Справа № 2а-5046/10/2570
30 березня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі :
Головуючої судді Баргаміної Н.М.
при секретарі Селивон О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про визнання наказу протиправним,-
29.09.2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова, в якому просив суд визнати протиправним наказ відповідача від 22.07.2010 року № 83 в частині позбавлення позивача надбавки на 3 квартал 2010 року.
Свої вимоги обґрунтовує наступним. Позивача було позбавлено надбавки на підставі наказу від 31.03.2010 року про винесення догани за порушення трудової дисципліни, тобто, на думку позивача, позбавлення надбавки мало б мати місце, в березні , а не в липні, про що свідчить наказ від 22.07.2010 року. Крім того, про позбавлення надбавки позивач дізнався лише 03.09.2010 року, після виходу на роботу з відпустки. Із наданих їй розрахункових листів за липень і серпень 2010 року нарахування надбавки відсутнє, однак причини нормативного обґрунтування такого зменшення відповідач не повідомив. Звертала увагу суду, що надбавка відповідно до чинного законодавства не є заохоченням, в зв'язку з чим до даних правовідносин положення ст.151 КЗпП не застосовуються.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, в його задоволенні просила відмовити , виходячи з наступного. Позивача було позбавлено надбавки за порушення трудової дисципліни відповідно до наказу від 31.03.2010 року, правомірність винесення якого підтверджено ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 року. Звертала увагу суду, що позбавлення надбавки працівника не є заходом дисциплінарного стягнення, а є правом керівника відповідно до норм чинного законодавства у разі порушення трудової дисципліни.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Наказом начальника УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова від 31.03.2010 року № 23-о, начальника юридичного відділу УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за не дотримання вимог дисципліни праці, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, не забезпечення використання всього робочого часу для продуктивної праці.
Вказаний наказ позивачем було оскаржено шляхом подачі адміністративного позову до Чернігівського окружного адміністративного суду, за результатами розгляду якого було винесено постанову від 01.07.2010 року, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова було відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, за наслідками розгляду якої Київський апеляційний адміністративний суд 17.02.2011 року виніс ухвалу, якою постанову Чернігівського окружного адміністративного суду було залишено без змін.
Частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення.
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та мов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів» начальником Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова було прийнято наказ № 83 від 22.07.2010 року, відповідно до якого, враховуючи наказ № 23-о від 31.03.2010 року начальника юридичного відділу ОСОБА_1 було позбавлено надбавки на 3 квартал 2010 року.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. При цьому умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Умови оплати праці працівників органів виконавчої влади визначені постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».
Відповідно до пункту 2 вказаної постанови , керівникам відповідних органів надане право у межах затвердження фонду оплати праці установлювати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначена надбавка скасовується або розмір її зменшується.
Згідно Колективного договору, укладеного між адміністрацією та профспілковим комітетом Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м.Чернігова та зареєстрованого Новозаводською районною радою м.Чернігова 24.03.2004 року, при наявності фінансових можливостей спеціалістам і службовцям можуть встановлюватися надбавки до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг за високі досягнення у праці, або за виконання особливо важливої роботи при відсутності порушень трудової і виробничої дисципліни.
Відповідно до ст. 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
В ст. 14 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Відповідно до ст.149 КЗпП, за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Ст.151 КЗпП встановлено, що протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
Судом встановлено, що на час виникнення спірних правовідносини та розгляду даної справи накладене на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани достроково зняте не було.
Крім того, суд вважає за доцільне звернути увагу, що позбавлення надбавки не є заходом застосування дисциплінарного стягнення до позивача.
Проаналізувавши вищевказані норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не є перешкодою, щоб застосувати до нього адміністративну чи матеріальну відповідальність за вчинення одного й того самого проступку.
Таким чином, враховуючи, що факт порушення трудової дисципліни позивачем встановлений судовим рішенням та зважаючи, що накладене дисциплінарне стягнення не було достроково зняте, відповідачем правомірно винесено наказ від 22.07.2010 року №83.
Суд не бере до уваги посилання позивача на неознайомлення з оскаржуваним наказом з огляду на наступне.
Відповідно до ст.110 КЗпП, при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.
Чинним законодавством форма повідомлення працівника про розміри заробітної плати не встановлена. Така інформація може також в письмовій формі надаватись працівникові одночасно із заробітною платою.
Як вбачається з матеріалів справи, про розмір надбавки позивачу було відомо з розрахункових листів за березень-серпень 2010 року, доданих самостійно позивачем до позову.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Отже «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. «У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами. «У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач довів правомірність своїх дій.
Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки права позивача в даному випадку відповідачем не були порушені.
Керуючись ст.ст. 17, 18, 104, 122, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Баргаміна Н.М.