07 квітня 2011 р. № 37/386
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Добролюбової Т.В.
суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників:
позивача
відповідача
матеріали касаційних скарг Драган Ю.О. -дов. від 31.03.11
Яроповець Л.Д. -голова ЖБК (довідка ЄДРПОУ а.с.22 І т.с.), Науменко С.В. -дов. від 07.02.11
Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та
Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач-13"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.11
у справі№37/386
за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
доЖитлово-будівельного кооперативу "Обчислювач-13"
простягнення 1340983,52 грн.
Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач-13" 1012412,02 грн. боргу, 237357,27 грн. інфляційних втрат, 46581,25 грн. - 3% річних та 44632,98 грн. пені. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на порушення відповідачем зобов'язань зі сплати отриманих послуг за договором на послуги водопостачання та водовідведення від 13.02.02 №00096/4-08.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.10 (суддя Гавриловська І.О.) позов задоволено в частині стягнення з відповідача 462653,33 грн. боргу. При цьому, господарський суд виходив з наявності заборгованості у відповідача за холодне водопостачання та водовідведення за спірним договором за період з 14.08.07 до 01.07.10 у розмірі 462653,33 грн. Суд відмовив у стягненні 54651,98 грн. боргу за період з січня 2007 до серпня 2007 року через сплив строку позовної давності. Водночас суд відмовив у стягненні 495039,44 грн. за гаряче водопостачання, оскільки договором від 13.02.02 №00096/4-08 не передбачено надання та оплата таких послуг. У стягнення 237357,27 грн. інфляційних втрат, 46581,25 грн. - 3% річних та 44632,98 грн. пені відмовлено через їх необґрунтованість. Суд керувався приписами статей 193 Господарського кодексу України, 252, 257, 267, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України.
Київський апеляційний господарський суд (судді: Сотніков С.В., Дзюбко П.О., Сулім В.В.) постановою від 01.02.11, перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін з тих же підстав, а апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач-13" залишив без задоволення.
Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати в частині відмови у стягненні з відповідача 878330,19 грн. та задовольнити позов в цій частині. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник наголошує на порушенні судами приписів статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, статей 19, 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 №65, Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 27.06.08 №190, статей 42, 43, 47, 32, 34, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України. Заявник вказує на те, що позивач нараховує за спожиту питну воду та прийняті стоки в межах договору, а тому відповідач зобов'язаний сплачувати вартість спожитої ним води, яка, в тому числі, використовується для виготовлення гарячої води.
Не погодився із судовими актами у справі і Житлово-будівельний кооператив "Обчислювач-13". Так, в поданій касаційній скарзі заявником ставиться питання про скасування рішення та постанови у справі з направленням матеріалів справи на новий розгляд до суду першої інстанції. На думку заявника, судами попередніх інстанцій порушені приписи статей 3, 13, 625, 651 Цивільного кодексу України, 43, 34, 38, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вказує на неврахування судами сплати відповідачем 139773,58 грн. за платіжними дорученнями №96 від 27.06.08, №125 від 20.10.09, №100 від 30.06.10, №103 від 13.07.10.
Від Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" отримано пояснення, в якому товариство просить задовольнити його позов повністю.
Від Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач-13" отримання заперечення на касаційну скаргу позивача, в якому кооператив просить відмовити у задоволенні касаційної скаргу позивача та скасувати судові акти у справі.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Господарськими судами в ході розгляду справи установлено та підтверджено матеріалами справи, що 13.02.02 між ВАТ "АК "Київводоканал" (правонаступник Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал") - постачальником та Житлово-будівельним кооперативом "Обчислювач-13" - абонентом був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення №00096/4-08, предметом якого є зобов'язання постачальника надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, та, відповідно, зобов'язання абонента розраховуватися за зазначені послуги згідно з умовами договору та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 №65. Пунктом 3.1 договору передбачено, що кількість води, яка подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Для абонентів із стабільним об'ємом водоспоживання (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватись один раз на квартал. Згідно з пунктом 3.2 договору, якщо водолічильники тимчасово знято представником постачальника, або їх зіпсовано не з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильників. У разі роботи водолічильників менше 2-х місяців, кількість води визначається за середньодобовою витратою роботи водолічильника, але не менше 10-ти днів. Такий порядок зберігається до установки нового водолічильника і перерахунок за попередній час не проводиться. Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з пунктом 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України (пункт 3.3 договору). Згідно з пунктами 3.4, 3.6 договору абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади, у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи; постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента; щомісячно постачальник виставляє платіжну вимогу за надані послуги згідно цього договору; оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника; оплата може проводитись шляхом передачі векселя та іншими способами не забороненими чинними нормативними актами. Всі питання, не передбачені цим договором, регулюються діючим законодавством, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, Правилами приймання стічних вод у Київську міську каналізацію (пункт 5.3 договору). Відповідно до пункту 7.1 договору цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач-13" 1012412,02 грн. боргу, 237357,27 грн. інфляційних втрат, 46581,25 грн. - 3% річних та 44632,98 грн. пені. Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Пунктом 1 статті 628 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з приписами статей 16, 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Судами попередніх інстанцій установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що позовна вимога ґрунтується на договорі від 13.02.02 №00096/4-08. Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона, виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони, замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" унормовано, що комунальні послуги -це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Господарськими судами установлено та убачається з матеріалів справи, що позивачем до загальної суми заборгованості включено, як вартість питної води, що використовувалась відповідачем для потреб холодного водопостачання, так і вартість виготовлення гарячої води. Втім, як установили господарські суди, договір №00096/4-08, котрий визначений підставою позову, не регулює відносини сторін з приводу постачання відповідачеві холодної води для виготовлення гарячої води. Разом з тим, не містять матеріали справи і інших договорів, які б регулювали такі відносини між сторонами. Водночас, з приписів пункту 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.08, вбачається, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Втім, судами попередніх інстанцій установлено, що теплові пункти (котельні) не перебувають у відповідача на балансі, що відповідно до вказаного пункту Правил, також унеможливлює висновок про зобов'язання відповідача сплатити послуги за постачання холодної води для виготовлення гарячої. При цьому, судами було установлено, що теплові пункти, з яких відповідачу здійснюється постачання гарячої води, належать АЕК "Київенерго". За таких встановлених судами обставин справи, визнається обґрунтованою відмова судів у стягненні з відповідача 495039,44 грн. за гаряче водопостачання. Водночас, господарськими судами установлено, що відповідачем зобов'язання за спірним договором належним чином не виконані, плата за послуги з холодного водопостачання та водовідведення за період з 14.08.07 до 01.07.10 в повному обсязі не сплачена. Згідно з вимогами статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відтак, враховуючи установлений судами факт заборгованості відповідача зі сплати вартості холодного водопостачання та водовідведення за спірним договором, визнається правомірним стягнення з нього 462653,33 грн. боргу за вказаний період. Довід відповідача про часткову сплату ним боргу згідно з платіжними дорученнями №96, №125, №100, №103 не може бути підставою для скасування постанови у справі, позаяк він був предметом розгляду апеляційним судом та обґрунтовано відхилений ним. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Згідно з приписами частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх. З огляду на викладене, а також на встановлені фактичні обставини справи судами попередніх інстанцій правомірно задоволені позовні вимоги частково. Інші доводи касаційних скарг також не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують установленого судами та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції. За таких обставин, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційних скарг не вбачається.
Враховуючи зазначене, керуючись статтями 108, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.11 у справі №37/386 залишити без змін.
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач-13" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець