справа № 2а-7440/09/0670
категорія 2.11.1
20 жовтня 2010 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,
при секретарі - Длугаш О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Молочник"
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-
встановив:
ВАТ "Молочник" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Позивач зазначив, що відповідач за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення - рішення №0005901601/0 від 06.08.2009р. прийнято рішення про збільшення податку на додану вартість на 64317 грн. та прийнято податкове повідомлення - рішення №008261601/1 від 08.10.09 року. Позивач з вказаним рішенням не погоджується та просить його скасувати. Вимоги мотивує тим, що при проведенні перевірки було встановлено, порушення Закону України "Про податок на додану вартість", а саме, позивачем до складу податкового кредиту травня 2008 року включено податкові накладні попередніх звітних періодів (квітень 2008 року). З даними порушеннями не погоджується, оскільки, Законом України "Про податок на додану вартість" не заборонено відносити до складу податкового кредиту податкові накладні попередніх звітних періодів, а навпаки податковий кредит у платника податку формується на підставі наявних податкових накладних за датою, на яку припадає їх отримання платником податком. Оскільки податкові накладні попередніх звітних періодів отриманні ВАТ "Молочник" в травні 2009 року, тому і позивачем правомірно сформовано податковий кредит у цьому періоді.
Представник позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечила, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, додатково пояснила, що позивачем порушено п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме те, що податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця, і таким чином відображення податкового кредиту за травень 2008 року сум ПДВ, що підтверджуються податковими накладними за квітень 2008 року року є незаконним.
Дослідивши документальні докази, судом встановлено наступне.
Державною податковою інспекцією у м. Житомирі (відповідач) було проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації по податку на додану вартість ВАТ «Молочник» (позивач).
21.07.2009р. за результатами даної перевірки відповідачем було складено Акт про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації по податку на додану вартість №4428/15-2.
На підставі вищезазначеного Акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0005901601/0 від 06.08.2009р. на загальну суму 2473233,00 грн.
Позивачем податкове повідомлення-рішення від 06.08.2010р. було оскаржено до ДПІ у м. Житомирі в адміністративному порядку.
Згідно рішення про результати розгляду первинної скарги від 08.10.2009р. №71591/10/25-009 відповідачем було збільшено нарахований податок на додану вартість на 61254,00 грн., штрафні санкції 3063,00 грн., про що було складено окреме податкове повідомлення-рішення №0008261601/1 від 08.10.2009р., яке є предметом оскарження в даному судовому провадженні.
Підставами для винесення оскаржуваного рішення послугували
- невірне визначення позивачем сум ПДВ, які підлягають нарахуванню за особовим рахунком, а саме занижено податкові зобов'язання за травень 2008 року на суму 61254,00 грн., ВАТ «Молочник» відобразило в податковому кредиті травня 2008 року податкові накладні за квітень 2008 року;
- порушення п.п. 7.2., 7.2.6, 7.5.1, 7.4.1, п.7.2, 7.5, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»;
Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників, суд вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Порядок обчислення, сплати податку на додану вартість, порядок формування податкового кредиту передбачено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Згідно Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначені ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обов'язок щодо визначення об'єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку - продавця товару.
Обов'язок сплатити нарахований продавцем ПДВ у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку -покупця.
Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Згідно підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити інформацію, зазначену окремими рядками.
За приписом підпункту 7.2.1 «е» пункту 7.2 статті 7 «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).
Підпунктом 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Абзацом 1 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Отже, з наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, є підставою для віднесення визначених сум до податкового кредиту.
Зазначена норма Закону, яку, як вважає контролюючий орган, порушив платник податків, не містить ніяких вказівок та обмежень по строках отримання податкової накладної, і не обмежує строк дії права платників податків на формування податкового кредиту .
Законом України "Про податок на додану вартість", зокрема, п.п. 7.4.2, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не заборонено відносити до складу податкового кредиту податкові накладні попередніх звітних періодів.
Судом встановлено, що позивач до складу податкового кредиту травня 2008 року включені податкові накладні попередніх звітних періодів, які фактично отриманні підприємством у травні 2008 року.
Даний факт підтверджується реєстром отриманих податкових накладних та податковою звітністю, зокрема, додатком №5 (розшифровка зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів).
Згідно листа ДПА України від 11.08.2004 року №15316/7/15-2417, у випадку, коли право на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулася оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.
Уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок 03.04.2009р. позивачем було змінено період виписки податкових накладних в податковій декларації з ПДВ за травень 2008 року, та зазначено правильний період виписки накладних, а саме минулі податкові періоди.
Аналіз реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за жовтень 2007 - травень 2008 року ВАТ «Молочник» наявних в матеріалах справи, свідчить про те, що дані суми податкового кредиту не були включені позивачем в інших податкових періодах, а відтак дії ВАТ «Молочник», по включенню сум податкового кредиту в травні 2008 року за податковими накладними квітня 2008 року не призвели до зміни співвідношення його обов'язку перед бюджетом та його права на отримання бюджетного відшкодування.
Суд вважає неправомірним висновок ДПІ у м. Житомирі щодо того, що товариство в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» до декларації за травень 2008 року було включено податкові накладні за минулі податкові періоди, а тому зависило податковий кредит.
Даний висновок не ґрунтується на вимогах вказаних вище норм чинних Законів України "Про податок на додану вартість" та "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Факт поставки товарів ДП «Старокостянтинівський молочний завод» ВАТ «Молочник» за податковими накладними в квітні 2008 року податковим органом не заперечується.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судових засіданнях, відповідачем не доведено, що угоди, на виконання яких були виписані податкові накладні, визнані недійсними, не доведено, що податкові накладні складені не належним чином, не відбулося оплати та доставки товарів, не доведено, що позивачем якимось чином порушено вимоги чинного законодавства, що регулює дане питання.
Позиція відповідача спростовується і роз'ясненнями ДПА України, зокрема, листом від 18.08.2010р. №16847/7/16-1517-26 «Про податкові накладні, отримані у періодах, відмінних від періодів їх виписування» ДПА України зазначає, що виправлення помилки в реєстрі здійснюється за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок коректурним методом або методом "сторно". Застосування коректурного методу виправлення помилки допускається лише до того реквізиту, виправлення якого не призводить до змін показників у реєстрі. Коригування помилкових записів у реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів (пункт 1 зазначеного вище Порядку).
У зв'язку з цим податкові накладні, обґрунтовано отримані у періодах, наступних за періодами їх виписки, відображаються у розділі I реєстру отриманих та виданих податкових накладних за датою їх отримання. Податковий кредит, сформований на підставі таких податкових накладних, розшифровується у розділі II додатка 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкової декларації з податку на додану вартість із зазначенням періоду виписки податкових накладних і відповідно декларується у рядку 10.1 податкової декларації. Про зазначене повідомлялось також у листі ДПА України від 18.04.2008 р. N 8109/7/16-1117.
Судом встановлено, що дії позивача щодо включення сум податкового кредиту, згідно уточнюючого розрахунку, в травні 2008 року підтверджених податковими накладними за минулі періоди не суперечать вимогам чинного законодавства, що в свою чергу свідчить про незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 1 ст.94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись Законом України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 86, 158 -163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі №0008261601/1 від 08.10.2009р.
Відшкодувати з Державного бюджету України на користь ВАТ «Молочник» (код 00445392, м. Житомир, вул. Заводська, 21) - 3,40 грн. судових витрат.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Є.Ю. Романченко
Повний текст постанови виготовлено: 25 жовтня 2010 р.