Іменем України
07 квітня 2011 року справа № 5020-5/189-12/260
Суддя господарського суду міста Севастополя Харченко І.А., розглянувши матеріали справи №5020-5/189-12/260
за позовом Приватного підприємства „Успіх-09”
до Публічного акціонерного товариства Банк „Морський”
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного підприємства „РСУ-107”, приватного нотаріуса Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_1
про розірвання іпотечного договору,
за участю представників:
позивача -не з'явився;
відповідача -Онущак Наталя Семенівна, довіреність №976/16 від 22.04.2010;
третьої особи (ПП „РСУ-107”) - не з'явився;
третьої особи (приватний нотаріус ОСОБА_1.) - не з'явився;
Суть спору:
02.12.2010 Приватне підприємство „Успіх-09” звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Публічного акціонерного товариства Банк „Морський” про розірвання іпотечного договору від 21.01.2010, укладеного між Приватним підприємством „Успіх-09” та Публічним акціонерним товариством Банк „Морський” та зняття заборони на відчуження нерухомого майна.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 06.12.2010 позовна заява прийнята до розгляду, порушене провадження по справі №5020-5/189 та залучені до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне підприємство „РСУ-107”, приватний нотаріус Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_1
На виконання розпорядження голови суду №122 від 28.12.2010, ухвалою господарського суду міста Севастополя суду від 30.12.2010 справа прийнята до провадження суддею Харченком І.А. з привласненням №5020-5/189-12/260.
Ухвалою суду від 01.03.2011 провадження у справі №5020-5/189-12/260 до вирішення цивільної справи №2-4433/10 за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства „Успіх-09” про визнання недійсним договору купівлі-продажу у апеляційному провадженні за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Банк „Морський” на рішення Ленінського районного суду міста Севастополя від 01.11.2010, яка розглядається Апеляційним судом міста Севастополя.
Ухвалою суду від 24.03.2011 провадження у справі №5020-5/189-12/260 поновлено, справа призначена до розгляду.
У судовому засіданні 14.02.2011 від позивача надійшло «уточнення позовної заяви», просить розірвати іпотечний договір від 21.01.20210, зняти заборону на відчуження нерухомого майна, зобов'язати приватного нотаріуса Севастопольського нотаріального округу ОСОБА_1 зняти заборону на відчуження нерухомого майна та внести до державного реєстру іпотек інформацію про виключення запису з державного реєстру іпотек про іпотеку за договором від 21.0.2010 (арк.с.100).
У судове засідання позивач та треті особи явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином (арк.с.138, 140, 141), про причини неявки суд не повідомили.
Відповідач позовні вимоги не визнав, подав суду відзив на позов (арк.с.142-143).
Третя особа ПП «РСУ-107»письмове пояснила, що згідно рішення Ленінського районного суду м. Севастополя позивач не є власником нерухомого майна, що є предметом іпотеки. Просить прийняти рішення без участі його представника (арк.с.32).
Ухвалами суду від 17.01.2011, 14.02.2011, 24.03.2011 у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк розгляду спору за клопотанням представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника відповідача,
21.01.2010 між Приватним підприємством „Успіх-09” (Іпотекодавець), Публічним акціонерним товариством Банк „Морський” (Іпотекодержатель) та Приватним підприємством «РСУ-107»(Позичальник) укладений іпотечний договір (далі -Договір) відповідно до умов якого Іпотекодавець для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань Позичальника перед Іпотекодержателем за кредитним договором №1351009-КЮ від 30.10.2009 передає в іпотеку Іпотекодержатель належне йому на праві власності нерухоме майно: вбудоване-прибудоване нежиле приміщення магазину, загальною площею 1 448,70 грн, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 (акр.с.10-13). Зазначений Договір посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_1
Нерухоме майно, що є предметом іпотеки, належить позивачу на праві власності на підстав договору купівлі-продажу від 21.01.2010, укладеного між Приватним підприємством „Успіх-09” (Покупець) та громадянкою ОСОБА_4 (Продавець) (арк.с.8-9).
20.11.2010 позивач листом за вих. №17/5 звернувся до Публічного акціонерного товариства Банк „Морський” з проханням розірвати Договір оскільки рішенням Ленінського районного суду міста Севастополя від 01.11.2010 договір купівлі-продажу від 21.01.2010 нерухомого майна, що є предметом іпотеки, укладеного між Приватним підприємством „Успіх-09” та громадянкою ОСОБА_4, визнаний недійсним, тому Приватним підприємством „Успіх-09” втрачено право власності на предмет іпотеки (арк.с.30).
Проте, сторони не досягли згоди по розірванню Договору, що обумовило звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку наданим доказам, заслухав представника відповідача, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України “Про іпотеку” передбачено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про іпотеку»предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умовою, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.
Відповідно до частини першої статі 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Частиною другою статі 652 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Предметом іпотеки є нерухоме майно: вбудоване-прибудоване нежиле приміщення магазину, загальною площею 1 448,70 грн, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 та належить позивачу на праві власності на підстав договору купівлі-продажу від 21.01.2010, укладеного між Приватним підприємством „Успіх-09” та громадянкою ОСОБА_4.
Рішенням Ленінського районного суду міста Севастополя від 01.11.2010 задоволений позов ОСОБА_4 до Приватного підприємства „Успіх-09” та визнаний недійсним договір купівлі-продажу від 21.01.2010 вбудоване-прибудованого нежилого приміщення магазину, загальною площею 1 448,70 грн, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 укладений між Приватним підприємством „Успіх-09” та громадянкою ОСОБА_4, за ОСОБА_4 визнано право власності на зазначене майно (арк.с.14)
Ухвалою Апеляційного суду міста Севастополя від 03.03.2011 рішення Ленінського районного суду міста Севастополя від 01.11.2010 було скасовано, позовна заява ОСОБА_4 залишена без розгляду (арк.с.132).
Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки позивач не подав доказів істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, крім рішення Ленінського районного суду міста Севастополя від 01.11.2010, суд дійшов висновку, що підстав для розірвання Договору не має.
Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові у задоволенні позову покладаються на позивача.
Керуючись статями 1, 5 Закону України “Про іпотеку”, статтею 652 Цивільного кодексу України, статтями 33, 34, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,
У задоволенні позову відмовити.
Суддя підпис І.А. Харченко
Рішення оформлено відповідно
до вимог статті 84 ГПК України
і підписано 12.04.2011.