справа № 2а-8988/10/0670
категорія 14
10 березня 2011 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Житомирі адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Коростень Житомирської області про визнання протиправною вимоги,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправною вимогу управління Пенсійного фонду України в м. Коростень Житомирської області від 04.11.2010 року № ф 2 про сплату боргу в сумі 632, 46 грн. Вимоги мотивував тим, що він як платник єдиного податку відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки сплачує його у складі суми єдиного податку. У зв'язку з цим, вважає, що винесена відповідачем вимоги про сплату недоїмки зі сплати страхових внесків в сумі 632, 46 грн. є протиправною.
Позивач у судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить розгляд справи провести за його відсутності.
Відповідач свого представника до суду не направив, надійшли письмові заперечення на позов, в яких УПФУ в м. Коростень просить відмовити позивачу в задоволенні позову, справу розглядати за відсутності представника управління.
Враховуючи наведене, судовий розгляд справи здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 22 травня 2008 року зареєстрований виконавчим комітетом Коростенської міської ради Житомирської області як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Коростень Житомирської області як особа, яка обрала особливий спосіб оподаткування.
Відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_1 від 16.12.2009 року, термін дії якого 2010 рік, позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.
Згідно із п. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.
Відповідно до пп. 4 п. 8 р. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на час виникнення даних правовідносин) (далі - Закон), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати (ч.ч. 3, 4, 6 ст. 18 Закону).
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17, ст. 20 Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для позивача є квартал.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є спеціальним Законом, який регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таким чином, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати іншим законодавством не встановлені. Відтак, особи визначені Законом, як страхувальники, повинні сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування незалежно від того перебувають вони на спрощеній системі обліку та звітності чи ні. У зв'язку з цим, посилання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на те, що він, як платник єдиного податку, згідно Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі не менше мінімального страхового внеску сплачувати не повинен, на думку суду, є безпідставними.
Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році мінімальний страховий внесок для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) у липні - вересні 2010 року становив по 294, 83 грн..
З оглядну на те, що згідно законодавства мінімальний розмір страхового внеску встановлено на календарний місяць, а також те, що страховий стаж особам для призначення пенсії обчислюється в місяцях, сплата страхових внесків за липень 2010 року здійснюється у розмірі не менше мінімального страхового внеску, тобто у розмірі 294, 83 грн.
Між тим, як було зазначено вище, базовим звітним періодом для позивача є квартал, а тому стахові внески за липень - вереснь 2010 року мали бути сплачені ним до 20 жовтня 2010 року.
Позивачем страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ІІІ квартал 2010 року до 20 жовтня 2010 року у повному обсязі сплачені не були.
Згідно зі ч. 2 ст. 106 Закону, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Частина 3 статті 106 Закону передбачає, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Відповідно до 8.2 п. 8 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 16 січня 2004 року за № 64/8663, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. У випадку а) вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки. У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Встановлено, що станом на 1 листопада 2010 року позивач мав недоїмку зі сплати страхових внсеків за ІІІ квартал 2010 року в сумі 632, 46 грн.
04 листопада 2010 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Коростень Житомирської області було винесено вимогу про сплату боргу № ф 2, в якій зазначено, що заборгованість зі сплати страхових внесків (недоїмка) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 становить 632, 46 грн.
Суд вважає, що вказана вимога винесена на підставі та у порядку встановленому чинним законодавством, а тому підлягає виконанню.
Також, суд зазначає, що відповідачем до суду було надано платіжне доручення від 15 грудня 2010 року, з якого вбачається, що позивачем суму визначену в оскаржуваній вимозі сплачено в повному обсязі, чим виконано її.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 року № 400/97 -ВР, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03 року № 1058, керуючись статтями 86, 122, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Коростень Житомирської області про визнання протиправною вимоги від 04.11.2010 року № ф 2 про сплату боргу в сумі 632, 46 грн. відмовити за безпідставністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Є.Ю. Романченко