"05" квітня 2011 р. Справа № 5019/400/11
За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 м.Донецьк
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеоптторг" м.Рівне
про стягнення 11 627 грн. 65 коп. заборгованості по розрахунках, пені, 3% річних та збитків, завданих внаслідок інфляції
Суддя Павлюк І.Ю.
Представники:
від позивача: ОСОБА_3, представник (№154 від 16.03.2011р.);
від відповідача: не з'явився.
Представник відповідача в судове засідання 05.04.2011р. не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Суть спору: Позивач - СПД - фізична особа ОСОБА_1 звернувся з позовом до Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рівнеоптторг" про стягнення 11 028 грн. 84 коп. заборгованості за поставлений товар, 335 грн. 18 коп. пені, 198 грн. 76 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції та 64 грн. 87 коп. 3 % річних.
В судовому засіданні 05 квітня 2011р. представник позивача підтримав подану через канцелярію суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 11 028 грн. 84 коп. заборгованості за поставлений товар, 198 грн. 76 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції та 64 грн. 87 коп. 3 % річних. Оскільки заяву подано до прийняття рішення у справі, вона відповідає ст.ст. 22, 46, 49, 54-57 ГПК України, - господарський суд прийняв її до розгляду.
Представник відповідача в судове засідання 05.04.2011р. не з'явився, проте, 04.04.2011р. через канцелярію суду подав відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги заперечив, зазначив, що відповідач не отримував від позивача товар, стягнення заборгованості за який є предметом даного спору, крім того, просить розгляд справи проводити без участі уповноваженого представника відповідача.
В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд
Позивач надав суду видаткові накладні №нРМ00000961 від 26.11.2010р. на суму 4 679 грн. 34 коп. та №нРМ00000978 від 02.12.2010р. на суму 6 379 грн. 50 коп., які виписані на покупця ТзОВ "Рівнеоптторг" (а.с.11, 13). Для оплати вартості поставленого товару позивач виставив відповідачу рахунку до оплати №1 від 26.11.2010р. та №2 від 02.12.2010р., проте, відповідачем вказані рахунки залишились не оплаченими (а.с.12, 14).
На момент звернення до суду, заборгованість відповідача за даними бухгалтерського обліку позивача складала 11 058 грн. 84 коп.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України позивач за прострочення виконання зобов'язання нарахував 198 грн. 76 коп. збитків від інфляції за період грудень 2010р. - січень 2011р. та 64 грн. 87 коп. 3% річних за період 02.12.2010р. по 15.02.2011р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).
Згідно вимог ст.33 Господарського-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого Мінюстом України 05.06.95 р. за № 168/704 (надалі в тексті -Положення), - первинні документи є письмовими свідоцтвами, що підтверджують факти підприємницької та іншої діяльності, які впливають на рух товарно-матеріальних цінностей, стан майна, капіталу і фінансових результатів. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості згідно з п.2.4 цього Положення повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. За відсутності таких реквізитів документи не можуть слугувати доказом того, що господарська операція (в даному випадку - передача товарів) фактично відбулась, і, відповідно - доказом зобов'язання відповідача перед позивачем відповідно до ст.ст. 509, 610 ЦК України та ст.193 ГК України. Всупереч вищевказаним законодавчим нормам, накладні на які покликається позивач, стверджуючи факт передачі товару відповідачу, оформлені без дотримання вказаних процедур.
Крім того, згідно з п.2.4 Положення залежно від характеру операції до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити, зокрема, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Пунктом “2” Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99 передбачено, що … товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності…відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреностями одержувачів.
Довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. Після закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреність разом з документами на відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку.
При централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей (п.13 Інструкції). Покликання позивача на те що, передача товару згідно накладних здійснювалась без довіреності на підставі повідомлення покупця про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей оцінюється судом критично, оскільки, по-перше, позивачем, всупереч приписам ст.36 ГПК України, не було подано суду вказаного повідомлення в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, по-друге, вищевказане повідомлення не містить ні дати видачі, ні вихідного, реєстраційного номеру, а по-третє, як уже зазначалося вище, подані позивачем належним чином засвідчені копії накладних та оригінали вказаних накладних, оглянуті судом в судовому засіданні 05.04.2011р., всупереч приписам п.13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99, не містять відбитку печатки (штампу) відповідача, якою матеріально відповідальна особа, що уповноважена приймати цінності, повинна була завірити на супровідних документах (у даному випадку - накладній) свій підпис про одержання цінностей.
Таким чином, вбачається, що включення до бухгалтерського обліку Суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 накладних на загальну суму 11 028 грн. 84 коп. є безпідставним, оскільки позивачем здійснювалась поставка товару без довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, в обмін на які - позивач був вправі відпускати відповідачу товар безоплатно, а накладні, на які посилається позивач як на докази грошового зобов'язання відповідача, не містять необхідних реквізитів і тому не є первинними документами, які в розумінні ст.ст.33, 34 ГПК України можуть бути допустимими доказами того, що відбулись господарські операції з поставки/передачі товарів. Так, відсутні відомості про посаду, повноваження, прізвище, ініціали особи одержувача, відсутні відбитки штампа чи печатки відповідача і, таким чином, повноваження осіб, які підписали накладні від імені ТзОВ фірми "Рівнеоптторг" не стверджені, підписи осіб, які приймали цінності згідно накладних, належним чином не завірені.
Отже, заявлені позивачем вимоги не стверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.33, 34 ГПК України.
Таким чином, вбачається, що заявлені вимоги позивача не грунтуються ні на законі, ні на договорі, позивачем не обгрунтовані і не доведені, чим порушено порядок доказування і подання доказів і на підставі ст.33 ГПК України - позов задоволенню не підлягає.
Керуючись стст. 33, 36, 43, 46-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові відмовити..
Суддя І.Ю. Павлюк
Рішення підписане суддею "05" квітня 2011 р..