Справа № 2-725/11
іменем України
"18" березня 2011 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді: Шкоріної О.І.
при секретарі: Телегіній Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом Українського державного науково-дослідного інституту «Ресурс» до ОСОБА_1, треті особи ЗАТ «Фанплит», Орган опіки та піклування Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації про виселення,
суд,
Позивач УкрНДІ «Ресурс»звернувся до суду з позовом до відповідача про виселення з кімнати НОМЕР_1 гуртожитку, який знаходиться за адресою м.Київ вул..Російська, 37, без надання іншого житлового приміщення. Свої вимоги мотивував тим, що згідно акту від 14.01.1971 року 10-ть кімнат в гуртожитку по вул..Російській,37, в тому числі і кімната, яку займає відповідач, були передані інституту УкрНДІМОД по договору про дольову участь у спільному будівництві. За наказом Держкомрезерву України від 07.09.2004 року № 213 УкрНДІМОД було перейменовано в Український державний науково -дослідний інститут «Ресурс». Відповідачу під час роботи в УкрНДІ «Ресурс»була надана кімната в гуртожитку, куди останні була поселена без спеціального ордеру. В січні 2001 року між інститутом та відповідачкою була укладена угода на проживання останньої в кімнаті НОМЕР_1, після закінчення строку цієї угоди 31.12.2001 року , нової угоди між сторонами не укладалося, позивач згоди на продовження дії такої угоди не давав, а тому відповідач проживає в кімнаті незаконно та підлягає виселенню, але добровільно виселитися не бажає, у зв»язку з чим позивач змушений був звернутися з таким позовом до суду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив позов задовольнити, пославшись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала і просила в їх задоволенні відмовити, пояснивши, що вона пропрацювала в інституті УкрНДІМОД більше десяти років, а тому не може бути виселена без надання іншого жилого приміщення. Звільнена була 21.08.2001 року за власним бажанням. Не заперечує, що в 2001 році між інститутом і нею була укладені угода на проживання в кімнаті, після закінчення дії якої іншої угоди не укладалося. Але вона продовжувала і продовжує проживати разом з неповнолітнім сином, в гуртожитку по вул..російській, 37 вони зареєстровані, несе витрати по оплаті за проживання та комунальні послуги щомісяця, сплачуючи кошти в бухгалтерію ЗАТ «Фанплит». Також не заперечує, що була поселена в гуртожиток за листом адміністрації підприємства, де працювала, без спеціального ордеру.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Розпорядженням голови Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації від 27.09.2007 року № 986 «Про затвердження дислокації житлових будинків, які використовуються під гуртожитку у Дарницькому районі м.Києва»та Розпорядженням від 25.08.2010 року № 517, яким внесені зміни до розпорядження № 986 гуртожиток по вул..Російській, 37 в м.Києві належить до ЗАТ «Фанплит».
Як вбачається зі змісту акту від 14.01.1971 року складеним між директором Дарницького фанерного заводу та директором інституту «УКРНДІМОД», на виконання договору між сторонами від 24.12.1969 року про дольову участь в будівництві гуртожитку по вул.. Російській, 37 в м.Києві, першій як замовник здав, а другий як дольовик прийняв 10 кімнат, в гуртожитку , який зданий в експлуатацію 10 кімнат, в тому числі і кімнату № 37.
Український державний науково-дослідний інститут механічної обробки деревини, створений наказом Мінпромполітики України від 13.01.2000 року № 17 і переданий до сфери управління Держкомрезерву України № 478-р перейменовий в Український державний науково-дослідний інститут «Ресурс», що підтверджується Наказом Держкомрезерву від 07.09.2004 року № 213 /а.с.13/.
Відповідач ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду техніка відділу № 4 в інститут «УкрНДІМОД»на період пологової відпустки з 03.09.1990 року , згідно наказу № 62-к від 03.09.1990 року /а.с.8/.
Згідно листа заступника директора Інституту «УКРНДІМОД» від 05.05.1999 року ОСОБА_1 спільним рішенням дирекції та профкому Українського НДІ механічної обробки деревини /протокол від 13.03.1999 року № 3/ була надана кімната НОМЕР_1 по вул..Російській, 37 /гуртожиток/ для проживання. Цей лист адресовано Директору ЗАТ «Фанери та плити»/а.с.30/. А листом від 14.06.1999 року дирекція та профком УкрНДІМОД дозволяла вселення і прописку ОСОБА_1 з сином ОСОБА_2 1994 року народження в гуртожиток з 15.05.1999 року /а.с.31/.
Відповідно до ст..129 ЖК України на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Сторонами не заперечується, що відповідачу ордер на кімнату не видавався.
Наказом № 43-к від 23.08.2001 року ОСОБА_1 була звільнена з 27.08.2001 року з посади бухгалтера за власним бажанням /а.с.11/.
Між інститутом «УКРАНДІМОД»та ОСОБА_1 була укладена угода, згідно з умовами якої ОСОБА_1 була надана кімната НОМЕР_1 в гуртожитку готельного типу, розташованому в будинку по вул..Російській, 37 м.Києва для тимчасового проживання. Термін дії цієї угоди з 1 січня 2001 року і до 31 грудня 2001 року /а.с.6/.
В подальшому дія угоди не була продовжена.
Відповідно до ст..132 ЖК України сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчинились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв»язку з роботою чи навчанням. Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв»язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.
Враховуючи вимоги закону та встановлені судом обставини, зокрема, що відповідач була поселена в кімнату гуртожитку на підставі листа адміністрації підприємства, строк дії угоди про тимчасове проживання останньої в кімнаті закінчився, тобто на даний час проживає в кімнаті без достатніх правових підстав, добровільно відповідач кімнату не звільняє, а тому суд вважає, що відповідач підлягає виселенню з кімнати в судовому порядку.
Оцінюючи посилання відповідача, що вона пропрацювала в установі більше ніж десять років, а тому не може бути виселена без надання іншого жилого приміщення, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки поселена ОСОБА_1 була не за ордером, який є єдиною підставою на вселення до кімнати гуртожитку.
Керуючись ст.ст. 10,11, 15,60,208,209, 213-215 ЦПК України, і на підставі ст..ст. 125,127,129,132 ЖК України
суд
Позов задовольнити.
Виселити ОСОБА_1 з кімнати НОМЕР_1 гуртожитку, який знаходиться за адресою м.Київ вул..Російська, 37 без надання іншого жилого приміщення.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва через Дарницький районний суд м.Києва протягом десяти днів з часу його проголошення.
Суддя: