21 березня 2011 року Справа № 2а-0870/1022/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді О.В. Конишева,
при секретарі судового засідання А.С. Нецик,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовною заявою : Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва
до : Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон моди «Пектораль»
про : стягнення податкового боргу
Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 08.02.2011 справу передано на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду за територіальною підсудністю.
До судового засідання від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовує п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ, (далі - Закон № 2181), Законом України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ від 04.12.1990. Просить позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за землю у розмірі 115 489,80 грн.
Відповідач у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Заяв про розгляд справи без його участі не надходило. Проте відповідно до раніше наданих заперечень, а саме від 20.12.2010 та від 08.02.2011 проти позовних вимог заперечує у повному обсязі. Крім того зазначає, що 28.09.2007 товариством з обмеженою відповідальністю «Салон моди «Пектораль» та Київською міською радою було укладено Договір оренди земельної ділянки, розташованої по вул. Гамарника, 27 (літ. «Г») в Оболонському районі м. Києва.
26.10.2009 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за результатами розгляду позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ТОВ «Салон моди Пектораль» про стягнення заборгованості за договором позики було постановлено ухвалу, відповідно до якої ТОВ «Салон моди «Пектораль» передало у власність позивачів нежитлову будівлю, розташовану у АДРЕСА_1.
Зазначена ухвала набрала законної сили 02.11.2009, право власності на нежитлову будівлю зареєстроване 20.05.2010 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.
Отже враховуючи викладене відповідач вважає безпідставним нарахування йому податкового зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-ХІІ, податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.
Судом встановлено, що заборгованість по орендній платі за земельну ділянку у розмірі 115 489,80 грн., що виник у зв'язку із несплатою чергових платежів по Декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2010 рік, подані до податкової інспекції пвідповідачем (платником податків).
Судом встановлено, що відповідачу Київська міська рада надала в строкове (15 років) платне користування для реконструкції, обслуговування та експлуатації спортивно-оздоровчого комплексу земельну ділянку площею 3600 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, договір оренди землі від 28.09.2007, що зареєстрований у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради про що зроблено запис за № 78-6-00470.
Платники орендної плати самостійно обчислюють суму орендної плати щороку подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Податкове зобов'язання по орендній платі, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками землекористувачами земельних ділянок за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця (ст. 14, 17 Закон України «Про плату за землю»).
Так, Відповідачем до позивача подавались податкові декларації з вказаного питання, в яких відповідач самостійно визначив суму зобов'язання, а тому розмір податкової заборгованості є узгодженим.
Таким чином загальна заборгованість по податковому боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб складає - 115 489,80 грн.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Статтею 5 вказаного Закону визначено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна ділянка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Суму орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності його платники самостійно обчислюють щорічно станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року.
Згідно з вимогами ст. 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про плату за землю» визначено, що контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюють органи державної податкової служби.
Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти.
Також слід зазначити, що відповідно до статті 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Проте статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності (ст. 13 Закону України «Про плату за землю» ) є договір оренди такої земельної ділянки.
У свою чергу, згідно із статтею 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права і таке право посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Законом України від 1 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", зі змінами та доповненнями, встановлено, що державна реєстрація прав на земельну ділянку є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на неї.
Тобто враховуючи, що укладення договору оренди земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування, для припинення права користування та розірвання договору оренди земельної ділянки необхідне прийняття відповідного рішення та укладення договору про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Невід'ємною частиною договору оренди землі є акт приймання-передачі об'єкта оренди (ст. 15 Закону України «Про оренду землі»)
Відповідно до статті 31 зазначеного Закону, договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
При цьому статтею 34 вказаного Закону, встановлено наслідки припинення або розірвання договору оренди землі. Так, у разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Отже, у випадку якщо орендарі земель державної і комунальної власності відчужили право власності на житлові будинки, будівлі або споруди, розміщені на орендованих земельних ділянках, та не повернули орендодавцю у встановленому порядку зазначені земельні ділянки, такі орендарі є платниками орендної плати за землю до бюджету на підставі укладених договорів оренди землі до моменту втрати чинності таких договорів.
У разі коли орендарі земель державної і комунальної власності, які відчужили право власності на житлові будинки, будівлі або споруди, розміщені на орендованих земельних ділянках, повернули їх орендодавцю у встановленому порядку, нові власники таких будинків, будівель або споруд є платниками орендної плати за землю до бюджету з моменту набрання чинності договорами оренди землі, якщо інший строк не передбачений в таких договорах. Така позиція викладена в наказі Державної податкової адміністрації України
від 25.03.2010 N 186 Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо плати за землю з юридичних осіб.
Відповідач звертався з листом до позивача та Голови Київської міської ради (листи №44,43 від 01.12.2010) з проханням достроково припинити договір оренди та не нараховувати орендну плату.
Однак, процедури, яка передбачена діючим законодавством, щодо повернення земельної ділянки власнику відповідач не пройшов, тобто право користування земельною ділянкою не припинено та договір оренди зазначеної земельної ділянки не зареєстровано за новим власником будівлі, відповідно і не виникло у нового власника і права користування земельною ділянкою.
Таким чином, суд приходить до висновку, що платником податку залишається відповідач до моменту реєстрації договору оренди за новим власником будівлі.
Податкове зобов'язання та податковий борг згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 115489,80 грн., що утворився внаслідок попереднього узгодження податкових зобов'язань, підлягає задоволенню.
Відповідно до п.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160 КАС України, суд
Адміністративний позов - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон моди «Пектораль» податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 115 489 (сто п'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 80 коп. на р/р 33210812700006 УДК у м. Києві, МФО 820019, одержувач : ВДК у Оболонському районі м. Києва, код 26077916, код платежу 13050200.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова виготовлена у повному обсязі 31.03.2011.
Суддя /підпис/ О.В. Конишева