ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
12 квітня 2011 р. Справа № 5010/449/2011-27/13
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Осудар І. Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Консюмерс-Скло-Зоря", (вул.
Промислова, 1, с. Зоря, Рівненський район, Рівненська область, 35314)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Консерваторія" (вул.
Січинського, 53, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200)
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 250 622, 45 гривень.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1- адвокат, (посвідчення № НОМЕР_1 від 27.11.2003 року, довіреність № 115 від 14.01.2011 року)
Від відповідача: Гавриляк М.І. - юрист (паспорт серії НОМЕР_2 виданий 01.07.1997 року Коломийським РВ УМВС в Івано-Франківській області, довіреність № 69 від 11.04.2011 року)
встановив:
Приватним акціонерним товариством "Консюмерс-Скло-Зоря" (надалі позивач) подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консерваторія" (надалі відповідач) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 250 622, 45 гривень, з яких 223 635, 20 гривень - заборгованість за отриману продукцію, 11 761, 73 гривень - пеня за період прострочки з 02.09.2010 року по 31.01.2011 року, 11 888, 11 гривень - інфляційні втрати та 3 337, 41 гривень - 3 % річних за період з 26.07.2010 року по 28.02.2010 року.
Крім того, позивач просив суд також покласти на відповідача судові витрати у справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються зобов'язання за договором купівлі - продажу № УКР/2010/014 від 12.07.2010 року, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 223 635, 20 гривень.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 29.03.2011 року.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2011 року розгляд справи відкладався на 12.04.2011 року.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
Як встановлено судом під час розгляду справи, між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір купівлі - продажу № УКР/2010/014 від 12.07.2010 року, відповідно до умов якого, а саме п. 1.1. продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, зазначену у договорі. Предметом договору є банка скляна для консервів та піддони дерев'яні.
У п. 1.2. договорів зазначено, що термін дії даного договору - від дати підписання сторонами до 31.08.2010 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Термін дії договору може бути продовжений за згодою сторін, підписанням додаткової угоди. Ціна продукції може переглядатись сторонами в залежності від зміни ринкових цін на природний газ, електроенергію, кальциновану соду, залізничний тариф та інше.
Сторонами погоджено у п. 1.1. договору асортимент, кількість та ціну. При цьому, у відповідності з п. 1.3. договору ціна продукції включає ПДВ (20%), завантаження в автотранспорт, вартість пакувальних матеріалів (плівка, картон). При відвантаженні продукції залізничним транспортом, у ціну продукції входить завантаження у залізничний вагон, вартість пакувальних матеріалів (плівка, картон, ЗПП (запірно-пломбувальні пристрої)).
Згідно п. 2.3. договору дата проставлена на видатковій накладній та транспортних документах, вважається датою отримання продукції покупцем.
Відповідно до п. 4.1. договору покупець зобов'язаний здійснити оплату за кожну партію відвантаженої продукції протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання продукції покупцем на складі продавця.
03.08.2010 року між покупцем і продавцем укладено додаткову угоду № 1 до договору купівлі - продажу № УКР/2010/014 від 12.07.2010 року, якою змінено ціну продукції.
05.08.2010 року між покупцем і продавцем укладено додаткову угоду № 2, згідно якої підлягала реалізації продукція "банки скляні для консервів ІІІ-82-720 "Franko" у кількості 210 912 штук та піддони дерев'яні в кількості 104 штуки", а також внесено зміни у п. 1.2. договору купівлі - продажу № УКР/2010/014 від 12.07.2010 року щодо продовження терміну дії договору до 31.12.2010 року.
19.08.2010 року між покупцем і продавцем укладено додаткову угоду № 3, згідно якої підлягала реалізації продукція "банки скляні для консервів ІІІ-82-720 "Franko" у кількості 1 048 476 штук та піддони дерев'яні в кількості 517 штук", а також внесено зміни у договір купівлі - продажу № УКР/2010/014 від 12.07.2010 року, за якими:
"2. Покупець зобов'язується вивезти вищевказаний об'єм продукції протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання даної додаткової угоди";
"3. Покупець здійснює 100 % оплату за відвантажену продукцію, що вказана в пункті 1 даної додаткової угоди, протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати її відвантаження зі складу продавця".
За умовами договору позивачем було відвантажено відповідачу продукцію (банка скляна для консервів та піддони дерев'яні) на загальну суму 299 354, 64 гривень, що підтверджується видатковими накладними № 82479478 від 12.07.2010 року, № 82498476 від 09.08.2010 року, № 82506105 від 19.08.2010 року, № 82506669 від 19.08.2010 року, № 82507780 від 21.08.2010 року, № 82517632 від 03.09.2010 року, рахунками - фактури № 9000014805 від 12.07.2010 року, № 9000016107 від 09.08.2010 року, № 9000016607 від 19.08.2010 року, № 9000016634 від 19.08.2010 року, № 9000016715 від 21.08.2010 року, № 9000017150 від 03.09.2010 року, товарно-транспортними накладними № 2967633 від 12.07.2010 року, № 2998842 від 09.08.2010 року, № 3009938 від 19.08.2010 року, № 3010648 від 19.08.2010 року, № 3012565 від 21.08.2010 року, № 3028650 від 03.09.2010 року, а факт передачі товару підтверджується довіреностями № 51 від 12.07.2010 року, № 69 від 09.08.2010 року, № 75 від 21.08.2010 року та № 81 від 03.09.2010 року на отримання матеріальних цінностей, які знаходяться в матеріалах справи (аркуші справи 25-48).
Однак, в порушення договірних зобов'язань, відповідач не проводив своєчасно та в повній мірі розрахунки за відвантажений товар у період з 23 серпня 2010 року по 28 лютого 2011 року, що станом на 01.03.2011 року створило заборгованість в сумі 223 635, 20 гривень, оскільки продукція була оплачена відповідачем частково в сумі 75 719, 44 гривень, що підтверджується виписками із банківських рахунків, які містяться у матеріалах справи (аркуші справи 49-52).
У випадку прострочення термінів розрахунків за поставлену продукцію, покупець сплачує на користь продавця неустойку в розмірі 0,2 % від суми платежу за належну до розрахунку партію продукції за кожен день прострочення, але не більше розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення (п. 8.2. договору).
Тому за прострочення терміну оплати рахунків за поставлену продукцію відповідачу нарахована пеня в розмірі 11 761, 73 гривень за період з 02.09.2010 року по 31.01.2011 року.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачу за прострочення виконання зобов'язання по оплаті отриманої продукції нараховано 11 888, 11 гривень - інфляційних втрат та 3 337, 41 гривень - 3 % річних за період з 26.07.2010 року по 28.02.2010 року.
За правилами ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень, викладених у ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Як визначено у ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно положень статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення з огляду на наступне.
За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.
За змістом ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі - продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи, тому позовні вимоги щодо стягнення 223 635, 20 гривень - заборгованості за відвантажений товар, є обґрунтованими.
Слід визнати обґрунтованими також вимоги позивача щодо стягнення 11 761, 73 гривень - пені за період прострочки з 02.09.2010 року по 31.01.2011 року, 11 888, 11 гривень - інфляційних втрат та 3 337, 41 гривень - 3 % річних за період з 26.07.2010 року по 28.02.2010 року, враховуючи наступне:
Пунктом 8.2. вищевказаного договору передбачено, що у випадку прострочення термінів розрахунків за поставлену продукцію, покупець сплачує на користь продавця неустойку в розмірі 0,2 % від суми платежу за належну до розрахунку партію продукції за кожен день прострочення, але не більше розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, що мало місце в даному випадку.
В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст. 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, в межах позовних вимог, згідно з якими позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 250 622, 45 гривень, з яких 223 635, 20 гривень - заборгованість за отриману продукцію, 11 761, 73 гривень - пеня за період прострочки з 02.09.2010 року по 31.01.2011 року, 11 888, 11 гривень - інфляційні втрати та 3 337, 41 гривень - 3 % річних за період з 26.07.2010 року по 28.02.2010 року.
У відповідності до ст. 49 ГПК України, судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 625, 629, 655, 662, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
позов Приватного акціонерного товариства "Консюмерс-Скло-Зоря" (вул. Промислова, 1, с. Зоря, Рівенський район, Рівненська область, 35314) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консерваторія" (вул. Січинського, 53, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200) - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консерваторія" (вул. Січинського, 53, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200, ідентифікаційний код: 31792487) в користь Приватного акціонерного товариства "Консюмерс-Скло-Зоря" (вул. Промислова, 1, с. Зоря, Рівненський район, Рівненська область, 35314, ідентифікаційний код: 22555135) -250 622, 45 гривень (двісті п'ятдесят тисяч шістсот двадцять дві гривні сорок п'ять копійок), з яких 223 635, 20 гривень - заборгованість за отриману продукцію, 11 761, 73 гривень - пеня, 11 888, 11 гривень - інфляційні втрати та 3 337, 41 гривень - 3 % річних, а також 2 506, 22 гривень (дві тисячі п'ятсот шість гривень двадцять дві копійки) державного мита та 236, 00 гривень (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .
Накази видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Михайлишин В. В.
Повне рішення складено 12.04.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Михайлишин В. В. 12.04.11