Справа № 2а/2570/1503/2011
11 квітня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі :
Головуючої судді Баргаміної Н.М.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови, -
02.03.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, в якому просить визнати дії відповідача про накладення штрафу на позивача в розмірі 340 грн. за невиконання рішення суду протиправними та скасувати постанову про накладення штрафу управління від 16.02.2011 року.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що на момент винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу відповідачем не було враховано поважність причин невиконання судового рішення з огляду на відсутність коштів на рахунку Управління. Крім того, виконання судового рішення у встановлений судом спосіб і порядок є неможливим, так як у виконавчому документі не зазначений код економічної класифікації видатків бюджету, який, виходячи зі змісту супровідних документів не відповідає економічній сутності боргу, та враховуючи, що відкриті асигнування та кошторис боржника не містять відповідного коду економічної класифікації видатків бюджету.
Позивач в судове засідання не з'явився про день, час і місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, натомість надіслав на адресу суду клопотання від 01.04.2011 року, в якому просив справу розглянути без участі представника управління.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію суду заперечення від 11.04.2011 року, в якому просив справу розглянути без його представника. А також зазначив, що відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання рішення суду державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції. Враховуючи, що рішення суду, які набрали законної сили, є обовязковими до виконання, державним виконавцем правомірно було накладено на боржника штраф у розмірі 340 грн. Крім того вказував, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню на слідуючих підставах.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області було зобов'язано останнє здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоотримані суми щорічної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно з вимогами ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» за період з 22.05.2008 року по 28.02.2009 року.
Вказане рішення суду набрало законної сили, у зв'язку з чим було видано виконавчий лист.
На підставі виконавчого листа та заяви стягувача державним виконавцем 18.08.2010 року, керуючись статтями 3, 18, 20, 24 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано час для добровільного виконання в строк до 25.08.2010 року.
Згідно ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» копія постанови про відкриття виконавчого провадження була направлена державним виконавцем сторонам до відома та виконання, про що свідчить супровідний лист від 18.08.2010 року, копія якого міститься в матеріалах справи.
В зв'язку з тим, що рішення суду в наданий добровільний строк виконано не було, державним виконавцем відповідно до ст. 5, 76 Закону України «Про виконавче провадження» боржнику направлено розпорядження з вимогою виконати рішення в десятиденний строк з дня отримання даної вимоги.
03.02.2011 року до підрозділу примусового виконання рішень надійшов лист Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради від 01.02.2011 року № 03-19/698 про часткове виконання рішення суду в частини здійснення перерахунку. Також боржник повідомив про неможливість виконання рішення суду в частині виплати в зв'язку з відсутністю коштів на рахунках.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом.
В ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю у встановлений ним строк повинні бути надані безкоштовно документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Відповідно до ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 вказаного Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання.
В ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
В зв'язку з невиконанням рішення суду та керуючись ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» 16.02.2011 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 340 грн. Копію постанови разом з вимогою виконати рішення суду в 10-денний термін з дня отримання вимоги та повідомити державного виконавця про виконання (надати копії документів) було направлено боржнику до виконання, про що свідчить супровідний лист від 16.02.2011 року, копія якого міститься в матеріалах справи.
При вирішенні даної справи суд враховує, що позивачем не надано суду доказів щодо надання відповідачу будь-яких документів, на підставі яких відповідач мав би можливість надати оцінку поважності причин невиконання судового рішення.
А також суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, таким чином посилання суб'єктів владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом до уваги не приймається.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд враховує, що відповідно до ст. 124 Конституції України рішення суду ухвалюється іменем України та є обов'язковим для виконання.
Суд бере до уваги, що обов'язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб'єктами наділеними владними повноваженнями, покладається також конвенцією «Про захист прав та свобод людини», яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 17.07.1997 року. Отже, її положення є обов'язковими для виконання Україною. Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відносяться також і Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради. Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили повинно бути виконане, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не беруться. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини.
Варто відмітити, що відсутність грошових коштів для їх виплати може бути підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення на підставі статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», проте не є підставою для ухилення від виконання судового рішення.
Таким чином надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як матеріалами справи так і поясненнями представника відповідача, яким в судовому засіданні повністю доведено, що оскаржувана позивачем постанова є правомірною та прийнята на підставі Закону України «Про виконавче провадження», з дотримання всіх вимог, встановлених даним нормативно-правовим актом, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 160-163 КАС України, суд -
У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Баргаміна Н.М.