29 березня 2011 року 11:59 Справа № 2а-0870/102/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Садового І.В.
при секретарі судового засідання - Гайдай А.В.
за участю:
представників позивача: Селіверстова А.М
представників відповідача: Чирки С.В., Волошиної Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовною заявою: Приватного підприємства «Екосервіс - Т»
до: Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області
про: визнання нечинними податкових повідомлень - рішень від 22.09.2010 №0000322302/0-9954, від 19.10.2010 №0000322302/1-11856, від 05.01.2011 №0000322302/2-12
06.01.2011 Приватне підприємство «Екосервіс - Т» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень від 22.09.2010 №0000322302/0-9954, від 19.10.2010 №0000322302/1-111856.
Ухвалою суду від 10.01.2011 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-0870/102/1, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 26.01.2011.
Ухвалою суду від 26.01.2011 провадження у справі зупинено за клопотанням відповідача до 22.02.2011 для надання додаткових доказів.
22.02.2011 провадження у справі поновлено зі стадії судового розгляду.
Ухвалою суду від 22.02.2011 провадження у справі зупинено за клопотанням відповідача до 29.03.2011 для надання додаткових доказів.
29.03.2011 провадження у справі поновлено зі стадії судового розгляду.
Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 29.03.2011 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях. Надав доповнення до позовної заяви, просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 22.09.2010 №0000322302/0-9954, від 19.10.2010 №0000322302/1-11856 та від 05.01.2011 №0000322302/2-12. Зазначає, що суми податку на додану вартість, які були включені до складу податкового кредиту підтверджені податковими накладними, які були виписані з додержанням п.п.7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податку на додану вартість, який на час складання податкових накладних був належним чином зареєстрований в якості платника ПДВ, а тому законних підстав для не включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість у позивача не було. Господарська операція відбулася, товар використано у господарській діяльності підприємства. Висновки податкової про порушення позивачем п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставними, а спірні податкові повідомлення - рішення винесені з порушенням норм діючого податкового законодавства. Просить позов задовольнити.
Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, викладених у запереченнях та додаткових поясненнях. Зазначив, що правочини вчинені протягом періоду, що перевірявся, між ТОВ «Бізнес-Строй» та ПП «Екосервіс-Т» не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними. У ТОВ «Бізнес Строй» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а отже операції ТОВ «Бізнес Строй» не є господарською діяльністю підприємства. Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «Бізнес Строй» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям. У зв'язку з вищенаведеним, в порушення вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.19 ст.2 Бюджетного кодексу України, ПП «Екосервіс-Т»» не мало права на отримання податкового кредиту на загальну суму 21 733 грн. за період з 01.01.2010 по 31.03.2010. Вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а спірні податкові повідомлення - рішення такими, що винесені на підставі діючого законодавства. Просить у задоволенні позову відмовити.
Як вбачається з матеріалів справи, Томкацькою ОДПІ Запорізької області проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Екосервіс-Т» з питань взаємовідносин з ТОВ «Бізнес-Строй» за період з 01.01.2010 по 31.03.2010, про що податковою складений акт перевірки від 09.09.2010 №439/23/36409010.
Перевіркою встановлено, що підприємством порушено вимоги п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 21 733 грн. 12 коп., в тому числі: за січень 2010 року в сумі 11 370 грн.; за лютий 2010 року в сумі 1 263 грн., за березень 2010 року в сумі 9 100 грн. внаслідок безпідставного завищення податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Бізнес Строй», так як підприємство не мало об'єкти, які підпадають під визначення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями.
В акті перевірки зазначено про віднесення ПП «Екосервіс-Т» до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми 21 733 грн. 12 коп. у відповідних податкових періодах, на підставі податкових накладних, отриманих від постачальника ТОВ «Бізнес-Строй», які свідчать про придбання ПП «Екосервіс-Т» товарів у ТОВ «Бізнес-Строй» (бензин з мех. домішками, розчинник, сіль технічна).
В акті перевірки наведено перелік квитанцій прибуткових касових ордерів, згідно яких ПП «Екосервіс-Т» через ОСОБА_4 здійснено оплату за придбаний товар.
Під час проведення перевірки фахівцями Токмацької ОДПІ Запорізької області використано матеріали перевірки ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя ТОВ «Бізнес-Строй» та інформацію УПМ ДПА в Запорізькій області щодо надання гр.ОСОБА_5 пояснення про непричетність до здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Бізнес-Строй», відсутність у ТОВ «Бізнес-Строй» основних засобів, відсутність будь-якої інформації про наявні: складські приміщення, автомобільний транспорт, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Інформації щодо наявності орендованих основних засобів та обладнання ТОВ «Бізнес-Строй» ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя не має, згідно руху грошових коштів не встановлено витрат на оренду обладнання та основних засобів. До ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя за період з 1 кварталу 2008 року по 1 квартал 2010 року ТОВ «Бізнес-Строй» не надавалися звіти форми «1ДФ», а згідно з поданими звітами комунального податку кількісний склад працівників за базовий (звітний) період складає: за березень - листопад 2008 року - 2 особи, за грудень 2008 року - 1 особа, за січень - березень 2009 року - 2 особи, за січень - грудень 2009 року - 0 осіб. В акті перевірки вчинено запис про те, що з вищезазначених фактів вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Бізнес-Строй» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «Бізнес-Строй», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Бізнес-Строй» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовились цими причинами (ст.234 Цивільного Кодексу України).
При проведенні перевірки ПП «Екосервіс-Т» фахівцями Токмацької ОДПІ Запорізької області встановлено здійснення нікчемних правочинів з ТОВ «Бізнес-Строй» у 2010 році на підставі акту ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2008 по 30.04.2010 (акт перевірки від 18.06.2010 №80/23-5/33836740).
За результатами розгляду матеріалів проведеної перевірки, з урахуванням заперечень, наданих ПП «Екосервіс-Т» листом від 14.09.2010 №231, Токмацькою ОДПІ Запорізької області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.09.2010 №0000322302/0-9954 про сплату 21 733 грн. податкових зобов'язань з податку на додану вартість і 10 867 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції.
За результатами апеляційного оскарження податкового повідомлення - рішення від 22.09.2010 №0000322302/0-9954 первинна та повторні скарги позивача залишенні без задоволення, а податкове повідомлення - рішення - без змін та прийняті податкові повідомлення - рішення від 19.10.2010 №0000322302/1-11856 та від 05.01.2011 №0000322302/2-12.
Не погодившись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши представлені докази у їх сукупності вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 за № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) плат ником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, про тягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності плат ника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в не оборотні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господар ської діяльності платника податку.
Згідно п.п.7.4.5. цього Закону не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку с придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.
Як було встановлено матеріалами справи на виконання умов договору постачання № 01/06 від 06.01.2010 ТОВ «Бізнес Строй» реалізувало ПП «Екосервіс - Т» продукцію технічного призначення (технічна сіль, розчинювач, бензин б/у), які використовуються підприємством позивача у технологічному процесі по переробці відпрацьованих відходів. Доставка продукції технологічного призначення здійснювалася силами і за рахунок постачальника.
Токмацька ОДПІ Запорізької області на обґрунтування своєї позиції посилається на відсутність у ТОВ «Бізнес-Строй» основних засобів, відсутність будь-якої інформації про наявні: складські приміщення, автомобільний транспорт, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. При цьому перевіряючі посилаються виключно на висновки акту позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Бізнес Строй» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2008 по 30.04.2010 (акт перевірки від 18.06.2010 №80/23-5/33836740 ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя). Проте у зазначеному акті перевірки ТОВ «Бізнес Строй» не зазначається про укладені правочини з ПП «Екосервіс -Т». Крім того, первинні документи ТОВ «Бізнес Строй» не перевірялися, а висновки акту базувалися на встановленні факту розбіжностей між сумою задекларованого податкового кредиту та сумою податкових зобов'язань підприємств - покупців та підприємств - постачальників, не знаходженням ТОВ «Бізнес Строй» за своїм місцезнаходженням, відсутністю трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських приміщень та транспорту для здійснення господарської діяльності.
Як було встановлено матеріалами справи згідно з умовами договору на придбання продукції технічного призначення, а також на виконання вимог ст. 662 ЦК України ТОВ «Бізнес Строй» передало ПП «Екосервіс - Т», а ПП «Екосервіс - Т» сплатило вартість цієї продукції. В акті перевірки наведено перелік квитанцій прибуткових касових ордерів, згідно яких ПП «Екосервіс-Т» здійснено оплату за придбаний товар.
Здійснення даної господарської операції підтверджено відповідними первинними доку ментами. Продукція технічного призначення (бензин з мех. домішками, розчинник, сіль технічна), податкові накладні отримані, оплата грошовими коштами від булася, заборгованість перед виконавцем в обліку ПП «Екосервіс - Т» від сутня. Позивач надав відповідні письмові докази про подальше використання даної продукції у своїй господарській діяльності.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до ч.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Пред'явлені до перевірки та надані у судовому засіданні документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операції і, відповідно, право позивача на включення до складу своїх валових витрат та податкового кредиту вартості придбаних товарів, що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності.
В Акті перевірки не наведено, у чому саме надані первинні фінансово-бухгалтерські документи не відповідають наведеним вимогам. Усі первинні документи з обліку господарської операцій з «Бізнес Строй» оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств та завірені печатками підприємств.
Пунктом 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит визначений як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно п.п.7.2.6 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх утримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до п.п.7.2.1 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Як встановлено п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Згідно п.п.7.2.4 цього пункту право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.
Таким єдиним випадком є факт відсутності у платника податку на додану вартість податкової накладної, тобто не підтвердження сум сплаченого податку податковими на кладними.
Як зазначено в акті перевірки від 18.06.2010 №80/23-5/33836740 відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05.10.2006 №11641259, виданого ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя, індивідуальний податковий номер - 338367408272, ТОВ «Бізнес Строй» було зареєстроване платником податку на додану вартість. Відповідно до акту ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 18.05.2010, свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Бізнес Строй» анульоване 18.05.2010.
Таким чином, відповідно до статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», на момент вчинення зазначених вище правочинів ТОВ «Бізнес Строй» було зареєстроване в установленому Законом порядку в якості платника ПДВ з присвоєним податковим органом індивідуальним податковим номером, який використовується для справляння цього податку.
Крім того, пункт 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердже ного Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165 (надалі - Порядок №165) встановлено, що податкова накладна вважаєть ся недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.
Частиною 1 пункту 2 вказаного Порядку №165 визначено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присво єно податковий номер платника податку на додану вартість.
Враховуючи зазначені вище норми Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку №165, платники податку не мають права включати до податкового кредиту суми сплаченого податку у зв'язку з придбан ням товарів, робіт (послуг) лише у випадках, коли такі сплачені суми податку:
не підтверджені податковими накладними;
підтверджені недійсними податковими накладними, тобто, податковими накладними, що видані особами, які не є платниками податку на додану вартість.
В усіх інших випадках платники податків мають право включати до податкового кредиту суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що використову ються у власній господарській діяльності, на підставі отриманих податкових накладних.
Крім того, згідно пункту 10.1. статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» особою відповідальною за перерахування податку до бюджету є саме ТОВ «Бізнес - Строй», як відповідальна особа, що має «об'єкт оподаткування операції з поставки товарів та послуг на митній території України» відповідно до підпункту 3.1.1 статті 3 Закону.
Придбаваючи технічну продукцію (бензин з мех. домішками, розчинник, сіль технічна), ПП «Екосервіс - Т» сплатило продавцю ТОВ «Бізнес - Строй» у вартості придбаних товарів суму ПДВ, яку ТОВ «Бізнес Строй» повинен був перерахувати до державного бюджету.
Усі надані позивачем документи підтверджують господарську операцію, оскільки є первинними документами - письмовими свідоцтвами, що фіксують та підтверджують господарські операції (п.1.2. ст.1, п.2.1. ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88). А отже вони є доказами, що спростовують висновок зроблений відповідачем про те, що правочини були укладені «нібито», та не спричинили реального настання юридичних наслідків, а також усі його посилання на правові норми, які регламентують недійсність правочину, та настання відповідних наслідків (ст.ст. 203, 215, 216, 234 ЦК України) не є належними.
Враховуючи наявність у позивача податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені податкові накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих податкових накладних вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» акт перевірки не містить, позивач цілком правомірно включив суми податку на додану вартість по отриманим товарам до складу податкового кредиту.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Позивач не може відповідати за дії іншої юридичної особи.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» та статей 1 і 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ведення податкового обліку покладено на кожного окре мого платника податку.
При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на йо го контрагентів.
Надаючи правову оцінку рішенню відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятих спірних рішень.
Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Як вбачається з позовної заяви позивачем подано позов про визнання спірних рішень нечинними.
Встановлені ж статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними. Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним - індивідуального акта.
Нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності). Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.
Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акту), а в разі оскарження нормативно-правового акта -визнання його нечинним.
За загальним правилом суд розглядає адміністративні спори не інакше, як за позовною заявою, і не може виходити за межі позовних вимог.
Однак, відповідно до п. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
У даному випадку суд вважає за необхідне, застосувати принцип верховенства права, передбачений ст. 8 КАС України, а також користуючись правом суду, передбаченим п. 2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області від 22.09.2010 №0000322302/0-9954, від 19.10.2010 №0000322302/1-11856 та від 05.01.2011 №0000322302/2-12.
Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11,94, 158, 160, 161, 162, 167 КАС України, суд
Адміністративний позов Приватного підприємства «Екосервіс - Т» до Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень від 22.09.2010 №0000322302/0-9954, від 19.10.2010 №0000322302/1-11856 та від 05.01.2011 №0000322302/2-12 задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області від 22.09.2010 №0000322302/0-9954, від 19.10.2010 №0000322302/1-11856 та від 05.01.2011 №0000322302/2-12.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Екосервіс - Т» (вул.Карла Лібкнехта, буд.108, м.Токмак, Запорізька область, код ЄДРПОУ 33836740) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В.Садовий
Постанова складена у повному обсязі 01.04.2011