ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
01 березня 2011 року 12:07 № 2а-17597/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладії А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва Державна податкова адміністрація у місті Києві
про скасування податкових повідомленьрішень та рішень про результати розгляду скарг
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 3 грудня 2010 р. відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача під час розгляду справи позов підтримав та не погоджуючись з висновком податкового органу про заниження податку з доходів фізичних осіб, вказує на те, що позивачем згідно п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»було вірно обраховано та сплачено податок, надано всі необхідні документи до податкового органу, передбачені чинним законодавством України, а тому направлення повідомлень-рішень в зв'язку з неподанням документів на підтвердження відомостей, зазначених у декларації є протиправним, отже останні підлягають скасуванню.
Представник відповідача подав письмові заперечення проти позову, зазначив, що позивачем до податкового органу не було подано належних документів, що підтверджують достовірність відомостей, зазначених у деклараціях, а саме розрахункових документів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 11.03.2010 року подав до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва декларацію про доходи отримані з 01.01.2009р. по 31.12. 2009 р. Позивач самостійно розрахував інвестиційний прибуток та сплатив податок в сумі 1 грн. 21 коп. (квитанція № 109 від 11.09.2010 р.).
11.05.2010 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва винесла податкове повідомлення форми «Ф»№ 0004340172, яким нарахувало податкове зобов'язання на суму 166 834 грн. 08 коп. за порушення п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Позивач оскаржив зазначене повідомлення до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення без змін.
Згідно з підпунктами 9.6.1 та 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.
Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.
До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:
- обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;
- зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку;
- повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Під терміном „інвестиційний актив”, відповідно до підпункту 9.6.7 пункту 9.6 статті 9 вказаного вище Закону, розуміється пакет цінних паперів чи окремий цінний папір.
До оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
В судовому засіданні встановлено, що прибуток було отримано від продажу простих іменних акцій ЗАТ «Виробничо-торгова швейна фірма «Дана»по Договору № 77/09-1Б купівлі-продажу цінних паперів від 22.04.2009 р. в кількості 137 312 шт. за ціною 1 112 227 грн. 20 коп.
Зазначені прості іменні акції були придбані ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № Б-626 від 09.12.2008 р. у ОСОБА_2 від імені якої на підставі договору доручення діяло ЗАТ «Сведбанк», яке має Ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на право здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів. Що відповідає вимогам п. 1, 9 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».
Договором купівлі-продажу № Б-626 від 09.12.2008 р., а саме п.2.1 передбачалось, що Покупець зобов'язується оплатити Продавцю вартість цінних паперів у момент підписання договору без участі і відповідальності Повіреного Продавця. Зазначений пункт кореспондується з п. 3.1.2 договору доручення, в якому зазначено, що розрахунки здійснюються без участі Повіреного.
Суд також доходить до висновку, що вищезазначений пункт п. 3.1.2 договору доручення відповідає вимогам законодавства. В ст. 1000 ЦК України, що договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.
Виходячи з вищезазначеного, суд наголошує, що розрахунки за договором купівлі-продажу проводились між продавцем і покупцем - фізичними особами.
Відповідно до ст. 1087 ЦК України розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.
П. 1.2 Постанови Національного Банку України від 15.12.2004 р. № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320 розрахунковий документ -це документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Проаналізувавши законодавство України, суд приходить до висновку, що розрахунки між фізичними особами, які не здійснюють підприємницьку діяльність та не є фізичними особами підприємцями не вимагають надання розрахункових документів, в таких випадках документами, що підтверджують ціну товару та реальність її оплати є договір купівлі-продажу та акт виконаних робіт до договору купівлі-продажу.
Із наданих до суду документів підтверджується правомірність дій позивача щодо самостійного розрахунку та сплати, окремо від інших доходів та витрат, податку з інвестиційного прибутку за 2009 рік у розмірі 1 грн. 21 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності вчинених ним дій з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
На розподілі судових витрат представник позивача не наполягав.
Керуючись ст. 71, 86, ст. 105, 128, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення форми «Ф» Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 11.05.2010 р. №0004340172/0 та від 09.08.2010 р. № 0004340172/1.
Постанова набирає сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, зі змінами та доповненнями
Суддя Н.Г. Вєкуа
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -04.03.2011р.