ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 56/0706.04.11
Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РКС Авто Груп"
доВідкритого акціонерного товариства "Вторес"
прозобов'язання виконати обов'язок та стягнення збитків у розмірі 12000,00 грн.
Представники сторін:
від позивача Сизий А.Н. - представник;
від відповідача Губерський А.С., Відасова Ю.А. -представники;
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РКС Авто Груп" до Відкритого акціонерного товариства "Вторес" про зобов'язання відповідача виконати обов'язок в натурі шляхом передання позивачу за актом приймання - передачі нежилої споруди, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Кучера, 1, загальною площею 89,9 кв.м.; стягнення з відповідача на користь позивача 12000,00 грн. збитків, завданих невиконанням зобов'язання.
Позовні вимоги мотивовані наступним: 01.09.2010 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нежилої споруди, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Кучера, 1, загальною площею 89,9 кв.м., відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання передати позивачу приміщення протягом 1 дня після підписання даного договору за актом приймання - передачі. В порушення вказаних умов відповідач а ні у строки передбачені договором, а ні станом на момент звернення позивача до суду, не передав позивачу приміщення в тимчасове платне користування. В результаті порушення відповідачем зобов'язань по договору оренди, позивач поніс збитки у формі реальних витрат понесених по договору суборенди приміщення №01/10/10, який позивач уклав у зв'язку з не переданням позивачем приміщення по договору оренди від 01.09.2010 для задоволення власних потреб. За таких обставин, позивач керуючись ст. ст. 16, 22, 623, 759,765,766 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України звернувся до суду та просить зобов'язати відповідача передати приміщення, яке є предметом договору оренди від 01.09.2010 року, за актом позивачу та стягнути збитки.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує у зв'язку з тим, що передача приміщення по договору оренди в тимчасове користування позивачу суперечила б ч.1 ст.773 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до договору оренди земельної ділянки, на якій розташована спірна споруда, укладеного між відповідачем та Київською міською радою, земельна ділянка була надана відповідачу для експлуатації та обслуговування заготівельного пункту вторинної сировини, а позивач планує використовувати спірну споруду для облаштування складу автозапчастин. Крім того, відповідач вказує на необґрунтованість вимог позивача про стягнення збитків, оскільки останні не є збитками в розумінні ст. 225 Господарського кодексу України.
31.03.2011 року до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 56/07 до вирішення справи № 34/131.
06.04.2011 року, клопотання відповідача про здійснення фіксації судового процесу із застосуванням засобів технічної фіксації було задоволено.
У судовому засіданні, яке відбулось 06.04.2011 року, представник позивача підтримав клопотання про зупинення провадження.
Клопотання відповідача мотивовано пов'язаністю справ, оскільки предметом розгляду справи № 56/07 є виконання зобов'язання по договору оренди від 01.09.2010 року, розірвання якого є предметом розгляду справи № 34/131. Разом з клопотанням відповідач надав суду копію ухвали Господарського суду міста Києва від 30.03.2011 року про порушення провадження у справі № 34/131 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Вторес" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РКС Авто Групп" про розірвання договору оренди.
Позивач та відповідач в судовому засіданні підтвердили, що справа №34/131 була порушена саме у зв'язку з поданням відповідачем позову про розірвання договору оренди від 01.09.2010, виконання якого належним чином вимагає позивач у справі № 56/07.
Відповідач проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі заперечує та вказує на те, що майбутнім рішенням суду у справі №34/131 про дострокове розірвання договору оренди приміщення не може бути встановлено жодних фактів, що могли б мати будь -яке, в тому числі і преюдиціальне значення для справи № 56/07 та не могли б бути встановлені судом самостійно в процесі розгляду останньої.
Розглянувши подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі, суд приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд з'ясовує: 1) як справи № 34/131 та 56/07 пов'язані та 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи № 56/07 до вирішення справи № 34/131.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення до суду із вказаним позовом є договір оренди укладений 01.09.2010 між позивачем, як орендарем та Відкритим акціонерним товариством "Вторес", як орендодавцем, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нежилу споруду, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кучера, 1, загальною площею 89,9 кв.м.
Орендар зобов'язаний використовувати споруду у відповідності до її цільового призначення (п. 1.2 договору).
Згідно з п. 1.3 договору строк дії останнього становить 1 рік з дня підписання даного договору, до 31.08.2011 року. Якщо жодна із сторін даного договору за 30 діб до його закінчення не заявить в письмовій формі про своє небажання його продовжувати, то договір вважається продовженим на тих же умовах на той же строк.
Відповідно до п. 2.1 договору оренди передача орендодавцем і прийом орендарем споруди в оренду, а також повернення орендарем споруди орендодавцю після закінчення строку дії договору, засвідчується актом приймання -передачі.
Передача споруди в оренду орендодавцем та прийом споруди в оренду орендарем повинні відбутися протягом 1 дня після підписання даного договору (п. 2.2 договору оренди).
Як зазначає позивач саме порушення відповідачем п. 2.2 договору оренди, що полягає у не передачі позивачу споруди, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кучера, 1, загальною площею 89,9 кв.м. в оренду, стало підставою для звернення його до суду з вимогою про виконання обов'язку в натурі шляхом передання позивачу за актом приймання -передачі нежилої споруди.
Відповідач факт не передачі позивачу споруди, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кучера, 1, загальною площею 89,9 кв.м. в оренду, підтверджує та зазначає, що такі дії відповідача зумовлені порушенням позивачем умов договору щодо цільового використання споруди та ч.1 ст.773 Цивільного кодексу України.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: 1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; 2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків (ст. 766 Цивільного кодексу України).
Статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається.
Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
При цьому, істотним слід вважати таке порушення договору, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення мети договору. У зв'язку з цим, термін "шкода" не треба розуміти обмежувальною. Крім можливих значних додаткових витрат, неотримання прибутків, він включає і інші наслідки, що істотно впливають на інтереси сторони.
Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою, сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняються з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили (ч.3).
Враховуючи викладене, факт розірвання договору за рішенням суду, яке набрало законної сили є підставою для припинення зобов'язань сторін, у тому числі в даному випадку припинення зобов'язання відповідача передати позивачу в оренду споруду, що є предметом договору оренди від 01.09.2010 року.
Таким чином, пов'язаність справ № 56/07 та №34/131 полягає у тому, що рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 34/131 буде встановлено наявність або відсутність підстав для розірвання договору оренди від 01.09.2010 та у разі їх наявності, буде встановлено, які саме та чи є зобов'язання сторін припиненими або продовжують діяти.
Неможливість розгляду справи № 56/07 до вирішення судом справи № 34/131 полягає в тому, що обставини, які розглядаються судом у справі № 34/131, а саме наявність або відсутність підстав для розірвання договору оренди від 01.09.2010, у тому числі зокрема й тих на, які посилається відповідач у цій справі, не можуть бути встановлені судом під час розгляду справи № 56/07, оскільки при розгляді цієї справи суд виходить з презумпції правомірності укладеного договору оренди від 01.09.2010, його чинності та строку дії договору, протягом якого можливе виконання зобов'язання сторін, доти поки договір оренди від 01.09.2010 є чинним.
З огляду на викладене, у зв'язку з тим, що розгляд даної справи неможливий до остаточного вирішення пов'язаної з неї справи № 34/131, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 56/07 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи.
Керуючись ст.ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зупинити провадження у справі № 56/07 до набрання законної сили рішення у справі № 34/131 за позовом за позовом Відкритого акціонерного товариства "Вторес" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РКС Авто Групп" про розірвання договору оренди від 01.09.2010.
2. Зобов'язати сторін повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зпровадження у справі № 56/07.
Суддя В.В. Джарти