14.09.06
Справа №АС2/494-06.
a. За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-будівельне об'єднання»
До відповідача: Управління Пенсійного фонду України у Зарічному районі м. Суми
Про скасування рішення
Суддя СОП'ЯНЕНКО О.Ю.
Секретар судового засідання Піскова Ю.О.
За участю представників:
Від позивача: Бєлікова Ю.В., довіреність №43 від 26.04.2006р.
Від відповідача: Петренко О.В.
Суть спору: позивач просить скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Зарічному районі м. Суми №338 від 25.04.2006р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, а також визнати дії відповідача по відношенню до позивача при винесенні вказаного рішення протиправними.
Відповідач подав відзив на позовну заяву №4228/7-24 від 04.08.2006р., в якому проти позову заперечує.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
На підставі рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків №338 від 25.04.2006р. відповідач - управління Пенсійного фонду України у Зарічному районі м. Суми нарахував позивачу - товариству з обмеженою відповідальністю «Східно-будівельне об'єднання» 2765 грн. 39 коп. штрафних санкцій та 524 грн. 72 коп. пені за порушення термінів перерахування страхових внесків.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідач здійснив розрахунок пені не у відповідності до норм діючого законодавства, а саме, з перевищенням днів прострочення платежу. Так, при розрахунку пені відповідач враховує день фактичної сплати страхувальником боргу, чим порушує вимоги ч.12 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон), якою передбачено, що нарахування пені, передбаченої ч.9, ч.10 ст. 106 Закону, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій. Як вбачається з розрахунку фінансових санкцій та пені, відповідач враховує 28.02.2006р. та 10.03.2006р. - дні фактичної оплати страхувальником боргу, тобто на один календарний день більше, ніж передбачено ч.12 ст. 106 Закону.
Крім того, позивач вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення відповідач вчинив протиправні дії у відношенні позивача. Так, відповідно до ч. 13 ст. 106 Закону про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених ч.9, ч.10 ст. 106 Закону, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом 3-х робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій. Відповідно до пункту 9.3.2. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 N 21-1 (далі - Інструкція), яка визначає порядок винесення вищезазначених рішень органом Пенсійного фонду, рішення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків: 1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі 10% від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки; 2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі 20% від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки; 3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі 50% від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.
Рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки, незалежно від кількості випадків сплати за цей період.
Крім того, згідно з п.10.5. вищезазначеної Інструкції рішення про нарахування пені посадові особи органів Пенсійного фонду України виносять одночасно з прийняттям рішення про застосування фінансових санкцій, зазначених у п. 9.3.2. п.9.3. Інструкції за формою згідно з додатком 14 Інструкції, яке протягом 3-х робочих днів з дня винесення надсилається страхувальнику з повідомленням про вручення.
На підставі викладеного, позивач вважає, що відповідач незаконно виніс одне оскаржуване рішення за період з 20.01.2006 р. по 20.02.2006 р. на загальну суму 3290 грн. 11 коп., яке було надіслано з порушенням зазначених строків. Однак, враховуючи, що в оскаржуваному рішенні термін затримки сплати страхових внесків визначений періодами з 1 до 30 календарних днів та з 31 до 90 календарного дня, відповідач керуючись вищезазначеними нормами права, був зобов'язаний на наступний день після закінчення зазначених періодів винести декілька окремих рішень на значно меншу суму та надіслати їх позивачу протягом 3-х робочих днів. В зв'язку з чим позивач мав законне право та можливість на сплату цієї меншої суми без фінансових перешкод, а сплата фінансових санкцій та пені на загальну суму 3290 грн. 11 коп. відповідно до незаконного рішення відповідача для позивача унеможливлюється, і пов'язана з фінансовими труднощами для нього.
Відповідно до п.2 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якого за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10% своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20% зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50% зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Отже, включення відповідачем дня сплати страхових внесків позивачем до строку затримки платежу є обґрунтованим та правомірним.
Твердження позивача про прийняття відповідачем одного рішення про застосування фінансових санкцій та пені замість трьох, не може бути прийняте до уваги, оскільки рішення приймається одне при умові та після повної сплати заборгованості, яка виникла за відповідний звітний період, в залежності від днів затримки платежу, незалежно від кількості випадків сплати за відповідний період.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач довів правомірність прийняття ним рішення №338 від 25.04.2006р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, обґрунтував свої заперечення на позов нормами законодавства, в зв'язку з чим позовні вимоги позивача визнаються судом неправомірними та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
2. В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
СУДДЯ О.Ю. СОП'ЯНЕНКО
Повний текст постанови складений та підписаний 19.09.2006 р.