справа № 2а-8525/09/0670
категорія 2.11.8
03 червня 2010 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Романченка Є.Ю.,
при секретарі - Длугаш О.В., Савич Д.В.,
за участю представників позивача та відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІС"
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі
про визнання незаконним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.12.2009 року №0011562302 прийнятого Державною податковою інспекцією у м. Житомирі. В обґрунтування позову зазначає, що висновки перевірки є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Також, позивач вважає перевірку незаконною, тому що вона проведена з численними порушеннями чинного законодавства. Так у статті 11-1 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" зі змінами та доповненнями (далі - Закон №509), вказано, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" є позаплановими. Проте перевірка проведена як планова. Крім цього, при проведенні планової перевірки порушені вимоги статті 11-1 Закону №509:
- планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік;
- право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше, ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. (скаржника ніхто про перевірку не повідомляв ні за десять днів до її початку, ні пізніше).
Крім того, вказує на те, в порушення вимог вказаного та Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 265/95-ВР, яким передбачено, що планова перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Однак, перевірка, яка стала підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є вже другою за рік, оскільки 02.02.2009 року працівниками ДПА в Житомирській області проводилася перевірка ТОВ "СІС" з питань дотримання вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Звернув увагу на те, що при перевірці працівниками ДПІ була перевірена каса та перераховані кошти не ТОВ "СІС", а іншого суб"єкта підприємницької діяльності, хоча бармен кафе неодноразово звертала на це увагу, що також є підставою для визнання перевірки незаконною.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечила. Вказала на те, що відповідно до ст.ст.15, 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265), контроль за додержанням суб"єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України, а контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Вважає, що податковим органом при проведені перевірки не порушено будь-яких вимог чинного законодавства, отже, перевірка є правомірною, а винесене податкове повідомлення-рішення є законним, так як винесене за результатами встановлених порушень позивачем.
Заслухавши представників сторін. дослідивши додані докази суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками ДПА у Житомирській області 23.11.2009 року на підставі направлень від 04.11.2009 року №№2224, 2225 було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу у буфеті, що належить ТОВ "СІС" за адресою: м. Житомир, майдан Соборний, 7/1.
За результати перевірки було складно акт від 23.11.2009 року №0972/06/30/23/32176926, яким зафіксоване порушення позивачем вимог п.13 ст.3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: підприємством не забезпечено відповідність суми коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті РРО. Згідно акту перевірки, така невідповідність складає 569,89 грн.
На підставі вищевказаного акту перевірки, відповідно до ст. 22 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ДПІ у м. Житомирі прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.12.2009 року №0011562302 на суму 2849,45грн.
Судом встановлено, що в кафе "Картопляна хата", що знаходиться за адресою м-н Соборний, 7/1, м. Житомир, де було проведено перевірку податковим органом, здійснюють свою господарську діяльність декілька суб"єктів господарювання, а саме: ТОВ "СІС", СПД - фізична особа ОСОБА_1 та СПД - фізична особа ОСОБА_2, кожен із яких має свою окрему касу.
Згідно рішення про застосування фінансових санкцій 03.12.2009 року №0011562302, ТОВ "СІС" порушено вимоги Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в частині незабезпечення відповідності суми готівкових коштів, яка знаходиться на місці проведення розрахунків в сумі коштів, зазначеній в звіті РРО, згідно акту перевірки така невідповідність складає 569.89грн.
Пунктом 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», передбачено, що суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язаний забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідальність за порушення п.13 ст.3 зазначеного вище Закону України, передбачається ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, отже, податковим органом були нараховані штрафні санкції у сумі 2849,45грн.
З пояснень свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні при здійснені контрольної закупки перевіряючими, не зважаючи на пояснення працівників, здійснена перевірка каси СПД - фізичної особи ОСОБА_1, а не ТОВ "СІС", як зазначено в направленні на перевірку, та в подальшому зазначено в акті перевірки. Крім того, направлення на перевірку, були надані саме їй, опис готівки робила вона хоча перебуває у трудових відносинах з СПД ОСОБА_4, та не має жодного відношення до ТОВ "СІС", про що неодноразово повідомляла перевіряючих.
З матеріалів справи вбачається, що каси суб'єктів господарювання, що здійснюють торгівлю в кафе "Картопляна хата" є різними, оскільки ТОВ "СІС" зобов"язаний проводити суму виручки через РРО (торгівля підакцизними товарами), а СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_4 звільнені від такого обов"язку у зв"язку з тим, що знаходиться на спрощеній системі оподаткування, є платниками єдиного податку та не здійснюють продаж підакцизних товарів. Про це перевіряючих було повідомлено, але не прийнято ними до уваги. Отже, судом встановлено, що перераховані перевіряючими кошти належали СПД ОСОБА_1 а не ТОВ "СІС", і саме їх було внесено до акту, як суму невідповідності готівки.
Також перевіряючими не враховані наступні обставини: СПД ОСОБА_2 та СПД ОСОБА_1 здійснюють свою діяльність на умовах оренди, в приміщенні, що належить ТОВ "СІС"; свою діяльність та відповідно і розрахунки підприємці проводили за однією стійкою, де і зберігали кошти, використовуючи при цьому різні каси. Суд вважає, що у працівників податкової служби відсутні повноваження щодо зміни чи встановлення факту права власності на грошові кошти осіб при проведенні відповідних перевірок. Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України зазначено, що Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", визначено місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки iз покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) iз застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. При цьому, діючим законодавством не заборонено у разі здійснення діяльності двома або більше суб"єктами підприємницької діяльності в одному приміщенні мати спільне місце проведення розрахунків. Також відсутня заборона щодо знаходження в безпосередній близькості один від одного місць зберігання готівкових коштів, які належать різним суб'єктам господарювання у paзi наявності у них спільного місця проведення розрахунків.
З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що кошти 915,89грн., які були зафіксовані перевіряючими, як кошти ТОВ "СІС" фактично належали СПД ОСОБА_1 їх було помилково внесено до акту та використано для порівняння з звітом РРО ТОВ " СІС".
Враховуючи наявні в справі документи свідчення свідків, суд вважає, що висновок перевіряючих про незабезпечення позивачем відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій є безпідставним, а позовні вимоги щодо скасування рішення про застосування штрафних санкцій за порушення п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Аналогічна позиція викладена в постанові ВАСУ від 14.07.09 року у справі № К-15296/07.
Крім того, що стосується твердження позивача, щодо правомірності проведеної перевірки вимогам закону, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Згідно п.2 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
У відповідності до ч.1 ст.11 цього Закону України, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
З норм ст.11 також вбачається, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Законом «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Умови допуску посадових осіб органів ДПС визначаються ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Слід зазначити, що ч.1 ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлює, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
В матеріалах справи наявні копії направлень на проведення перевірки, видані працівникам податкового органу та план-графік проведення перевірок, затверджений головою ДПА у Житомирській області, який передбачає проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій відділу оперативного контролю за здійсненням розрахункових операцій відділу оперативного контролю ДПА у Житомирській області на листопад 2009 року.
Згідно зі статтею 11-2 Закону України № 509-ХІІ посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Виходячи з аналізу вищевикладених норм матеріального права, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на те, що ненадання вищезазначених документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, передбачених частиною першою статті 112 Закону України № 509-ХІІ може бути підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки, але не є підставою для визнання перевірки протиправною.
Більш того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було допущено працівників відповідачів до проведення перевірки.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідач в судових засіданнях не довів, та не надав належних доказів правомірності, визначення позивачу порушення та застосування штрафних (фінансових) санкцій, а тому позовні вимоги, щодо скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.12.2009 року №0011562302 ДПІ у м. Житомирі є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 19, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати неправомірним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у м. Житомирі №0011562302 від 03.12.09 року.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: Є.Ю. Романченко
Повний текст постанови виготовлено: 08 червня 2010 р.