ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
06 квітня 2011 р. Справа № 5010/249/2011-17/13
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Михалевич А. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державного вищого навчального закладу "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника", вул.Шевченка, 57, м.Івано-Франківськ, 76000
до відповідача: Державного підприємства Івано-Франківського державного центру науки, інновацій та інформатизації, вул.С.Бандери, 1, м.Івано-Франківськ, 76000
про стягнення 447957 грн. 97 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Скільська Л. Д.- начальник юридичного відділу, (паспорт серії НОМЕР_1 від 02 квітня 2007 р., довіреність № 01-08/13/1999 від 24 листопада 2010 р.)
від відповідача: Гармаш Л.О. - провідний економіст, (довіреність №1 від 01.04.11р.
подано позов про стягнення з відповідача 447957 грн.97 коп. боргу за утримання та експлуатацію приміщення.
Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
В судовому засідання 16.03.11 р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якій він визнає позовні вимоги в повному обсязі.
На день розгляду справи в судове засідання 06.04.11 р. письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
01.02.07 р. між Державним підприємством Івано-Франківського державного центру науки, інновацій та інформатизації та Державним вищим навчальним закладом "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" укладено договір №27а про спільне використання нежитлового приміщення лабораторного корпусу за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. С. Бандери,1, строком до 31.12.09 р.
01.07.09 р. між Державним підприємством Івано-Франківського державного центру науки, інновацій та інформатизації та Державним вищим навчальним закладом "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" укладено договір №331а про спільне використання нежитлового приміщення лабораторного корпусу, строком до 31.12.10 р. Додатковою угодою №1а/11 до договору №331а від 01.07.09 р. строк дії договору продовжено до 31.12.11 р. та одночасно змінено назву з ЦНТЕІ на Державне підприємство Івано-Франківський державний центр науки, інновацій та інформації.
Відповідно до п.1.1 договорів предметом договору є спільне використання нежитлових приміщень лабораторного корпусу за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. С. Бандери,1. Загальна площа приміщень, яка перебуває на балансі Державного підприємства Івано-Франківського державного центру науки, інновацій та інформації -1552 м2. Загальна площа приміщень, яка перебуває на балансі Державного вищого навчального закладу "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" - 5757 м2.
На підставі п.3.1 договорів позивач виставляє відповідачу рахунки за спожиті комунальні послуги наступним чином:
- за спожиту електроенергію - згідно фактичних показників лічильника (на підставі договору про відшкодування витрат на відпуск електричної енергії);
- за послуги водопостачання, водовідведення, вивіз сміття, обслуговування ліфта - пропорційно займаній площі;
- за теплопостачання - пропорційно розміру площі, яка перебуває на балансі відповідача та фактично опалюється;
- за обслуговування та утримання приміщення заробітна плата та нарахування на заробітню плату обслуговуючого персоналу - пропорційно розміру площі, яка перебуває на балансі відповідача та фактично використовується.
На виконання умов вищевказаних договорів, позивачем укладено договори на постачання електроенергією та надання комунальних послуг (теплопостачання, електропостачання, водопостачання, водовідведення, вивіз сміття, обслуговування ліфта) та виставляв відповідачу рахунки за спожиті комунальні послуги. Вищевказані послуги надані відповідачу, що підтверджується матеріалами справи та визнається представником відповідача.
Відповідно до умов п.3.2 договорів відповідач протягом 15 банківських днів після отримання зазначених вище рахунків повинен вносити оплату на розрахунковий рахунок позивача.
Однак в порушення договірних зобов"язань, визначених розділом 2 пункту 2.2.2 відповідач, в терміни, обумовлені договором не проводив оплату витрат на утримання та експлуатацію приміщень. Сума боргу по оплаті витрат на утримання та експлуатацію приміщень за договорома №27а від 01.02.07 та №331а від 01.07.09 станом на 01.01.11 становить 447957 грн. 97 коп.
Наявність вказаного боргу у відповідача відображено також в акті звірки розрахунків від 04.01.11 р. (а.с 14), який підписаний також керівниками позивача та відповідача та засвідчений печатками сторін. Факт наявності та розмір заборгованості визнаний відповідачем у судовому засіданні.
До матеріалів справи позивачем додано листи, направлені відповідачу з вимогою про сплату боргу. Факт звернення позивача з такими вимогами також визнається відповідачем. На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що з моменту укладення договорів між сторонами виникло цивільно-правове зобов'язання.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.
Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно ст.509 ЦК зобов"язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема, з правочинів.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов'язання. Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України Договір є обов"язковим для виконання сторонами. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов"язань, крім випадків передбачених законом.
Відповідач не подав суду доказів сплати боргу, доводів позивача щодо наявності боргу в заявленій сумі не спростував.
Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов”язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 447957 грн. 97 коп. і наявність підстав для їх задоволення.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 526, 546, 610, 625, 629, 692, Цивільного кодексу України, ст.20, ст.193, 175, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Державного вищого навчального закладу "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства Івано-Франківського державного центру науки, інновацій та інформатизації, вул.С.Бандери, 1, м.Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 02736490) на користь Державного вищого навчального закладу "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника", вул.Шевченка, 57, м.Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний номер 02125266) - 447957 грн. 97 коп. (чотириста сорок сім тисяч дев"ятсот п"ятдесят сім гривень 97 копійок) - боргу, 4479 грн. 58 коп. (чотири тисячі чотириста сімдесят дев"ять гривень 58 копійок) - витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Неверовська Л. М.
Повне рішення складено 12.04.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Боднарчук М. Б. 12.04.11