а також права та інтереси його доньки, зокрема щодо забезпечення реалізації прав фізичної особи, своєчасної реєстрації, отримання допо-моги по народженню дитини тощо.

Відповідач письмових заперечень не надав. Під час розгляду справи представник відповідача заперечила проти визнання дій протиправними, посилаючись на те, що РАЦС Оболонського РУЮ у м. Києві діяло відповідно до своїх відомчих інструкцій і не відмовляло у проведенні реєстрації народження дитини, а лише роз'яснило порядок її проведення Стосовно вимоги про зобов'язання провести державну реєстрацію ОСОБА_3 та видати свідоцтво про її народження, представник відповідача не заперечувала.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що згідно із свідоцтвом про одруження НОМЕР_1 від 4 жовтня 2003 року ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_4.

У січні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до РАЦС Оболонського РУЮ у м. Києві із заявою про державну реєстрацію народження дитини - ОСОБА_3, у якій зазначив, що дитина народилася поза межами пологового будинку, факт народження ОСОБА_3 можуть підтвердити два свідки: ОСОБА_1 (чоловік) та ОСОБА_5 (сестра). До заяви додав свідоцтво про одруження НОМЕР_1 та медичну довідку № 1 про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о) від 5 січня 2011 року, копії якої наявна у справі, а оригінал був оглянутий судом.

У відповідь на свою заяву позивач отримав відповідь РАЦС Оболонського РУЮ у м. Києві від 26 січня 2011 року № 363/02-25, у якій з посиланням на п. 2 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністер-ства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, запропоновано вирішити питання згідно чинного законодавства.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у сфері державної реєстрації актів цивільного стану та стосуються процедури державної реєстрації дитини, яка народилася поза межами пологового будинку.

Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану визначено Законом України від 1 липня 2010 року № 2398-VI "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі - Закон № 2398-VI). Цей же Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно із ч. 1 ст. 6 цього Закону державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження проводять відділи державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно із положеннями ст. 9 Закону № 2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (ч. 1); для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт або паспортний документ заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації (ч. 4); правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері державної реєстрації актів цивільного стану (ч. 5).

Частиною 1 ст. 13 Закону № 2398-VI встановлено, що державна реєстрація наро-дження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України (далі - СК).

Як встановлено у ст. 122 СК, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.

Відповідно до ст. 13 Закону № 2398-VI державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів (ч.ч. 2, 3).

Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини, згідно із ч. 4 цієї статті, є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження дитини, а в разі їх відсутності - рішення суду.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 8 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024, затверджено форму медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о) та інструкцію щодо її заповнення та видачі, у п. 1.1 якої визначено, що для забезпечення реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану народження дитини, яка народилася поза лікувальним закладом, а також для забезпечення реєстрації народження дитини після закінчення 1 року з дня народження і до досягнення нею 16 років (у разі якщо дитина перебувала під наглядом медичного закладу) заклад охорони здоров'я видає "Медичну довідку про перебування дитини під наглядом лікувального закладу", форма № 103-1/о.

У п. 1.2 Інструкції щодо заповнення та видачі медичного свідоцтва про народження (форма № 103/о), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 8 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024, зазначено, що у разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я при реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану факт народження дитини підтверджується медичною довідкою про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о) та двома свідками.

Наведенні положення Закону № 2398-VI, СК та наказу центрального органу вико-навчої влади у сфері охорони здоров'я, дають підстави для висновку, що у разі народження дитини поза межами закладу охорони здоров'я (пологового будинку) та для забезпечення державної реєстрації народження такої дитини, батькам чи одному із них не пізніше одного місяця з дня народження дитини слід подати до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану письмову або усну заяву про державну реєстрацію та медичну довідку про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о) і зазначити двох свідків, що підтверджує факт народження дитини.

Водночас у пп. б) п. 2 підрозділу 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів гро-мадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, зазначено, що медичне свідоцтво про народження, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 8 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024 подаються для державної реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше.

Цим же п. 2 Правил передбачено, що при відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.

Під час розгляду справи сторонами не заперечувався факт народження дитини - ОСОБА_3 та її походження. Однак представник відповідача вважає, що державна реєстрація дитини, яка народилася поза межами пологового будинку, повинна проводитися через рік або інакше за рішенням суду, як передбачено у Правилах. При цьому не надала аргументованих пояснень щодо відсутності такого положення в спеціальному законі.

З огляду на викладене та враховуючи, що позивачем (як одним із батьків) своєчасно подано до відповідача заяву про державну реєстрацію народження дитини -ОСОБА_3, факт народження і походження якої не заперечується, а тому не потребує встановлення рішенням суду факту народження даною жінкою, а також зважаючи, що у заяві вказано двох свідків та додано документ - медичну довідку № 1 про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о) від 5 січня 2011 року, яка підтверджує факт, що підлягає державній реєстрації, суд вважає, що РАЦС Оболонського РУЮ у м. Києві зобов'язаний провести державну реєстрацію народження дитини - ОСОБА_3.

Крім того, суд зауважує, що Правила державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, є підзаконним актом, який має нижчу юридичну силу порівняно із законом і не повинен суперечити йому, водночас законодавцем встановлено порядок державної реєстрації народження дитини та передбачено відповідальну за визначення підтверджуючих документів особу, а саме - центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров'я, і не встановлено ніяких обмежень щодо подання підтверджуючих документів через рік тощо, а в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 18 Закону № 2398-VI про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення адміністра-тивного позову в частині зобов'язання РАЦС Оболонського РУЮ у м. Києві провести державну реєстрацію ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та видати свідоцтво про народження ОСОБА_3 відповідно до чинного законодавства.

Позовні вимоги про визнання протиправними дій РАЦС Оболонського РУЮ у м. Києві щодо відмови у проведенні державної реєстрації ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем така відмова (як самостійне рішення) не приймалася, а лише було роз'яснено положення підзаконного акта.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чин-ного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що РАЦС Оболонського РУЮ у м. Києві слід провести державну реєстрацію народження ОСОБА_3 та видати свідоцтво про народження ОСОБА_3 відповідно до чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 158-163, 167 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 частково.

2. Зобов'язати Відділ реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві провести державну реєстрацію народження ОСОБА_3 та видати свідоцтво про народження ОСОБА_3 згідно із вимогами чинного законодавства.

3. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання протиправними дій Відділу реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві.

4. Присудити на користь ОСОБА_1 судові витрати (державне мито) у розмірі 1,70 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається до протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя Д.А. Костенко

Попередній документ
14878161
Наступний документ
14878163
Інформація про рішення:
№ рішення: 14878162
№ справи: 2а-1692/11/2670
Дата рішення: 24.02.2011
Дата публікації: 18.04.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: