17 лютого 2011 року Справа № 2а-0870/474/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Артоуз О.О.
при секретарі судового засідання Вітковської С.О.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1,
відповідача: Баранової Т.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою: фізичної особи підприємця
ОСОБА_3
до: Вільнянської міжрайонної Державної податкової інспекції
Запорізької області
про: скасування рішень
24 січня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Вільнянської міжрайонної Державної податкової інспекції Запорізької області про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.06.2010 №0000392304; №0000402304 та від 19.08.2010 №.0000832304.
Ухвалою суду від 27.01.2011 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-0870/474/11, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 15.02.2011. У судовому засіданні було оголошено перерву до 17.02.2011.
В позовній заяві зазначено, що Вільнянською МДПІ Запорізької області порушено встановлений законодавством порядок проведення перевірок. Крім того, позивач вважає, що проведеною перевіркою встановлені порушення, яких насправді не було, а тому застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 штрафних санкцій рішеннями від 19.08.2010 №0003602307 та від 01.06.2010 №0000392304; №0000402304 є необґрунтованими та базуються на припущеннях.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні з позовними вимогами не погоджується з підстав зазначених у наданих запереченнях. Зазначив, що перевірка проведена, з дотриманням норм діючого законодавства, висновки перевіряючи про порушення позивачем вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Положення про ведення касових операцій у національній валюти в Україні є обґрунтованим, а застосування штрафних (фінансових) санкцій є цілком правомірним. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні була допитана в якості свідка ОСОБА_4, яка працювала продавцем в магазині позивача. Щодо оспорюваної перевірки та порушень вона пояснила, що в магазині «Малиш», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 була проведена перевірка. Перевіряючи ми були надані наказ та направлення та перевірку. Обліком товару та веденням відповідних первинних документів вона не займалась. Веденням всіх книг та роздрукуванням чеків, зберіганням документації займалась безпосередньо сама фізична особа - підприємець ОСОБА_3 під час купівлі товару в момент перевірки вона не видача чек, так як шукала код. Різниця в касі виникла в зв'язку з невиданням розрахункового документу.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, свідка розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити частково з наступних підстав.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області, за адресою АДРЕСА_2.
Як встановлено матеріалами справи, на підставі наказу Вільнянською МДПІ Запорізької області від 29.04.2010 №149 та відповідно до направлень на перевірку від 18.05.2010 №69, 70 проведено позапланову перевірку з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій магазину «Малиш», розташованій за адресою: АДРЕСА_1, який належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3
За результатами перевірки був складений акт №00029/08/06/23/2873708844 від 18.04.10. На підставі вказаного акту відповідачем було сформовано і направлено позивачу рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000392304 від 01.06.2010 на суму 1065,5 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000402304 від 01.06.10 на суму 8791,65 грн.
Не погодившись з зазначеними рішеннями, позивач направив до ДПА у Запорізькій області апеляційну скаргу, в результаті розгляду якої , ДПА у Запорізькій області було дорахувало фінансові санкції на суму 10388,7грн. та винесено відповідне рішення за № 0000832304 від 19.08.2010, яке було направлено позивачу 18.11.2010.
В ході перевірки встановлено порушення позивачем:
- п.13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР) - невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) у сумі 390 грн. 51 коп.;
- п. 9 ст. 3 Закону №265/95-ВР - невиконання щоденного друку фіскального чеку, а саме: Z-звіт за 07.10.2010 №0616 роздруковано 08.10.2010 о 07-54 годині, Z-звіт за 24.11.2010 №0641 - незбереження в КОРО №08270034631 від 18.03.2010.
- п. 1 ст. 3 Закону №265/95-ВР - - проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- п. 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції
За результатами розгляду скарги було також виявлено порушення п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР, а саме: порушення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, тобто згідно фактичних залишків запасів (ТМЦ) на суму 507 грн. 50 коп., які вибірково знято та зазначено у відомості, на момент перевірки не відображено у книзі обліку доходів та витрат підприємця;
Відповідно до встановлених порушень до позивача було застосовано наступні фінансові санкції:
(102, 25 грн. - 93,35 грн. - 9, 00) х 5 = 0, 50 грн. невідповідність сум готівки з сумами зазначеними у денних звітах РРО, згідно ст. 22 №265/95-ВР у п'ятикратному розмірі від суми невідповідності. Представник позивача в судовому засіданні погодився з зазначеним порушенням та застосованими відповідачем санкціями.
(17, 00 грн. х 20) х 3 = 1020, 00 грн. незбереження фіскальних звітних чеків КОРО у кількості 3 штук, згідно п.4 ст. 17 №265/95-ВР у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожен випадок. Представник позивача зазначив, що дійсно при перевірці звітні чеки знаходилися (зберігалися) на іншій сторінці КОРО, (копії звітів додаються). Зробити дублікат звітів за тією ж датою технічно не можливо, тому застосовані санкції є неправомірними.
9, 00 грн. х 5 = 45,00 грн. не проведення розрахунків через РРО, п.1 ст. 17 Закону №265/95-ВР у п'ятикратному розмірі від суми не проведення.
1758, 33 грн. х 5 = 8791, 65 грн. не оприбуткування готівки у КОРО, згідно п.1 Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995 штрафна санкція у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми. Представник позивача зазначив, що дана санкція виникла внаслідок невідображення в книзі обліку відповідних сум. Під час процедури адміністративного оскарження та в судовому засіданні була надана відповідна крига з заповненими датами та сумами.
Відповідно до положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за застосуванням РРО здійснюється податковими органами у вигляді планових і позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно з п.2 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль: за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Відповідно до ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Згідно зі ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Відповідно до ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Як було встановлено матеріалами справи, податківцями до перевірки були надані наказ від 29.04.2010 №149, направлення на перевірку від 18.05.2010 №69, 70, з якими була ознайомлена продавець ОСОБА_4
В направленнях на перевірку податковою зазначенні дата їх видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку.
Посадові особи податкової служби були допущенні до перевірки особою, яка уповноважена проводити розрахункові операції - продавцем ОСОБА_4
Доводи представника позивача у судовому засіданні про те, що бармен ОСОБА_5
Отже, суд не вбачає порушень з боку відповідача щодо порядку проведення перевірки та оформлення її результатів, а тому доводи позивача в цій частині не приймаються.
Щодо висновків викладених в акті перевірки в частині порушення позивачем вимог ч.1, 2, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі чого до позивача застосовані штрафні санкцій у розмірі 0, 50 грн., 45,00 грн., які ввійшли в рішення про застосування фінансових санкцій №0000392304, то вони відповідають фактичним обставинам, не заперечується свідком, у зв'язку з чим не можуть бути визнані незаконними та необґрунтованими.
Щодо висновків викладених в акті перевірки в частині порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР, на підставі чого до позивача застосовані штрафні санкцій у розмірі 1015 грн. 00з коп., то вони не відповідають фактичним обставинам у зв'язку з чим рішення №0003592307 від 31.12.2010 в цій частині не може бути визнано законним та обґрунтованим виходячи з наступного.
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг)
Статтею 6 Закону №265/95-ВР передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
На даний час жодним нормативно-правовим актом України не передбачений порядок ведення обліку товарних запасів фізичною особою - підприємцем.
Відповідно до ст.21 Закону №265/95-ВР, якою керувався відповідач при прийнятті рішення, фінансова санкція застосовується до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання. При цьому фінансова санкція застосовується у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації.
Таким чином, обов'язковою умовою притягнення до юридичної відповідальності є порушення встановленого законодавством порядку обліку товарів, в результаті якого виявлено не обліковані (не оприбутковані) товари.
На виконання ст.9 Закону №265/95-ВР, Постановою Кабінету Міністрів України №1269 від 26.09.2001 затверджено Порядок ведення книги обліку доходів і витрат (далі - Порядок).
Згідно з п.5 Порядку форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності протягом календарного року суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день..
Тобто, форма Книги обліку доходів і витрат не передбачає ведення обліку товарних запасів.
Таким чином, законодавством України визначено порядок ведення доходів і витрат суб'єктами малого підприємництва-фізичними особами, але не обліку товарів і тому Книга обліку доходів і витрат до Закону про РРО відношення не має.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що податковим органом неправомірно застосована до позивача штрафна (фінансова) санкція за порушення ведення обліку ТМЦ на складах та за місцем їх реалізації, оскільки відповідачем при проведенні перевірки не досліджено первинної бухгалтерської документації на товар.
Щодо висновків викладених в акті перевірки в частині порушення позивачем п.4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п.1 Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995, на підставі чого до позивача застосовані штрафні санкцій у розмірі 8791, 65 грн. та 1020, 00 грн., то суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в цій частині з наступних підстав.
Відповідно до п.9 ч.3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Згідно з п.4 ст. 17 Закону №265/95-ВР у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проведеною перевіркою встановлено та представником позивача не заперечується, що отримані готівкові кошти відповідно звітів №1124; 1125; 1126 були оприбутковані у повному обсязі та відображені в КОРО та крім того відображені в книзі доходів та витрат за кожним продажем товару.
Також судом встановлено, що при перевірці звітні чеки знаходилися (зберігалися) на іншій сторінці КОРО. Зробити дублікат звітів за тією ж датою технічно не можливо
Відповідно до ст.2 Закону №265/95-ВР фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті;
фіскальний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що застосовується для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, який містить дані про виконані операції з початку робочої зміни касира;
денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.
Позивачем не доведено суду, що зазначені фіскальні звітні чеки від 11.05.2010, 12.05.2010, 13.05.2010 зберігались належним чином, як того потребує п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614, а саме підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО.
Тому суд приходить до висновку щодо порушення позивачем порядку зберігання фіскальних звітних чеків.
Санкція за неналежне зберігання фіскальних звітних чеків становить відповідно до п. 4 ст. 17 закону України №265/95-ВР двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання. Яв видно з розрахунку фінансових санкцій наданих представником відповідача в судове засідання до ФОП ОСОБА_3 будо застосовано вищевказану санкцію за кожне неналежне зберігання. Суд не погоджується з такою позицією відповідача та вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача в частині надмірно розрахованих санкцій на суму 986 грн. (1020, 00 грн. - 340,00 грн.)
Згідно зі ст. 22 Закону №265/95-ВР яка діяла на момент вчинення правопорушення) у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Пунктом 2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлено, що підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
Згідно п. 2.6. цього Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Стаття 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обліку готівки» встановлює відповідальність у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами-громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
Так як судом встановлено факт існування фіскальних звітних чеків РРО, то не зважаючи на неналежне їх зберігання, позивачем не порушено порядок оприбуткування готівки.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Вільнянської міжрайонної Державної податкової інспекції Запорізької області про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Вільнянської міжрайонної Державної податкової інспекції Запорізької області про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000392304 від 01.06.2010 в частині визначення фінансових санкцій на суму 680 (шістсот вісімдесят)грн. 00коп.
Визнати протиправним та скасувати рішення Вільнянської міжрайонної Державної податкової інспекції Запорізької області про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000402304 від 01.06.2010.
Визнати протиправним та скасувати рішення Вільнянської міжрайонної Державної податкової інспекції Запорізької області про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000832304 від 19.08.2010.
В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складений 28 березня 2011 року.
Суддя (підпис) О.О. Артоуз