про повернення заяви про порушення провадження
у справі про банкрутство
"07" квітня 2011 р.№ 32/17-2011-448
Суддя Грабован Л.І., розглянувши матеріали заяви боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „БОЛИВАР” (Одеська область м. Іллічівськ, вул. Леніна, 35-Б/2; код ЄДРПОУ 34643493) про визнання банкрутом
Голова ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю „БОЛИВАР” звернувся до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „БОЛИВАР” за положеннями ст.ст.7, 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Згідно ч.1 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора ( кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Стаття 51 „Особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником” Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачає вказані „інші випадки” та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону.
Відповідно до ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора.
Вказаною статтею Закону передбачено, що із заявою про порушення справи про банкрутство до господарського суду повинен звертатись ліквідатор (ліквідаційна комісія). Як вбачається з доданого до заяви рішення від 20.01.2011р. головою ліквідаційної комісії ТОВ „БОЛИВАР” у добровільному досудовому порядку призначений гр. ОСОБА_1.
З метою відтворення реального фінансово-економічного стану товариства (співвідношення його активу та пасиву), який господарському суду необхідний для дослідження та оцінки при розгляді питання щодо наявності або відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство у порядку ст. 51 “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заявник зобов'язаний вжити заходи, передбачені положенням Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Цивільного та Господарського кодексів України, що регулюють етапи проведення досудової процедури ліквідації товариства у загальному порядку.
Так, комісією з припинення юридичної особи, призначеною у зв'язку з прийняттям товариством рішення про ліквідацію, повинні бути проведені наступні заходи:
- опублікування в друкованих засобах масової інформації в порядку ст. 105 Цивільного кодексу України повідомлення про припинення товариства з метою виявлення його кредиторів;
- повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства з метою проведення податковим органом позапланової перевірки товариства, передбаченої податковим законодавством;
- отримання заяв кредиторів та прийняття рішення щодо їх обґрунтованості (необґрунтованості);
- оцінка вартості наявного у товариства рухомого та нерухомого майна, а також інших майнових активів, в порядку ст.60 Господарського кодексу України;
- складання проміжного ліквідаційного балансу відповідно до ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами, який повинен містити відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду;
- проведення аналізу виявлених активів та пасивів товариства, з якого вбачається неможливість задоволення виявлених вимог кредиторів через недостатність вартості майна товариства та прийняття у зв'язку з вказаними обставинами рішення щодо звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.
Зазначені вище норми законодавства вимагають від заявника розмістити публікацію про прийняття боржником рішення про його припинення та строку на пред'явлення вимог кредиторів, після сплину двомісячного строку на пред'явлення кредиторських вимог, виявлення та оцінки складу майна боржника скласти проміжний ліквідаційний баланс, затвердити його учасникам товариства і у разі виявлення обставин, зазначених у ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, прийняти рішення про звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.
Однак, доказів проведення ліквідаційною комісією роботи у установленому законодавством порядку суду не надано, а саме: доказів опублікування оголошення про припинення підприємства шляхом ліквідації та встановлення строку на пред'явлення вимог кредиторів, що не може складати менше двох місяців; акту інвентаризації та оцінки майнових активів; проміжного ліквідаційного балансу, оцінки вартості наявного у товариства рухомого та нерухомого майна, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства.
Таким чином, заявником не проведено усіх заходів, передбачених законодавством, які є обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство у порядку ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.
Також, в порушення вимог ч.13 ст. 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заявником до заяви не додано документи, які підтверджують сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому законом порядку та розмірі.
Згідно п. 4, п.10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку та розмірі.
Згідно ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство та додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку та розмірі, передбачених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього закону.
Враховуючи вищевикладене, заява ТОВ „БОЛИВАР” про порушення справи про банкрутство у порядку ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі п.п. 3, 4 ч.1, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 5 ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.п 3, 4 ч.1, 10 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -
Заяву ТОВ „БОЛИВАР” про порушення справи про банкрутство у порядку ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повернути заявнику без розгляду.
Додаток: заява про порушення справи про банкрутство на 2-х арк. з додатком на 22-х арк.
Суддя Грабован Л.І.