ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 1/9201.04.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут мастерс Фудс»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамар»
Про стягнення 260 102,31 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрут мастерс Фудс»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамар» (далі -відповідач) про стягнення 260 102,31 грн.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 11/11 від 02.03.2010р.
Ухвалою суду від 24.02.2011р. порушено провадження у справі № 1/92 та призначено розгляд на 25.03.2011 р.
25.03.2011р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, пояснення по суті спору, підтримав свої вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Суд відклав розгляд справи на 01.04.2011, у зв'язку з відсутністю представника відповідача.
01.04.2011 позивач подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Суд задовольнив клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, за наявними в справі матеріалами.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, станом на 10.02.2011, а саме: 01103, м.Київ, вул. Кіквідзе 26.
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 11/11 від 02.03.2010 (далі -договір), відповідно до якого позивач зобов'язався, на умовах договору, поставляти у власність відповідача товар, а останній зобов'язався приймати поставлений товар та сплачувати за нього кошти (п.1.1 договору).
Згідно п.4.3 договору відповідач зобов'язався здійснювати повну сплату вартості поставленого товару протягом 25 календарних днів з дати поставки даного товару.
На виконання своїх договірних зобов'язань позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 705 671,68 грн.
В порушення умов договору відповідач за отриманий товар розрахувався частково, а позивачем здійснено взаємозалік, на загальну суму 442 569,37 грн., внаслідок у відповідача перед позивачем утворився борг у розмірі 260 102,31 грн.
Позивач звертався до відповідача з вимогою, погасити наявну заборгованість , про що свідчить копія листа-вимоги №2 від 13.01.2011 та докази його скерування, наявні в матеріалах справи.
Відповідач на наведену вимогу не відреагував, борг не повернув.
У своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 260 102,31 грн. - боргу та судові витрати.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 655 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань за договором купівлі-продажу доведена матеріалами справи.
На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 2601,02 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236, 00 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову у повному обсязі, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 655 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамар»(01103, м.Київ, вул. Кіквідзе 26, код ЄДРПОУ 34693607) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Фудс» (03057, м.Київ, вул. Металістів 22, код ЄДРПОУ 35771408) 260 102 (двісті шістдесят тисяч сто дві) грн. 31 коп. - боргу, 2601 (дві тисячі шістсот одну) грн. 02 коп. -державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя В.І.Мельник
(Дата складання повного тексту рішення 08.04.2011р.)