справа № 2а-9542/10/0670
категорія 10.1
08 лютого 2011 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Іваненко Т.В. ,
при секретарі - Духновській В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень Житомирської області про визнання протиправною вимоги про сплату боргу від 15.11.2010 р. № ф 192,-
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень Житомирської області, в якому просить визнати протиправною вимогу відповідача від 15.11.2010 року № ф192 про сплату боргу у сумі 878,46 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що він як платник єдиного податку відповідно до статті 6 Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції Указу Президента України від 28.06.1999 року №746/99; далі -Указ №727/98) звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки сплачує його у складі суми єдиного податку.
У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі, пояснив, що він на даний час вже є пенсіонером і сплата ним страхових внесків до Пенсійного фонду України ніяким чином не вплине на перерахунок його пенсії, тому він не бажає сплачувати страхові внески .
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у їх задоволенні в зв'язку з безпідставністю. В запереченнях посилався на те, що відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив, що ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 06.04.2004 р. виконавчим комітетом Коростенської міської ради та являється з 30.12.2005 р. платником єдиного податку, про що свідчить копія свідоцтва про сплату єдиного податку серія Г №652280 (а.с.14).
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) страхувальниками є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно до пп. 4 п. 8 розділу ХV Закону фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (стаття 5). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим нормативно-правовим актом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, на яких поширюється його дія; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.
У статті 18 Закону зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, з яких складається система оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
На момент виникнення спірних правовідносин ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлювалися Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким не передбачено такої пільги, як звільнення від сплати цього збору для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.
Таким чином, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не встановлені пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати. Відтак, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування осіб, які обрали особливий спосіб оподаткування, не залежить від статусу платника податку.
Згідно з п. 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить йому. Положення статті 6 Указу №727/98 про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, Закону суперечить, а отже застосуванню не підлягає.
Згідно із ст. 2 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати", ст. 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" розмір мінімальної заробітної плати в Україні з 01.07.2010 р. - 888,00 грн., з 01.10.2010 р. - 907,00 грн., з грудня 2010 року 922,00 грн.
Відповідно до п. 4.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для платників встановлюється ставкою 33,2 % суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати. Отже, мінімальний страховий внесок становить у липні - вересні 2010 р. - 294,82 грн. у місяць, в жовтні - листопаді по 301,12 грн. в місяць; грудні 2010 р. - 306,10 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Згідно п. 8.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Пунктом 8.2 Інструкції передбачені випадки, в яких передбачені надсилання вимоги страхувальнику: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.
Згідно розрахунку (а.с. 10) сум, які підлягають сплаті за ІІІ квартал 2010 року з урахуванням частини сум єдиного податку заборгованість зі сплати страхових внесків становить 878,46 грн.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що відповідач, прийнявши вимогу про сплату позивачем недоїмки зі страхових внесків, діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а тому не знаходить підстав для визнання протиправною вимоги від 15.11.2010 року № ф192 і відмовляє у задоволенні позову .
Керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №2461 від 08.07.2010р., ст.ст.86, 159-163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень Житомирської області про визнання протиправною вимоги про сплату боргу від 15.11.2010 р. № ф 192 - відмовити за безпідставністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Т.В. Іваненко
Повний текст постанови виготовлено: 11 лютого 2011 р.