14.09.06
Справа №АС2/631-06.
a. За позовом: Комунального підприємства Сумської міської ради «Електроавтотранс»
До відповідача: Управління Пенсійного фонду України у Зарічному районі м. Суми
Про скасування рішення
Суддя СОП'ЯНЕНКО О.Ю.
Секретар судового засідання Піскова Ю.О.
За участю представників:
Від позивача: Сайко А.О., довіреність №521 від 05.07.2006р.
Від відповідача: Петренко О.В.
Суть спору: позивач просить скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Зарічному районі м. Суми №738 від 16.08.2006р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
Відповідач подав відзив на позовну заяву №4960/7-24 від 12.09.2006р., в якому проти позову заперечує.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
На підставі рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків №738 від 16.08.2006р. відповідач - управління Пенсійного фонду України у Зарічному районі м. Суми нарахував позивачу - комунальному підприємству Сумської міської ради «Електроавтотранс» 59154 грн. 87 коп. штрафних санкцій та 14085 грн. 29 коп. пені за порушення термінів перерахування страхових внесків.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що несвоєчасна сплата страхових внесків була викликана затримкою фінансування державних субвенцій за перевезення пільгових категорій населення. З тих же підстав на підприємстві виникла заборгованість по сплаті заробітної плати. Борг бюджету перед підприємством позивача станом на 01.08.2006р. складає 918616 грн. 73 коп.
Крім того, відповідно до третього абзацу п.12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) у разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Також, згідно другому абзацу ч. 12 ст. 20 Закону установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.
Відповідно до п.6 ч.2 ст. 17 Закону позивач зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки і в повному обсязі.
Відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Частинами 6, 12 ст. 20 Закону встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
В зв'язку з неодноразовим порушення позивачем строків сплати страхових внесків у 2006 році, керуючись вимогами п.2 ч.9 ст. 106 Закону, згідно якого за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі, визначеному даним пунктом ст. 106 Закону, відповідачем було прийняте рішення №738 від 16.08.2006р. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нарахована пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. Розрахунок фінансової санкції здійснювався на підставі даних картки особового рахунку платника страхових внесків до Пенсійного фонду, як це передбачено пп. 9.3.2 п. 9.3 розділу 9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2001р.
Нарахування фінансової санкції відбувається виходячи з інформації, наданої позивачем у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, оскільки Пенсійному фонду України не відомо, коли відбувається фактична виплата заробітної плати.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач довів правомірність прийняття ним рішення №738 від 16.08.2006р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, обґрунтував свої заперечення на позов нормами законодавства, в зв'язку з чим позовні вимоги позивача визнаються судом неправомірними та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
2. В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
СУДДЯ О.Ю. СОП'ЯНЕНКО
Повний текст постанови складений та підписаний 19.09.2006 р