21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
07 квітня 2011 р. Справа 9/24/2011/5003
за позовом:Виконавчого комітету Вінницької міської ради, код ЄДРПОУ 13322432 (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 59)
до:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ідент. номер НОМЕР_1 (21036, АДРЕСА_1)
про стягнення 128 296,30 грн.
Головуючий суддя Балтак О.О.
Секретар судового засідання Кравчук Н.Л.
Представники сторін:
позивача: Петров А.А.- представник за довіреністю;
відповідача: не з'явився;
за участю:ОСОБА_3
Виконавчим комітетом Вінницької міської ради заявлено позов про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 128 296,30 грн. - заборгованості по пені.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 14.02.2011р., за згаданим позовом порушено провадження у справі № 9/24/2011/5003 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 15.03.2011р.
Однак, враховуючи ту обставину, що відповідач на визначену дату в судове засідання особисто не з"явився, явку уповноваженого представника до суду не забезпечив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів не виконав, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на 07.04.2011р.
В судове засідання 07.04.2011р. з"явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Відповідач вдруге в судове засідання особисто не з»явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву не надав, вимог попередніх ухвал суду не виконав. Зокрема, ухвали суду про порушення провадження від 14.02.2011р., про відкладення слухання від 15.03.2011р. у справі №9/24/2011/5003 надіслані відповідачу за вказаною у позовній заяві адресою: (21036, АДРЕСА_2) та повернуті підприємством зв"язку з відміткою на конверті "за зазначеною адресою не проживає". Однак, слід наголосити, що вищевказані ухвали суду надіслані відповідачу згідно наданого відділом державної реєстрації юридичного управління Вінницької міської ради Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 17.01.2011р. відповідно до якого місцезнаходженням відповідача є: 21036, АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 93 ЦК України, абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходженням юридичної особи - є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом (ч. 4 ст. 89 ЦК України).
Отже, місцезнаходженням відповідача є адреса, зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру.
При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язок по внесенню змін відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, покладено на виконавчий орган юридичної особи.
Ухвали суду від 14.02.2011р., 15.03.2011р. надіслані відповідачу саме за цією адресою, що є належним повідомленням його про час і місце розгляду справи і у випадку неотримання її з вини відповідача, який не подав відомості про зміну місцезнаходження реєструючому органу.
Відповідно до чинного законодавства до повноважень господарського суду не віднесено розшук сторін у справі, у разі зміни їх місцезнаходження без внесення відповідних даних до Єдиного державного реєстру.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
18.02.2002р. між виконавчим комітетом Вінницької міської ради, в особі міського голови Ваховського В.К. (Орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу № 3, відповідно до якого позивач (Орендодавець) передав відповідачу (Орендару) в строкове платне користування цілісний майновий бано-пральний комплекс по вул. Пирогова, 83 в м. Вінниці, загальною вартістю 762498,7 грн., терміном з 01.03.2002 року до 28.02.2012 року.
У пункті 3.1 договору сторони визначили орендну плату в розмірі 5% вартості орендованого майна, визначеної експертним шляхом, яка становить без ПДВ за перший місяць при укладанні договору 3140,25 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати на індекс інфляції попереднього місяця.
Згідно п.3.2 договору оренди приватний підприємець ОСОБА_1 зобов'язувався сплачувати орендну плату до міського бюджету щоквартально не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним кварталом з урахуванням щомісячного індексу інфляції. Проте, як стверджує позивач, відповідачем - приватним підприємцем ОСОБА_1 не було забезпечено виконання умов договору оренди в частині своєчасної сплати орендної плати.
Зважаючи на наведене, позивачем була нарахована відповідачу пеня за 182 дні прострочки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу у сумі 14939,0 грн.
Однак, як стверджує позивач при проведені ревізії фінансово-господарської діяльності працівниками КРВ у м. Вінниці встановлено, що нарахування вищезгаданої пені позивачем здійснено у невідповідності до умов укладеного договору. Так як, відповідно до п.3.4 договору оренди за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату орендної плати нараховується пеня в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати). Тому, КРВ у м. Вінниці вважає, що внаслідок нарахування пені всупереч умовам договору (0,5 % від суми заборгованості) позивачем не дораховано пені на суму 128 296, 30 грн., тоді як розрахунковий розмір пені відповідно до умов договору становить 143 235,3 грн., а фактично нараховано лише 14 939, 0 грн.
Таким чином, Контрольно-ревізійний відділ у м. Вінниці дійшов висновку про те, що позивач, вищезазначеним наніс шкоду бюджету міста Вінниці у вигляді недоотриманих доходів на суму 128 296, 30 грн.
Зважаючи на те, що на час пред"явлення позову орендар не виконав умови договору, заборгованість не погасив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача пені у сумі 128 296, 3 грн., що утворилася врезультаті перерахунку, проведеного позивачем відповідно до п.3.4. договору оренди цілісного майнового комплексу №3 від 18.02.2011р.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором. Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п.3.4. договору оренди орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується в бюджет (Орендодавцеві) відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати).
Відповідно до ст. 178 ЦК пеня є самостійним способом захисту цивільних прав і одним із видів забезпечення виконання цивільно-правових зобов'язань. Нею визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЦК захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках, передбачених законом або договором, неустойки (штрафу, пені), а також іншими засобами, передбаченими законом.
Ст. 3. Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною шостою статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 128 296, 30 грн. є необгрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки прямо суперечить вимогам діючого законодавства, яким чітко врегульовано питання щодо порядку нарахування пені.
З урахуванням наведеного, в стягненні 128 296,30 грн. пені слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 34, 36, 43, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-
1. В позові відмовити.
2. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суддя Балтак О.О.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 12 квітня 2011 р.
віддрук. 2 прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу (21036, АДРЕСА_1)