справа № 2а-7782/10/0670
категорія 4
10 листопада 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,
при секретарі - Длугаш О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Червоноармійському районі Житомирської області
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Володарсько - Волинському районі Житомирської області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення 30375,67 грн.,-
встановив:
В позовній заяві позивач просить визнати незаконними дії відповідача щодо відмови в узгодженні витрат, що підлягають відшкодуванню в сумі 30375 грн. та включення її в акти щомісячної звірки витрат пов'язаних з виплатою державної адресної допомоги, підвищення пенсії та витрат на доставку пенсій за період з 01.04.2010року по 30.06.2010року, а також стягнути 30375 грн. з відповідача на користь позивача, узгодженої суми витрат, що підлягають відшкодуванню.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову за безпідставністю. Відмову відповідач мотивував тим, що при відсутності згоди між сторонами питання про стягнення спірних сум повинно вирішуватись за позовом Пенсійного фонду України до ВД Фонду ССНВ України, оскільки чинне законодавство не передбачає можливості вирішення спору на стадії підписання актів звірки.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Так, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265 "Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян" встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Частиною 3 ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
При цьому до страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року №1105-ХІV адресна допомога, визначена постановою КМУ від 26.03.2008 року №265, не включається.
Отже, суд приходить до висновку, що дія постанови КМУ від 26.03.2008 року №265 не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.
Суд не бере до уваги доводи представника позивача, що оскаржувана державна адресна допомога підлягає виплаті в силу п. 5 ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та повинна відшкодовуватися відповідачем на загальних підставах, оскільки з наведених правових норм чітко вбачається додатковий характер зазначених виплат.
Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджено спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.2003 року №5-4/4, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за №376/7697.
Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року №1094.
Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом -суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів. Даний перелік є вичерпним і державна адресна допомога до пенсії до нього не включена.
При цьому суд зазначає, що державна адресна допомога не включається і до основного розміру пенсії, оскільки безпосередньо постановою КМУ від 26.03.2008 року №265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії. Не відноситься адресна допомога також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.
Таким чином, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру з урахуванням приписів постанови КМУ від 26.03.2008 року №265. Правові підстави і порядок відшкодування відповідачем позивачу витрат з виплати державної адресної допомоги відсутні.
На підставі викладеного, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Закону України "Про пенсійне забезпечення", керуючись ст. ст. 158 -163, 254 КАС України, суд, -
постановив:
Відмовити в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Червоноармійському районі Житомирської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Володарсько - Волинському районі Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо включення в акти щомісячної звірки та стягнення неузгодженої суми в розмірі 30375,67грн., за безпідставністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Є.Ю. Романченко
Повний текст постанови виготовлено: 10 листопада 2010 р.