ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/54306.04.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Зернопром»
про стягнення заборгованості в сумі 248 928, 73 грн. за договором № L1889-03/08
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Лекарь А.С. (довіреність № 27-12/10-4 від 27.12.2010р.);
від відповідача-1: Суховерська О.В. (довіреність від 10.01.2011р.);
від відповідача-2: не з'явились;
В судовому засіданні 06.04.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(надалі ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро»(надалі ТОВ «Лотуре-Агро», відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Зернопром»(надалі ТОВ «Лотуре-Зернопром», відповідач-2) заборгованості за договором фінансового лізингу № LС1889-03/08 від 01.06.2009р. в сумі 248 928, 73 грн..
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеною лізинговою угодою № LС1889-03/08 від 01.06.2009р. прострочено сплату лізингових платежів згідно рахунків-фактур від 05.05.2010р., від 01.06.2010р., від 22.06.2010р., від 01.07.2010р., від 02.08.2010р., від 01.09.2010р., від 30.09.2010р., від 01.10.2010р., 01.11.2010р., від 01.12.2010р..
Вимоги щодо стягнення боргу заявлені також до поручителя ТОВ «Лотуре-Зернопром», договір поруки з яким, укладено 17.06.2009р., оскільки за умовами договору поручитель зобов'язався перед позивачем відповідати за виконання зобов'язань ТОВ «Лотуре-Агро»що виникли з договору фінансового лізингу. У відповідності до умов зазначеного договору поруки, у випадку порушення виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу позивач пред'являє свої вимоги поручителю.
З посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості що утворилась в судовому порядку.
Відповідачем-1 позовні вимоги визнані у повному обсязі щодо чого представником надано суду відповідну заяву.
Відповідач-2 відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Ухвалу суду, якою було повідомлено про розгляд справи 06.04.2011р. відповідачем отримано 14.03.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.
Провадження у справі порушено ухвалою від 11.03.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, господарський суд, -
11 березня 2008р. між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»та ТОВ «Лотуре-Агро»укладено договір фінансового лізингу № LС1889-03/08 предмет якого визначено у розділі 1 договору та зокрема, згідно п. 1.1, 1.2 лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в специфікації (додаток № 2 до договору), а лізингоодержувач зобов'язувався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежу на умовах договору; строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених в графіку платежів (додаток № 1 до договору) та не може бути менше одного року.
На виконання договору, позивачем було надано в користування відповідача Диско-лапові борони «Мастердіск ТМ 600», в кількості двох одиниць, заводські номери 40152 5, 40153 5, що підтверджується актом приймання-передачі від 25.04.2008р..
Згідно з угодою про внесення змін від 01.06.2009р. (п. 2) у зв'язку з проведенням реструктуризації заборгованості лізингоодержувача та внесенням відповідних змін до договору, сторони погодили внести зміни до договору погодивши його та додатки 1, 2 та 4 до нього у новій редакції.
Зазначеною угодою погоджено також внесення змін до додатку № 1 -«графік розрахунку заборгованості»до договору та викладено його у новій редакції.
Оскільки відповідачем в порушення зобов'язань передбачених договором несплачено виставлені позивачем рахунки, по договору утворився борг, який за даними обліку позивача становить 248 928, 73 грн., та є заборгованістю за користування предметом лізингу.
Несплаченими станом на час вирішення спору є рахунки-фактури № LС1889-03/08/12 від 05.05.2010р., № LС1889-03/08/13-002 від 01.06.2010р., № LС1889-03/08/ev-003 від 22.06.2010р., № LС1889-03/08/14-006 від 01.07.2010р., № LС1889-03/08/15-007 від 02.08.2010р., № LС1889-03/08/16-009 від 01.09.2010р., № LС1889-03/08/ev-010 від 30.09.2010р., № LС1889-03/08/17-011 від 01.10.2010р., № LС1889-03/08/18-013 01.11.2010р., № LС1889-03/08/19-015 від 01.12.2010р., які залучені до справи, а доказів їх неотримання відповідачем суду не надано, документів на спростування визначеної позивачем суми заборгованості матеріали справи не містять.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк ст. 759 ЦК України.
Відповідно до положень ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Заборгованість відповідача за користування предметом лізингової угоди № LС1889-03/08 складає 248 928, 73 грн.. Рахунки-фактури, по яким рахується заборгованість залучені до матеріалів справи, і такі в силу загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору) підлягають сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку (п. 6.3 загальних умов).
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Строки виконання зобов'язань по оплаті лізингових платежів погоджені загальними умовами фінансового лізингу у п. 5.3, 5.4, та за сумами, які складають заборгованість заявлену до стягнення (248 928, 73 грн.) є такими що настали.
Враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи позивача зазначені у позовній заяві (докази внесення лізингових платежів на погоджених умовах), суд визнає обґрунтованими заявлені вимоги про стягнення з відповідача-1 суми основного боргу в розмірі 248 928, 73 грн., що є заборгованістю за користування предметом лізингу за угодою № LС1889-03/08, у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.
17 червня 2009р. між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль», ТОВ «Лотуре-Зернопром»укладено договір поруки за яким останнє поручилось перед лізингодавцем (позивач у справі) за виконання зобов'язань лізингоодержувача перед лізингодавцем, що виникли з договорів фінансового лізингу, в тому числі з договору № LС1889-03/08 від 01.06.2009р.
В силу положень п. 1.2 договору поруки від 17.06.2009р. поручитель на добровільних засадах бере на себе зобовязання перед лізингодавцем відповідати по зобов'язанням лізингоодержувача, які виникають з договору лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові платежі та всі інші платежі на умовах договору лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором лізингу, а також виконати інші умови договору лізингу в повному обсязі.
Згідно з п. 3.1 договору поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань по договору лізингу, поручитель і лізингоодержувач несуть солідарну відповідальність перед лізингодавцем на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, у відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 554 ЦК України.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі, поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
У п. 2.6 договору сторони визначили, що обов'язок поручителя виконати боргові зобов'язання виникає при отриманні від лізингодавця відповідної вимоги; така вимога вважається отриманою поручителем, якщо лізингодавець надіслав її поштою за адресою вказаною в договорі; для дійсності вимоги лізингодавець не зобов'язаний надавати поручителю підтвердження невиконання боргових зобов'язань лізингоодержувачем.
Згідно з п. 4.1 договору поруки від 17.06.2009р., відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань в повному обсязі...
У зв'язку з невиконанням ТОВ «Лотуре-Агро»зобов'язань по сплаті лізингових платежів за договорами фінансового лізингу, позивач звернувся до ТОВ «Лотуре-Зернопром»з вимогою про виконання зобов'язань за договором поруки від 17.06.2009р. (вих. 2660-12/10 від 03.12.2010р.) у якій повідомив останнього про необхідність погашення заборгованості на підставі укладеного договору поруки протягом 3 банківських днів з дня отримання вимоги. Вимогу направлено ТОВ «Лотуре-Зернопром» 07.12.2010р. (за адресою вказаною в договорі поруки) що підтверджується списком рекомендованих відправлень з відміткою пошти, поштовим чеком № 0793 від 07.12.2010р. що залучені до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи направлення вимоги про виконання зобов'язань за договором поруки, строк для сплати боргу, що виник з договору фінансового лізингу № LС1889-03/08 та в сумі заявленій до стягнення в межах поданого позову, є таким що настав.
Через невиконання зобов'язань, що виникли для ТОВ «Лотуре-Зернопром»з договору поруки від 17.06.2009р., та умови договору що передбачають солідарну відповідальність поручителя, вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно суми основного боргу за несплаченими лізинговими платежами у розмірі 248 928, 73 грн., суд вважає обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Заявлені позовні вимоги відповідачами не спростовані, відзиву на позов, доказів здійснення розрахунків за договором № LС1889-03/08 у відповідності з положеннями договору та згідно графіку платежів, на вимоги суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 2 489, 29 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро»(03022, м. Київ, пров. Василя Жуковського 13/16, п/р 26003301005404 Луганська філія АКБ «Форум»МФО 304870, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34287465) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Зернопром»(юрид. адреса: 02094, м. Київ, бульвар Праці 8, п/р 2600395676474 в Луганській філії ЗАО «ПУМБ МФО 304966, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 33299286) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(04073, м. Київ, просп. Московський 9, корп. 5, п/р 2600514928 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, ідент. код 34480657) заборгованості за договором фінансового лізингу № LС1889-03/08 в сумі 248 928, 73 грн. (двісті сорок вісім тисяч дев'ятсот двадцять вісім гривень 73 копійки); витрат по сплаті державного мита в сумі 2 489, 29 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят дев'ять гривень 29 копійок); витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість гривень).
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 08.04.2011р.