"25" березня 2011 р.Справа № 1/13/5022-155/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопко Ю.О.
Розглянув справу
за позовом прокурора м. Тернополя в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м.Тернопіль
до фермерського господарства "Довжок", с. Тилявка, Шумський район Тернопільської області
За участю:
Прокурора Левчука Андрія Олександровича, стажиста на посаді старшого помічника Тернопільського міжрайонного природоохоронного прокурора;
представники від
Позивача: не з"явився;
Відповідача: не з"явився.
В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України.
Технічна фіксація (звукозапис) судового засідання не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання
Суть справи:
Прокурор міста Тернополя в інтересах держави, в особі Міністерства аграрної політики України, в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення з Фермерського господарства "Довжок" 17000 грн. 00 коп., шляхом звернення стягнення на предмет застави.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.02.2011 р. порушено провадження у даній справі, та призначено її розгляд на 25.02.2011 р. на 14 год. 30 хв. Згідно ухвал суду розгляд справи неодноразово відкладався, а саме: із 25.02.2011р. на 16.03.2011р., із 16.03.2011р. на 25.03.2011р., з підстав зазначених в ухвалах.
Прокурор в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання за договорами про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству №9 від 16.05.2008р. та №42 від 11.12.2008р., а саме не повернув позивачу кошти фінансової підтримки на поворотній основі згідно графіків, внаслідок чого заборгував 17000грн.00коп. Для забезпечення виконання зобов'язання за даними договорами між сторонами у справі було укладено договори застави від 16.05.2008р. та 26.12.2008р.
Відповідач відзиву на позов не надав, явки уповноваженого представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до ст. 64 ГПК України.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, заявив усне клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача. Суд клопотання задовольняє, керуючись п.3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.97р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" в якому, зокрема, зазначаються, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Від так право відповідача взяти участь у судовому засіданні судом забезпечено.
Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, а відтак, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи прокурора, оцінивши представлені докази, господарський суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:
Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Враховуючи, що Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції з реалізації державної політики з підтримки селянських (фермерських) господарств, майно Фонду є державною власністю, видатки на забезпечення функціонування Укрдержфонду та його регіональних відділень здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, що надходять від повернення кредитів, наданих з державного бюджету селянським (фермерським) господарствам, а неповернення кредитів завдає шкоди інтересам держави, відтак прокурор правомірно звернувся до суду з даним позовом.
16 травня 2008 року між Тернопільським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (позивачем по справі) та Фермерським господарством "Довжок" (відповідачем по справі) було укладено договір №9 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (надалі -Договір №9), за умовами якого позивач зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі відповідачу в сумі 30500 грн., а відповідач взяв на себе зобов'язання використати фінансову допомогу за цільовим призначенням та повернути її у визначений договором строк (розділ 1).
Відповідно до пункту 3.4.2. Договору №9 фермерське господарство зобов'язувалось повернути кошти Тернопільському відділенню Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств згідно з графіком: до 15.11.2009р. -5000грн.; до 15.11.2010р. -5000грн.; до 15.11.2011р. -5000грн.; до 15.11.2012р. -7500грн; до 01.02.2013р. -8000грн.
11 грудня 2008 року між тими ж сторонами було укладено ідентичний договір №42 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (надалі -Договір №42), за умовами якого позивач зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі відповідачу в сумі 70000 грн., а відповідач взяв на себе зобов'язання використати фінансову допомогу за цільовим призначенням та повернути її у визначений договором строк (розділ 1).
Згідно до пункту 3.4.2. Договору №42 відповідач зобов'язувалось повернути кошти відповідачу згідно з графіком: до 01.10. 2009р. -10000грн.; до 01.10.2010р. - 12000 грн.; до 01.10. 2011р. - 20000грн.; до 01.10.2012р. - 18000грн.; до 01.10.2013р. -10000грн.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як випливає з матеріалів справи, відповідно до п.1 Договорів №9 та №42 свої зобов'язання щодо надання кредиту Тернопільське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств виконало в повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення №98 від 16.05.2008р. про перерахування на рахунок відповідача коштів у сумі 30500,00 грн. згідно Договору №9 та платіжне доручення №368 від 12.12.2008р. про перерахування на рахунок відповідача коштів у сумі 70000,00грн. згідно Договору №42. (копія платіжних доручень в матеріалах справи).
Позивач зазначає, що зобов'язання стосовно повернення кредиту в сумі 17000,00 грн. до визначених строків Відповідачем виконано не було, тому станом на 12.01.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 17000,00 грн.
Між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою мають ознаки договору позики, згідно якого в силу ст. 1046 ЦК України, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
У відповідності до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст. 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.
На забезпечення зобов'язання, що виникло відповідно до Договору №9, 16 травня 2008 року сторони уклали Договір застави (надалі Договір застави 1), згідно якого "Заставодавець" (відповідач по справі) передає "Заставодержателю" (позивачу по справі) в заставу належний "Заставодавцю" на підставі Довідки про знаходження на балансі фермерського господарства "Довжок" майна, виданої фермерським господарством "Довжок" 10 травня 2008 року майно, а саме : борони важкі в кількості 13 штук 2007 року випуску, борону дискову БДТ -3 2003 року випуску, плуг ПЛН -5-35 2008 року випуску, каток польовий 3КВГ -1,4 2008 року випуску. (п. 1 Договору застави 1).
На забезпечення зобов'язання, що виникло відповідно до Договору №42, 26 грудня 2008 року сторони уклали Договір застави (надалі -Договір застави 2), згідно якого "Заставодавець" (відповідач по справі) передає "Заставодержателю" (позивачу по справі) в заставу належний "Заставодавцю" на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_1 трактор колісний марки "МТЗ-80Л", випуску 1993 року, заводський №890582, двигун -НОМЕР_2, реєстраційний номер -НОМЕР_3, зареєстрований Шумською ІДТН 25 грудня 2008 року (п.1.1. Договору застави 2).
За приписами ст. 572 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (ст. 589 Цивільного кодексу України).
Згідно п. 5 Договору застави, Заставодержатель вправі звернути стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.
Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.
Як випливає із матеріалів справи відповідач, в порушення умов укладених договорів (п.п.3.4.2) та вимог чинного законодавства, зобов'язання щодо повернення наданої допомоги, строк виконання якого настав 15.11.2010 року в сумі 5000,00 грн. (по договору №9 від 16.05.2008р.), та 01.10.2010р. в сумі 12000,00 грн. (по договору №42 від 11.12.2008р.), всього в сумі 17 000 грн. не виконав, в зв'язку з чим, станом на день звернення до суду, його заборгованість перед позивачем становить 17 000 грн.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положеннями ст.20 Закону України "Про заставу" передбачено, що звернення стягнення на заставне майно здійснюється на підставі рішення суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.
Приймаючи до уваги, що відповідач - фермерське господарство "Довжок" належним чином не виконало взяті на себе згідно з договором про надання фінансової підтримки зобов'язання щодо повернення фінансової підтримки (допомоги), а тому позивач, враховуючи вищенаведене, набув право задовольнити свої майнові вимоги шляхом звернення стягнення на заставне майно, передбачене п. 3.4.3. договорів про надання фінансової підтримки та умовами договорів застави від 16.05.2008 р. та 26.12.2008р.
Враховуючи, що факт надання відповідачу фінансової допомоги підтверджено матеріалами справи, що неповернення коштів фінансової допомоги згідно графіку не заперечено відповідачем, що станом на час розгляду справи в суді відповідачем не представлено належних доказів на підтвердження сплати суми боргу, суд визнає правомірними, обґрунтованими, такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги щодо стягнення з Фермерського господарства "Довжок" 17 000 грн. неповернутої фінансової допомоги шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме: належні Фермерському господарству "Довжок" борони важкі в кількості 13 штук 2007 року випуску, борону дискову БДТ -3 2003 року випуску, плуг ПЛН -5-35 2008 року випуску, каток польовий 3 КВГ -1,4 2008 року випуску, трактор колісний марки "МТЗ -80Л", випуску 1993 року, заводський №890582, двигун -НОМЕР_2, реєстраційний номер -НОМЕР_3.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, п.1-1 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з фермерського господарства "Довжок", Тернопільська область, Шумський район, с.Тилявка, код 32807951, на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м.Київ, вул. Олени Теліги 8, кім.58,59, код 20029342 в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м.Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 14, код 14033150, - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень рівно шляхом звернення стягнення на предмет застави -належні фермерському господарству "Довжок" борони важкі 2007 року випуску в кількості 13 (тринадцять) штук, борону дискову БДТ -3 2003 року випуску, плуг ПЛН -5-35 2008 року випуску, каток польовий 3КВГ-1,4 2008 року випуску, трактор колісний марки "МТЗ-80Л" 1993 року випуску, заводський №890582, двигун -НОМЕР_2, реєстраційний номер - НОМЕР_3.
3. Стягнути з фермерського господарства "Довжок", Тернопільська область, Шумський район, с.Тилявка, код 32807951
- в доход Державного бюджету України - 170грн.00коп. державного мита;
- 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31210264700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, код 22050003, одержувач: Державний бюджет, м. Тернопіль.
4. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
Протягом десяти днів з дня складення повного тексту цього рішення сторони, третя особа мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.
Повний текст рішення виготовлено 30 березня 2011р.
Суддя Ю.О. Чопко