Справа № 4-с-40/11
Категорія
05 квітня 2011 року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді - Батрин О. В. ,
при секретарі - Ковалевська А. П.,
за участю: представників заінтересованих осіб Мойсейченка О.В., Магди С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у м. Києві по виконанню рішення по цивільній справі № 2-3741/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
25 березня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у м. Києві по виконанню рішення по цивільній справі № 2-3741/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що державний виконавець не зупинила виконавче провадження, хоча мала на це право відповідно до п. 4 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ОСОБА_1 хворіла. Крім того, на думку ОСОБА_1, державний виконавець порушила вимоги ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», не надіславши їй постанову про відкриття виконавчого провадження та не встановивши строк для добровільного виконання рішення суду.
В судовому засіданні заявник до судового засідання не з'явилася по невідомим суду причинам, хоча про час, день та місце розгляду справи була належним чином повідомлена. Тому, суд розглянув справу в її відсутність, оскільки її явка до судового засідання не є обов'язковою.
Представник заінтересованої особи ТОВ «Український промисловий банк» та головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Печерського районного Управління юстиції у м. Києві Магда С.Г. в судовому засіданні скаргу не визнали, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 було надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження та встановлено строк для добровільного виконання рішення суду, яку вона отримала 6 січня 2011 року. Крім того, вони зазначили, що зупинення виконавчого провадження в зв'язку з хворобою боржника є правом, а не обов'язком державного виконавця. Проте, державним виконавцем на перевірку достовірності довідки про хворобу боржника було вчинено запит до Київського міського онкологічного центру, на що було надано відповідь, що ОСОБА_1 за допомогою до лікарні не зверталася та на стаціонарному лікуванні не перебуває.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні скарг з наступних підстав.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження від 23 грудня 2010 року боржнику було надано строк для добровільного виконання рішення суду - в семиденний строк з дня постанови про відкриття виконавчого провадження.
Крім того, вказана постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена боржнику, яку вона отримала 6 січня 2011 року.
Тому, доводи ОСОБА_1 про те, що головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного Управління юстиції у м. Києві Магдою С.Г. були порушені вимоги ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» є безпідставними.
Що стосується скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у м. Києві по виконанню рішення по цивільній справі № 2-3741/10 щодо відмови в зупиненні виконавчого провадження, то вказана скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження може бути зупинено у разі перебування боржника на лікуванні у стаціонарному лікувальному закладі, якщо рішення неможливо виконати без його участі. Тобто це є правом, а не обов'язком державного виконавця.
Крім того, судом встановлено, що дійсно ОСОБА_1 надала державному виконавцю довідку від 23 лютого 2011 року про її перебування в хірургічному відділенні Київської міської клінічної лікарні.
Проте, на запит державного виконавця до Київського міського онкологічного центру, було надано відповідь з лікарні, що ОСОБА_1 за допомогою до лікарні не зверталася та на стаціонарному лікуванні не перебуває.
Відповідно до ч. 3 ст. 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у м. Києві по виконанню рішення по цивільній справі № 2-3741/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 383-388 ЦПК України, ст. 38, 31 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
В задоволенні скарг ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у м. Києві по виконанню рішення по цивільній справі № 2-3741/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити. Ухвала суду може бути оскаржена через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя О. В. Батрин