ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 33/5005.04.11
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Київгума"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Медекспо - Інвест"
про стягнення 228 753,72 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Кафтан А.М. -представник за довіреності б/н від 27.01.2011 року
від відповідача: Харет І.Л.- представник за довіреністю № б/н від 01.03.2011 року
Лозниця О.О.- представник за довіреністю б/н від 21.03.2011 року
встановив :
На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Київгума" до товариства з обмеженою відповідальністю "Медекспо - Інвест" про стягнення заборгованості та штрафних санкції за договором дистриб'юції № 10/11Д від 17.11.2009 року в розмірі 228 753,72 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.11.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Київгума»(постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Медекспо-Інвест»(дистриб'ютор) укладено договір дистриб'юції № 10/11Д, відповідно якого постачальник зобов'язується продавати, а дистриб'ютор приймати та оплачувати продукцію, в асортименті, кількості і по цінам відповідно генеральній специфікації до договору № 10/11Д від 17.11.2009 року.
Відповідно п. 7.1 договору, розрахунок дистриб'ютора за товар з постачальником, здійснюється на умовах:1-ша поставка - 100% передплати на вказаний розрахунковий рахунок постачальника; 2-га поставка і наступні - з відстрочкою платежу в 60 календарних днів з дати виписки накладної.
Постачальником у період з 23.11.2009 року по 24.04.2010 року було поставлено, а дистриб'ютором прийнято товар на загальну суму 445 982,50 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками, в яких зазначається призначення платежу.
В свою чергу дистриб'ютором було здійснено повернення товару на суму 145 402,97 грн., відповідно до видаткових накладних (повернення).
Дистриб'ютором здійснено часткову оплату поставленого товару в розмірі 88 000,00 грн.
Отже, відповідно до вищевикладеного, у відповідача перед позивачем обліковується заборгованість за договором дистриб'юції № 10/11Д від 17.11.2009 року в розмірі 212 579,53 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензії про сплату заборгованості № 02-18/10 від 01.06.2010 року та № 02-40/10 від 10.06.2010 року. У відповіді на претензію відповідач, відповідно до листа № 54/2 від 16.06.2010 року, визнав борг та запропонував його реструктуризувати наступним шляхом: перша виплата, починаючи з липня 2010 року - 20 000,00 грн.; наступні місяці - по 20 000,00 грн. до повного погашення заборгованості.
01.06.2010 року позивач направив відповідачу лист-повідомлення № 02-17/10 про розірвання договору № 10/11Д від 17.12.2009 року, у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором.
Оскільки, відповідач не виконав свого грошового зобов'язання перед позивачем, останній керуючись ч. 2 ст. 625 ЦК України звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 212 579,53 грн. - заборгованості, 11 487,78 грн. - інфляційні витрати та 4 686,51 грн. -три відсотки річних.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.02.2011 року порушено провадження у справі № 33/50, розгляд справи призначено на 15.02.2011 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.02.2011 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та невиконанням сторонами вимог суду, розгляд справи відкладено на 01.03.2011 року.
В судове засідання 01.03.2011 року з'явились представники позивача та відповідача. Представник відповідача порушив перед судом клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання часу для ознайомлення з матеріалами справи.
У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням клопотання відповідача, в судовому засіданні 01.03.2011 року оголошено перерву до 21.03.2011 року.
В судове засідання 21.03.2011 року з'явились представники позивача і відповідача та надали додаткові пояснення по суті спору. Представник позивача порушив перед судом клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить ТОВ «Медекспо-Інвест»на праві власності, а також заборони відчужувати майно.
Вказане клопотання позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано доказів, що невжиття таких заходів може утруднити виконання рішення суду або зробити його неможливим.
Також представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 210 079,53 грн. заборгованості, 15 503,80 грн. інфляційних збитків та 5 569,77 грн. трьох відсотків річних.
Представники відповідача порушили перед судом клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи, а саме в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Медекспо - Інвест" до товариства з обмеженою відповідальністю "Київгума" про визнання недійсним договору дистриб'юції № 10/11Д від 17.11.2009 року.
Суд прийшов до висновку, що клопотання представників відповідача про зупинення провадження у справі № 33/50 до вирішення пов'язаної з нею справи, не підлягає задоволенню, у зв'язку з його необґрунтованістю.
У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів, в судовому засіданні 21.03.2011 року оголошено перерву до 29.03.2011 року.
В судовому засіданні 29.03.2011 року представники відповідача порушили клопотання про зупинення розгляду справи до вирішення господарським судом Київської області справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Медекспо - Інвест" до товариства з обмеженою відповідальністю "Київгума" про визнання недійсним договору дистриб'юції № 10/11Д від 17.11.2009 року.
Суд прийшов до висновку, що клопотання представників відповідача про зупинення розгляд справи № 33/50 до вирішення пов'язаної з нею справи, не підлягає задоволенню, у зв'язку з його необґрунтованістю, більше того, надано відповідачем повторно.
Також представники відповідача порушили перед судом клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Суд прийшов до висновку, що клопотання представників відповідача про призначення почеркознавчої експертизи, не відлягає задоволенню, у зв'язку з його необґрунтованістю.
У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів, в судовому засіданні 29.03.2011 року оголошено перерву до 05.04.2011 року.
В судове засідання 05.04.2011 року з'явились представники сторін та надали додаткові докази та пояснення по справі. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 210 079,53 грн. заборгованості, 15 503,80 грн. інфляційних збитків та 5 569,77 грн. трьох відсотків річних.
Представники відповідача порушили перед судом клопотання про витребування додаткових доказів та про призначення судово-технічної експертизи документа, а також надали пояснення, відповідно до яких заперечують проти заявлених позовних вимог. Суд прийшов до висновку, що заявлені клопотання, не відлягає задоволенню, у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Клопотання представника відповідача про здійснення фіксування судового процесу не береться судом до уваги, у зв'язку з тим, що відповідно до інформаційної бази «Документообіг господарських судів»клопотання зареєстровано після початку судового засідання по даній справі, а також до початку розгляду справи по суті представники сторін опитувались про наявність заяв та клопотань, клопотань про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами від представників позивача чи відповідача не надавалось.
В судовому засіданні оглянуто оригінали видаткових накладних та довіреностей на отримання товару, а також оригінал відповіді на претензію № 54/2 від 16.06.2010 року.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
17.11.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Київгума" (далі- позивач, постачальник за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Медекспо - Інвест" (далі-відповідач, дистриб'ютор за договором) укладено договір дистриб'юції № 10/11Д, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався продавати, а дистриб'ютор приймати та оплачувати товар в асортименті, кількості і по цінам відповідно до генеральної специфікації.
Згідно п. 4.1. договору партія товару вважається переданою постачальником та прийнятою дистриб'ютором: по кількості - у відповідності до супровідних документів; по якості - у відповідності до сертифікату якості постачальника.
Для отримання товару постачальника, уповноважена особа дистриб'ютора надає належним чином оформлену довіреність на отримання товару (п. 4.2. договору).
У відповідності до положень п. 4.12. договору, постачальник зобов'язується разом з відвантаженою партією товару направити дистриб'ютору накладну (3 прим.), рахунок-фактуру (1 прим.) та сертифікати якості в 2 примірниках.
Положеннями п. 7.1. договору сторони встановили порядок здійснення розрахунків за поставлений товар, а саме: 1-ша поставка - 100% передплати на вказаний розрахунковий рахунок постачальника; 2-га поставка і наступні - з відстрочкою платежу в 60 (шістдесят) календарних днів з дати виписки накладної.
Судом встановлено, на виконання умов договору дистриб'юції № 10/11Д від 17.11.2009 року позивачем здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 445 982,50 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними:
- № б/н від 23.11.2009 року на суму 4 884,00 грн.;
- № 5689/В від 01.12.2009 року на суму 106 203,00 грн.;
- № 330 від 15.12.2009 року на суму 106 203,00 грн.;
- № 1291/В від 19.03.2010 року на суму 130 049,00 грн.;
- № 1557/В від 07.04.2010 року на суму 53 598,00 грн.;
- № 2027/В від 21.04.2010 року на суму 45 045,50 грн., який був отриманий останнім, про що свідчать підпис уповноваженої особи відповідача, а також належним чином оформлені довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме:
- довіреність № 5 від 23.11.2009 року;
- довіреність № 6 від 02.12.2009 року;
- довіреність № 8 від 15.12.2009 року;
- довіреність № 5 від 19.03.2010 року;
- довіреність № 8 від 07.04.2010 року;
- довіреність № 13 від 21.04.2010 року.
Вищевказані накладні та довіреності приймаються судом в якості належного доказу виконання поставки товару відповідачу та прийняття його останнім.
Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, а саме відповідачем було здійснено лише часткову оплату поставленого товару в розмірі 91 500,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. А також відповідачем було здійснено повернення товару на загальну суму 145 402,97 грн., відповідно до видаткових накладних(повернення), а саме:
- № ВП-0000001 від 17.05.2010 року на суму 50 374,32 грн.;
- № ВП-0000002 від 17.05.2010 року на суму 22 216,97 грн.;
- № ВП-0000003 від 17.05.2010 року на суму 2 173,44 грн.;
- № ВП-0000004 від 17.05.2010 року на суму 6 809,54 грн.;
- № ВП-0000005 від 01.06.2010 року на суму 3 542,36 грн.;
- № ВП-0000006 від 01.06.2010 року на суму 333,00 грн.;
- № ВП-0000007 від 01.06.2010 року на суму 7 732,19 грн.;
- № ВП-0000008 від 01.06.2010 року на суму 27 872,41 грн.;
- № ВП-0000009 від 01.06.2010 року на суму 11 328,00 грн.;
- № ВП-00000015 від 08.02.2010 року на суму 8 762,54 грн.;
- № ВП-00000016 від 08.02.2010 року на суму 4 062,32 грн.;
- № ВП-00000017 від 08.02.2010 року на суму 195,88 грн.
Таким чином, на дату розгляду справи по суті заборгованість відповідача перед позивачем за вищевказаним договором становить 209 079,53 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензії про сплату заборгованості № 02-18/10 від 01.06.2010 року та № 02-40/10 від 10.06.2010 року. У відповіді на претензію відповідач, відповідно до листа № 54/2 від 16.06.2010 року, визнав борг та запропонував його реструктуризувати наступним шляхом: перша виплата, починаючи з липня 2010 року - 20 000,00 грн.; наступні місяці - по 20 000,00 грн. до повного погашення заборгованості.
01.06.2010 року позивач направив відповідачу лист-повідомлення № 02-17/10 про розірвання договору № 10/11Д від 17.12.2009 року, у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором.
Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договором дистриб'юції № 10/11Д від 17.11.2009 року у відповідача перед позивачем в сумі 209 079,53 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 000,00 грн. основної заборгованості не підлягають задоволенню, у зв'язку з необґрунтованістю, оскільки позивачем при подачі заяви про збільшення позовних вимог від 18.03.2011 року не враховано платіж товариства з обмеженою відповідальністю "Медекспо - Інвест" від 17.03.2011 року.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитків від інфляції в сумі 15 503,80 грн. та 5 569,77 грн. -3 % річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням індексу інфляції, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, 3 проценти річних та індекс інфляції входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
Судом, при дослідження розрахунку позивача збитків від інфляції та трьох відсотків річних, встановлено, що позивач зробив неправильний розрахунок, а саме позивач нарахував неправильну суму збитків від інфляції та трьох відсотків річних.
Таким чином, суд наводить власний розрахунок збитків від інфляції та трьох відсотків річних у період з 15.02.2010 року по 18.03.2011 року.
Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?
15.02.2010 - 15.02.2010970871.0000.00
16.02.2010 - 16.02.20102032901.0000.00
17.02.2010 - 09.03.20101992901.0000.00
10.03.2010 - 11.03.20101967901.0000.00
12.03.2010 - 22.03.20101767901.0091591.11
23.03.2010 - 26.03.20101752901.0000.00
27.03.2010 - 07.04.20101667901.0000.00
08.04.2010 - 23.04.20101567900.997-470.37
24.04.2010 - 18.05.20101467900.994-880.74
18.05.2010 - 19.05.20102768391.0000.00
20.05.2010 - 07.06.2010195267.731.0000.00
08.06.2010 - 09.06.2010248865.731.0000.00
10.06.2010 - 26.06.2010198057.770.996-792.23
27.06.2010 - 02.07.2010243103271.0000.00
03.07.2010 - 05.07.2010242603.271.0000.00
06.07.2010 - 08.07.2010241603.271.0000.00
09.07.2010 - 12.07.2010228582.531.0000.00
13.07.2010 - 21.07.2010227582.530.998-455.17
22.07.2010 - 30.07.2010226582.531.0000.00
31.07.2010 - 03.08.2010226082.531.0000.00
04.08.2010 - 20.08.2010223582.531.0122682.99
21.08.2010 - 27.08.2010222582.531.0000.00
28.08.2010 - 03.09.2010222082.531.0000.00
04.09.2010 - 09.09.2010221582.531.0000.00
10.09.2010 - 17.09.2010221082.531.0296411.39
18.09.2010 - 23.09.2010220582.531.0000.00
24.09.2010 - 12.10.2010220082.531.0000.00
13.10.2010 - 27.10.2010219082.531.0051095.41
28.10.2010 - 03.11.2010218582.531.0000.00
04.11.2010 - 10.11.2010218082.531.0000.00
11.11.2010 - 19.11.2010217582.531.003652.75
20.11.2010 - 25.11.2010217082.531.0000.00
26.11.2010 - 02.12.2010216582.531.0000.00
03.12.2010 - 08.12.2010216082.531.0000.00
09.12.2010 - 16.12.2010215582.531.0081724.66
17.12.2010 - 23.12.2010215082.531.0000.00
24.12.2010 - 30.12.2010214582.531.0000.00
31.12.2010 - 05.01.2011214082.531.0000.00
06.01.2011 - 12.01.2011213582.531.0000.00
13.01.2011 - 19.01.2011213082.531.0102130.83
20.01.2011 - 27.01.2011212582.531.0000.00
28.01.2011 - 02.02.2011212082.531.0000.00
03.02.2011 - 09.02.2011211582.531.0000.00
10.02.2011 - 16.02.2011211082.531.0091899.74
17.02.2011 - 24.02.2011210582.531.0000.00
25.02.2011 - 17.03.2011210082.531.0000.00
18.03.2011 - 18.03.2011209079.531.0000.00
Всього:15 590,37
Розрахунок процентів:
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
9708715.02.2010 - 15.02.201013 %7.98
20329016.02.2010 - 16.02.201013 %16.71
19929017.02.2010 - 09.03.2010213 %343.98
19679010.03.2010 - 11.03.201023 %32.35
17679012.03.2010 - 22.03.2010113 %159.84
17529023.03.2010 - 26.03.201043 %57.63
16679027.03.2010 - 07.04.2010123 %164.51
15679008.04.2010 - 23.04.2010163 %206.19
14679024.04.2010 - 18.05.2010253 %301.62
27683918.05.2010 - 19.05.201023 %45.51
195267.7320.05.2010 - 07.06.2010193 %304.94
248865.7308.06.2010 - 09.06.201023 %40.91
198057.7710.06.2010 - 26.06.2010173 %276.74
243103.2727.06.2010 - 02.07.201063 %119.89
242603.2703.07.2010 - 05.07.201033 %59.82
241603.2706.07.2010 - 08.07.201033 %59.57
228582.5309.07.2010 - 12.07.201043 %75.15
227582.5313.07.2010 - 21.07.201093 %168.35
226582.5322.07.2010 - 30.07.201093 %167.61
226082.5331.07.2010 - 03.08.201043 %74.33
223582.5304.08.2010 - 20.08.2010173 %312.40
222582.5321.08.2010 - 27.08.201073 %128.06
222082.5328.08.2010 - 03.09.201073 %127.77
221582.5304.09.2010 - 09.09.201063 %109.27
221282.5310.09.2010 - 17.09.201083 %145.50
220582.5318.09.2010 - 23.09.201063 %108.78
220082.5324.09.2010 - 12.10.2010193 %343.69
219082.5313.10.2010 - 27.10.2010153 %270.10
218582.5328.10.2010 - 03.12.2010373 %664.73
218082.5304.11.2010 - 10.11.201073 %125.47
217582.5311.11.2010 - 19.11.201093 %160.95
217082.5320.11.2010 - 25.11.201063 %107.05
216582.5326.11.2010 - 02.12.201073 %124.61
216082.5303.12.2010 - 08.12.201063 %106.56
215582.5309.12.2010 - 16.12.201083 %141.75
215082.5317.12.2010 - 23.12.201073 %123.75
214582.5324.12.2010 - 30.12.201073 %123.46
214082.5331.12.2010 - 05.01.201163 %105.57
213582.5306.01.2011 - 12.01.201173 %122.88
213082.5313.01.2011 - 19.01.201173 %122.60
212582.5320.01.2011 - 27.01.201183 %139.78
212082.5328.01.2011 - 02.02.201163 %104.59
211582.5303.02.2011 - 09.02.201173 %121.73
211082.5310.02.2011 - 16.02.201173 %121.44
210582.5317.02.2011 - 24.02.201183 %138.47
210082.5325.02.2011 - 17.03.2011213 %362.61
209079.5318.03.2011 - 18.03.201113 %17.18
Всього:7 264,38
Однак, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача інфляційних витрат в розмірі 15 503,80 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 5 569,80 грн. за розрахунком позивача, оскільки суд позбавлений можливості виходу за межі позовних вимог за відсутності про це клопотання заінтересованої сторони (п. 2 ст. 83 ГПК України).
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Медекспо-Інвест» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 36557218) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київгума» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 127, ідентифікаційний код 35115248) заборгованість в розмірі 209 079 (двісті дев'ять тисяч сімдесят дев'ять) грн. 53 коп., три проценти річних в розмірі 5 569 (п'ять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 77 коп., індекс інфляції в розмірі 15 503 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот три) грн. 80 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2 301 (дві тисячі триста одна) грн. 53 коп. та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.М.Мудрий
Дата підписання рішення: 11.04.2011 року