справа № 2а-9407/10/0670
категорія 6.19
23 лютого 2011 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черняхович І.Е. ,
при секретарі - Карасюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора до Житомирської районної державної адміністрації ОСОБА_1 про визнання протиправним розпорядження,-
встановив:
Житомирський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до суду з позовом про визнання протиправним розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації № 876 від 14 вересня 2010 року про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, яка перебуває у користуванні, з метою передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства на території Глибочицької сільської ради.
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації № 876 від 14 вересня 2010 року винесено із грубими порушеннями вимог ст. 19 Конституції України, ст.ст.118 Земельного кодексу України та за відсутності документів, що вказують про законне перебування земельних ділянок в користуванні зазначених осіб.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, пояснив, що при зверненні до Житомирської районної державної адміністрації гр. ОСОБА_1 надав довідку про те, що він як працівник Житомирського аеропорту з 1992 року користується земельною ділянкою площею 0,10 га. ОСОБА_1 просив передати йому у власність саме цю земельну ділянку, якою він користуються для ведення особистого селянського господарства за межами с. Глибочиця в районі хутора "Хінчанка". Враховуючи наявність лише схематичного плану відведення земельних ділянок та відсутність технічних матеріалів та документів, що посвідчували б їх розмір, головою Житомирської районної державної адміністрації були винесено дане розпорядження про надання дозволу на розробку відповідної технічної документації з метою передачі її у власність даній особі. Дане розпорядження винесено у повній відповідності до вимог чинного законодавства та в межах повноважень голови Житомирської районної державної адміністрації.
Третя особа, ОСОБА_1, в судовому засіданні проти позову заперечив. Пояснив, що він має законне право на отримання у власність зазначеної земельної ділянки, яку отримав в користування ще в 1992 році.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні безспірно встановлено, що ОСОБА_1 з 1992 року має в постійному користуванні земельну ділянку площею 0,1 га, що знаходиться в районі хутора "Хінчанка". ОСОБА_1 звернувся до Глибочицької сільської ради із заявою про безоплатну передачу у власність земельної ділянки, яка розташована за межами населених пунктів сільської ради та перебуває у його користуванні - для ведення особистого селянського господарства. Рішенням Глибочицької сільської ради від 10 червня 2010 року ОСОБА_1 погоджено надання дозволу на передачу безкоштовно у власність земельної ділянки, яка надана раніше у користування для ведення особистого селянського господарства із земель запасу за межами населених пункті сільської ради. ОСОБА_1 рекомендовано звернутися із заявою до Житомирської райдержадміністрації для подальшого вирішення питання по суті.
На виконання рішення Глибочицької сільської ради від 10 червня 2010 року, ОСОБА_1 09 серпня 2010 року звернувся до Житомирської районної державної адміністрації із заявою про передачу вказаної земельної ділянки йому у приватну власність.
Доводи прокурора про відсутність належних документів, передбачених Земельним кодексом України, які б підтверджували право ОСОБА_1 на постійне користування зазначеною земельною ділянкою, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Правовідносини з приводу передачі зазначеної земельної ділянки в користування ОСОБА_1 виникли відповідно в 1992 році і регулювалися відповідно чинними на той час главою 28 Земельного кодексу Української РСР 1970 року. Вказаними правовими нормами передбачалося, що земельні ділянки для колективного городництва надаються в тимчасове користування підприємствам, організаціям і установам виконавчими комітетами обласних, районних (міських) Рад народних депутатів з земель державного запасу, державного лісового фонду і земель населених пунктів, не призначених до використання у найближчі роки під забудову або на інші цілі, а також з тимчасово не використовуваних земель сільськогосподарського призначення і земель промислових, транспортних та інших несільськогосподарських підприємств і організацій. Розмір земельних ділянок, що надаються робітникам і службовцям під колективні городи, не може перевищувати 0,15 гектара, а на зрошуваних землях - 0,08 гектара на сім'ю.
Правовідносини щодо безоплатної приватизації земельних ділянок зазначеної категорії громадянами регулюються правовими нормами ст.118 чинного Земельного кодексу України, а саме: громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель відповідно до сільської, селищної, міської ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель. Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства..., подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Системний аналіз вказаної правової норми свідчить, що в рішенні уповноваженого органу щодо розгляду таких звернень громадян повинні міститися дві складові - згода уповноваженого органу на передачу земельної ділянки у власність та згода на розробку технічної документації. Таке розпорядження є лише відправним моментом у здійсненні цілого ряду дій та заходів, передбачених чинним законодавством, щодо виготовлення державного акту про право власності на земельну ділянку та видачі його власнику. Про отримання земельної ділянки у власність, її розмір та цільове використання підтверджується виключно відповідним державним актом.
Дослідивши в судовому засіданні письмові докази та враховуючи пояснення третьої особи, суд приходить до висновку, що оскаржуване розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації № 876 від 14 вересня 2010 року про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, яка перебуває у користуванні, з метою передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства на території Глибочицької сільської ради - винесено у відповідності до вимог Земельного кодексу України та в межах повноважень і в спосіб, визначений вимогами Закону України "Про місцеві державні адміністрації".
Відсутність технічних матеріалів та документів, які б підтверджували розміри земельної ділянки, що знаходиться в користуванні ОСОБА_1 підтверджується поясненнями самого користувача та схематичним планом розміщення ділянки. Точний розмір цієї земельної ділянки має бути визначений виключно при розробці та виготовленні відповідної технічної документації.
Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні також доводи представника прокуратури, що при винесенні оскаржуваного розпорядження були порушені вимоги ст. 19 Конституції України. Відповідно до вимог ст.71 КАС України, представники прокуратури взагалі не зазначили суть невідповідності оскаржуваного розпорядження вказаним конституційним нормам та не довели обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокуратури не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і задоволенню не підлягають. Розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації № 876 від 14 вересня 2010 року про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, яка перебуває у користуванні, з метою передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства на території Глибочицької сільської ради - винесено у відповідності до вимог Земельного кодексу України та в межах повноважень і в спосіб, визначений вимогами Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та з урахуванням всіх обставин, що мали значення для його прийняття.
Відповідно до вимог ст.94 КАС України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні позову Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора про визнання протиправним розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації № 876 від 14 вересня 2010 року про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, яка перебуває у користуванні, з метою передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства на території Глибочицької сільської ради.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання повного тексту постанови.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: І.Е.Черняхович
Повний текст постанови виготовлено: 28 лютого 2011 р.