ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
03 березня 2011 року 15:09 № 2а-1078/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладії А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Відкрите акціонерне товариство "Будшляхмаш"
до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва
про скасування повідомлення - рішення № 0000102302/0, № 0000112302/0 від 13.01.2011року
Відкрите акціонерне товариство «БУДШЛЯХМАШ»(далі ВАТ «БУДШЛЯХМАШ»або позивач) звернулось до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі міста Києва (далі ДПІ в Шевченківському районі м. Києва або відповідач) з позовом про скасування податкових повідомлень рішень від 13.01.2011 року № 0000102302/0 та від 13.01.2011 р. № 0000112302/0.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, зазначивши, що оспорювані податкові повідомлення-рішення є неогрунтованими, протиравними, у зв»язку з чим підлягають скасуванню та просить суд задовольнити адміністративний позов.
Представник відповідача в судовому засіданні виклав зміст заперечень проти позовних вимог та просив суд у позові ВАТ «БУДШЛЯХМАШ»відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні 03 березня 2011 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
ДПІ у Шевченківському районі м. Києва була проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Будшляхмаш»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року., за результатами даної перевірки було складено акт від 29.12.2010 р. № 4743/23-02/14310164 (далі -акт перевірки).
На підставі висновків акта перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 13.01.2011 р. були винесені податкові повідомлення- рішення № 0000102302/0 та № 0000112302/0 якими встановлені наступні порушення:
1) пп. 1.6., пп. 1.23 п.1,пп..4.1.6. ст.4, п.1.32 ст.1 п.5.1., п.п.5.2.1, п.5.2, ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.1997 року, із змінами та доповненнями встановлено заниження податку на прибуток на суму 135 833 грн., в.т.ч. по періодах: за IV кв. 2007 року в сумі 23 333 грн., за IV квартал 2008 року в сумі 112 500 грн.;
2) абзацу 2 п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168,97 -ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, ВАТ «Будшляхмаш»занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за перевіряє мий період всього в сумі 18 666 грн., в.т.ч. за грудень 2007 року в сумі ПДВ 18 666 грн.
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Біотех»був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № К-45/04 від 01.04.200 року на підставі якого позивачем було придбано цінний папір -простий вексель на суму 160 000 грн. 00 коп.
Зазначений вексель переданий позивачу згідно з актом прийому-передачі від 01.04.2004року.
Відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів № К-192/04 від 16.11.2004 року укладеного між позивачем та ТОВ «Офіс Лайн»позивачем було придбано пакет цінних паперів -простих векселів на суму 290 000 грн.
Зазначені векселі передані позивачу згідно з актом прийому-передачі від 22.11.2004року.
Відповідач посилається на списання позивачем заборгованості по вищезазначеним векселям в Декларації з податку на прибуток підприємств за 2008 р., але не відображене в складі валових доходах безоплатно отримані векселі від ТОВ «Біотех»та ТОВ «Офіс Лайн».
Відповідно до п.п. 1.23 п.1 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі Закон), безоплатно надані товари (роботи, послуги) -це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості, товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.
Згідно з п.п. 1.6. п.1.ст.1 Закону, товари - матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.
Відповідно до вищевказаних договорів купівлі-продажу векселя не є безоплатно отриманими, оскільки підприємство виконало зобов»язання щодо сплати коштів по вищевказаним векселям, що підтверджується платіжними дорученнями № 990 від 13.05.2004 року, № 991 від 13.05.2004 року на загальну суму 160000,00 грн. та № 2372 від 24.11.2004 року.
Таким чином, станом на 01.07.2007 р.(початок перевірки відповідачем) у позивача була відсутня кредиторська заборгованість перед ТОВ «Біотех»та ТОВ «Офіс Лайн».
Відповідно до протоколу засідання центральної інвентаризаційної комісії ВАТ «Будшляхмаш»від 25.12.2008 року, позивачем було списано дебіторську заборгованість по зазначеним векселям як безнадійну у зв»язку із закінченням строку позовної давності за рахунок прибутку підприємства.
Враховуючи зазначене, позивачем правомірно не включено зазначені витрати до складу валового доходу в IV кварталі 2008 року.
Відповідно до рахунку-фактури № 053346-Ф від 30.11.2007 року ТОВ «Європейське консалтингове агенство»зобов»язується надавати позивачу інформаційні послуги по полковій землерийній машині ПМЗ-3.
Згідно з актом виконаних робіт від 20.12.2007 року № ОУ-0016971 позивачу були надані вищевказані інформаційні послуги на загальну суму 93 333 грн.
Відповідач, при винесенні оспорюваних податкових повідомлень-рішень, посилається на те, що акт виконаних робіт не дає повної інформації, яка б свідчила про те, що виконавець вищевказаних послуг проводить певну роботу, в зв»язку з чим не можливо поєднати зв»язок даних витрат з веденням господарської діяльності позивача.
Суд не погоджується з твердженнями відповідача виходячи з наступного.
Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п.п.1.32 ст. 1 вищевказаного Закону).
Пункт 5.1.ст.5 Закону передбачає, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) (п.п. 5.2.1, п.5.2, ст..5 Закону)
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (5.3.9 ст.5 Закону).
Згідно з актом виконаних робіт від 20.12.2007 року № ОУ-0016971 позивачу були надані вищевказані інформаційні послуги, а саме юридичні консультації, на загальну суму 93 333 грн. та сплачені ним у встановленому законом порядку. Ці обставини підтверджуються платіжним дорученням № 1994 від 20.12.2007 року про сплату зазначених послуг, податковою накладною № 11438 від 20.12.2007 року та карткою по 631 рах. по контрагенту ТОВ «Європейське консалтингове агенство».
Враховуючи зазначене, отримання інформаційних послуг сприяє збільшенню обсягів реалізації продукції позивача та безпосередньо пов»язані з його господарською діяльністю.
Абзац 2 п.п.7.4.1. п.7.4. ст..7 передбачає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п. 7.4.4 п.7.4. ст..7 Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Враховуючи вищевикладене, позивачем не було порушено вимог підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем правомірно нарахований податок на додану вартість при придбанні інформаційних послуг та віднесені до складу податкового кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень.
З огляду на зазначене, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На розподілі судових витрат представник позивача не наполягав.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -
1. Задовольнити адміністративний позов.
2.Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 13.01.2011р. № 0000102302/0 та № 0000112302/0.
Постанова набирає сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, зі змінами та доповненнями. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Вєкуа Н.Г.
Постанова складена в повному обсязі: 10.03.2011р.