ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
24 березня 2011 року 10:14 № 2а-15694/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Черненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство АСЕ"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2010р. №0007002307/0
за участю представників сторін:
від позивача: Колбасов Ю.О. (дов.від 29.10.2010)
від відповідача: Макар О.З. (дов.від 29.03.2010р. №5186/9/10-109)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство АСЕ»до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24.03.2011 року о 10 год. 14 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
позивач звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі м Києва про скасування податкового повідомлення -рішення від 20.09.10 №0007002307/0.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та зазначив, що не погоджується з прийнятими податковим повідомленням-рішенням та виявленими порушеннями.
В обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на той факт, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення винесене на підставі акт перевірки свідчить про недотримання перевіряючими вимог, які ставляться до порядку оформлення результатів документальних перевірок, відповідно до Наказу №326 від 11.06.04р. Так, із складеним актом позивач не був належним чином повідомлений для складання та підписання, внаслідок чого був позбавлений можливості надати документи, що повністю спростовують висновки акту. Позивачем було укладено договори з контрагентами та здійснювались операції з поставки товарів та послуг. Останній неодноразово надавав відповіді на запити відповідача, в яких вказував на пояснення та на докази по підтверджуючим та проведеним операціям. Відповідно до ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач формував податковий кредит на підставі наданих контрагентами належним чином складених податкових накладних, в яких суми податку на додану вартість відповідають договірній (контрактній вартості) та задекларованому позивачем розміру податкового кредиту.
Тому, на його думку, в основу акту перевірки відповідачем покладено звужувальне тлумачення правових норм та необ'єктивні висновки, що призвело до неправильного застосування норм законодавства та незаконного донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
З огляду на вищевикладене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити, та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував, на його думку під час проведеної перевірки встановлено порушення позивачем пп.1.3 ст.1, п.п.7.2.3, п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 3, 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом ДПА України від 30.05.97 №165, що призвело до заниження податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Зеніт НВКП»на загальну суму 3 144 364,15 грн.
Відповідач зазначає, що такі угоди між позивачем та ТОВ «Зеніт НВКП», якщо і були укладені, то без мети настання реальних правових наслідків зумовлених такою угодою, без мети здійснення господарської діяльності, а спрямовані на незаконне відшкодування податку на додану вартість, що призвело до значних втрат дохідної частини Державного бюджету.
Тому, на думку відповідача прийняте податкове повідомлення-рішення є правомірним, а заявлені позовні вимог не обґрунтованими, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду про наступне.
Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва (далі - відповідач) проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство АСЕ»(далі - позивач) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Зеніт НВКП»(код ЄДРПОУ 36425378) за період з 01.01.2010р. по 30.06.2010р.
За результатами перевірки складено акт від 02.09.2010р. №653/23-7/33401366, яким встановлено порушення п.1.3. ст.1, п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7 п.10.1. ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», п.3, 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97р. №165, п.10.1. наказу ДПА України від 29.07.05р. №244, позивачем занижено податок на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Зеніт НВКП» на загальну суму 3 144 364, 15 грн., в т.ч. за січень 2010р. в сумі 58032,77 грн., лютий 2010р. в сумі 327255,82 грн., березень 2010р. в сумі 518204,46 грн., квітень 2010р. в сумі 679955,31 грн., травень 2020 р. в сумі 410682,63 грн., червень 2010р. в сумі 410682,63 грн.
На підставі виявленого порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0007002307/0 від 20.09.2010, у сумі 4580113,00грн, в т.ч. за основним платежем -3144364,00 грн., штрафними санкціями -1435749,00 грн.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.
За податковими деклараціями позивача з податку на додану вартість за січень -червень 2010 року - обсяг поставки ТОВ «Зеніт НВКП»складає -0, податкова звітність з податку на додану вартість подана позивачем за квітень 2010 року - визнана недійсною. Тобто встановлено відсутність декларування ТОВ «Зеніт НВКП»податкових зобов'язань з податку на додану вартість по операціям з позивачем.
Підпунктом 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(надалі - Закон № 168) встановлена сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Згідно з підпунктами 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Норма підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168встановлює, крім обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.
Згідно з пунктами 7.1, 7.2 статті 7 Закону № 168, особа-продавець, зареєстрована як платник ПДВ, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати покупцю ПДВ та скласти і передати податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми до податкового кредиту. Тобто продавець повинен спочатку нарахувати податок на додану вартість, а потім вже передати покупцю податкову накладну. Саме нарахування ПДВ продавцем дає підставу для віднесення цієї суми ПДВ до податкового кредиту покупцем товару.
Відповідно до п. 10.1 ст. 10 Закону №168, особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахуванню) до бюджету є: платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.
Згідно з п. 1.3. ст. 1 Закону №168, (із змінами та доповненнями) платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.
Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168 -визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкового зобов'язання продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Пунктом 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №165 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997 № 2333/2037, встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з поставки товарів (послуг) продавця у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.
Пунктом 10.1 наказу Державної податкової адміністрації України від 29.07.2005 № 244 визначено, що облік виданих податкових накладних проводиться у день виникнення податкових зобов'язань відповідно до вимог п. 7.3 ст. 7 Закону №168 (по першій із подій).
Відповідно до п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, порядковий номер податкової накладної відповідає порядковому номеру в реєстрі отриманих і виданих податкових накладних.
З матеріалів справи встановлено, що відповідно до податкової звітності поданої до ДПІ у Печерському районі міста Києва - ТОВ «Зеніт НВКП»не мало основних засобів, не декларувало амортизаційних відрахувань та відповідно додаток К1 до декларації з податку на прибуток підприємств до ДПІ у Печерському районі м. Києва не подавало.
Відповідно до Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. № 375 економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.
Враховуючи позицію відповідача суд дійшов висновку про відсутність у ТОВ «Зеніт НВКП» матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.
В акті перевірки зазначено, що для проведення перевірки достовірності відображення в обліку та звітності операцій по господарських взаємовідносинах з ТОВ «Зеніт НВКП»не надано документи, які підтверджують господарські взаємовідносини.
Також суд не може взяти до уваги, що висновок стосовно даного порушення, що узгоджується з позицією відповідача викладений у довідці Вищого адміністративного суду України «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість»»від 15.04.2010 року, в частині того, що «... у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Відповідно до наведеного судам слід ураховувати, що на момент здійснення перевірки податковим органом у платника податку відсутні податкові накладні, вантажні митні декларації, які підтверджують правомірність віднесення певних сум до податкового кредиту, то судом не може братися до уваги їх надання при розгляді справи в суді.»
З огляду на вищевикладене, враховуючи докази наявні в матеріалах справи, пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову в заявлених позовних вимогах. На думку суду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів обставини, якими виявлені порушення за результатами проведеної перевірки, тому прийняте податкове повідомлення-рішення є правомірним.
Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 97, 160-167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Відмовити в задоволенні позовних вимог.
2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст. 185- 187 КАС України.
Суддя І.А. Качур