справа № 2а-7602/10/0670
категорія 2.11.8
03 листопада 2010 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,
при секретарі - Длугаш О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі
про скасування рішення про застосування штрафних санкцій,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі та просив рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.10.2009 року №0007371702/0.
Позивач вважає незаконним оскаржуване рішення від 21.10.2009 року №0007371702/0, яким до нього застосовано штрафні санкції в сумі 746464,30 грн. за порушення п.1,2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", з тих підстав, що відповідно до п.12 ст. 9 вказаного Закону він має право не застосовувати РРО, оскільки займався оптовою торгівлею, а відтак в місці отримання товарів (надання послуг) операцій з розрахунків у готівковій формі не здійснював. Крім того зазначав, що відповідачем при застосування штрафних санкцій не дотримано вимог ст.250 ГК України.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" мало місце, а тому рішення про застосування штрафних санкцій прийнято правомірно. Крім того, зазначив, що на фінансові санкції застосовані, відповідно до даного Закону не розповсюджуються положення ст. 250ГК, а тому позовні вимоги є безпідставними.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ДПІ в м. Житомирі проведено документальну планову перевірку дотримання вимог податкового, та іншого законодавства СПД ОСОБА_1 за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року, про що складено акт від 06.08.2010 року №5224/171/НОМЕР_1.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п.1,2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: в акті перевірки зазначено, що ОСОБА_1 здійснював гуртову торгівлю непродовольчими товарами за готівку без застосування реєстратора розрахункових операцій на загальну суму розрахунків 149292,86 грн.
Як слідує з акта перевірки і не заперечується представниками позивача, останній оподаткування одержаних доходів від здійснення господарської діяльності з 01.10.2008 року по 31.03.2010 рок здійснював на загальній системі оподаткування, був платником податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість.
Основним документом, який регулює порядок здійснення приватними підприємцями готівкових розрахунків з покупцями товарів (послуг), є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР. Статтею 3 цього Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов'язані видавати особі, яка отримує товар (послугу), розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Розрахунковим вважається документ установленої форми та змісту (касовий чи товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), котрий підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.
Приватні підприємці, які сплачують податки за загальною системою оподаткування, при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівку зобов'язані проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів (касових чеків).
Крім касових чеків розрахунковими документами згідно з Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614 (далі - Положення № 614), є розрахункові квитанції, спрощені розрахункові квитанції, а для підприємців, які надають послуги з перевезення пасажирів та багажу, - квитки на приміські та міські автомобільні маршрути.
Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджено постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336. Приватні підприємці, діяльність яких зазначена у цьому Переліку, повинні видавати покупцям розрахункові квитанції. Тобто підприємець повинен заповнити квитанцію, відривну її частину видати покупцеві, а корінець квитанції залишити в розрахунковій книжці.
Слід зауважити, що ДПАУ в листі від 31.03.2004 р. № 5534/7/23-2117 звернула увагу на те, що платники фіксованого та єдиного податку, які здійснюють роздрібну торгівлю продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках, за умови, що вони не торгують іншими підакцизними товарами, також включені до зазначеного вище Переліку.
Таким чином, незалежно від системи оподаткування приватні підприємці зобов'язані видати покупцю товарів (послуг) розрахункові документи, передбачені Положенням № 614, а платники єдиного податку - документи довільної форми, що містять реквізити, аналогічні розрахунковим документам.
Представник відповідача в судовому засіданні, зазначила, що під час проведення перевірки СПД ОСОБА_1 надав пояснення до акту перевірки, в яких зазначив, що іноді реалізовував ТМЦ за готівку, операції оформлював за допомогою прибуткових касових ордерів.
Суд зобов'язував відповідача надати, первинні документи на підтвердження вказаного, оскільки вони були долучені до акту перевірки, а саме письмові пояснення позивача, копії прибуткових касових ордерів, виписки з банку, однак відповідач не надав вказаних документів з невідомих для суду причин.
Щодо посилання представників позивача на те, що останнім при здійснення оптової торгівлі виписувались прибуткові касові ордери, а відтак проводити одержані кошти через банківські установи не було підстав, на думку суду, не відповідає нормам чинного законодавства.
Так, згідно з п. 2.2 р. 2 «Вимоги до організації готівкових розрахунків» Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (далі -Положення № 637), облік операцій з готівкою підприємці здійснюють у відповідних книгах обліку (касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку прийнятих та виданих касиром грошей або книзі обліку розрахункових операцій). При цьому п. 4.2 р. 4 «Порядок ведення касової книги та обов'язки касира» Положення № 637 передбачено, що підприємці касової книги не ведуть. Враховуючи, що діяльність приватних підприємців у частині здійснення обліку операцій з готівкою передбачає ведення ними обліку операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій), ця норма положення повністю узгоджується з попередньою.
Отже, оскільки чинним законодавством не передбачено, що приватні підприємці повинні вести касову книгу, підстав для виписування ними прибуткових та видаткових касових ордерів немає.
Крім того, Держкомпідприємництва у своєму листі від 16.03.2005 р. № 1679 зауважив, що суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи не здійснюють оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів саме через відсутність у них касової книги. А вже пізніше Нацбанк, як державний орган, що безпосередньо регулює готівкові розрахунки, в своєму листі від 30.10.2006 р. № 25-113/2453-11507 зазначив, що відповідно до вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, підприємці - фізичні особи, що здійснюють підприємницьку діяльність, касової книги не ведуть, а вимогу щодо обов'язкового оформлення готівкових операцій прибутковими і видатковими касовими ордерами встановлено лише для юридичних осіб. Форма прибуткового касового ордеру, затверджена наказом Міністерства статистики України від 25.02.96 р. № 51, також передбачає його застосування лише підприємствами, установами і організаціями, з оформленням цього касового документа бухгалтерією підприємства (випискою, завіреною відбитком печатки підприємства і підписами бухгалтера і касира), обліком у Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, видачею касиром клієнтові відповідної квитанції про приймання від нього готівки, веденням аналітичного обліку з використанням Плану бухгалтерських рахунків
Позиція НБУ з цього питання залишилася незмінною, що підтверджується пізнішим його листом від 05.12.2007 р. № 11-113/4587-12584.
Крім тог, відповідно до листа Державної податкової адміністрації України від 06.07.2009, № 14083/7/23-7017/572 "Про направлення оглядового листа щодо організації та проведення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, норм обігу готівки, застосування штрафних санкцій"
П. 1 ст. 3 Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Водночас відповідно до п. 12 ст. 9 Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).
Отже, при оптовій торгівлі в місці отримання товарів, де розрахунки у готівковій формі не здійснюються, РРО не застосовуються, але в місці отримання готівкових коштів господарюючий суб"єкт зобов'язаний застосовувати РРО або проводити розрахунки у безготівковій формі через установи банків.
Таким чином суд погоджується з висновком податкового органу щодо того, що позивач порушив вимоги п.1, 2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Проте, відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.
Види адміністративно - господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
З огляду на викладене фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.
Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Як слідує з акта перевірки, остання операція з розрахунку за готівку мала місце 23.01.2009 року, акт перевірки складено 06.08.2010 року, тобто після спливу річного строку з дня вчинення порушення.
Отже, застосування до позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу за порушення норм регулювання обігу готівки після закінчення одного року з дня його вчинення є неправомірним.
Керуючись Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Господарським кодексом України, ст.ст. 86, 158 - 163, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати неправомірним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі про застосування штрафних санкцій від 19.08.10 року № 0007371702/0.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Є.Ю. Романченко
Повний текст постанови виготовлено: 05 листопада 2010 р.