33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"29" березня 2011 р. Справа № 14/63
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області м.Рівне
до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Анвіолія»м.Рівне
2. Дочірнього підприємства «Укр-Петроль Плюс»с.В.Омеляна Рівненського району
3. Підприємець- ОСОБА_6 м.Рівне
4. Підприємець ОСОБА_2 м.Рівне
5. ОСОБА_3 м.Рівне
третя особа на стороні Відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог- 1.Приватне підприємство “Бертоза & K” м.Рівне, 2. ОСОБА_3 м.Рівне за участю прокурора Рівненської області
про повернення об'єкта до державної власності
Суддя Войтюк В.Р.
Секретар судового засідання: Бренчук Г.В.
В засіданні приймали участь:
від позивача - Боліщук І.Ю., представник (довір.№ 12 від 20.07.2010 р.);
від відповідачів - 1. не з'явився.
2.Логвінська І.М.;
3. ОСОБА_6;
4. ОСОБА_2;
від третьої особи - 1. Демиденко Т.М., Власик А.Я.
2.ОСОБА_4
Сторони не заявили клопотань про технічну фіксацію судового процесу.
СУТЬ СПОРУ: В лютому 2004 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анвіолія»про розірвання договору купівлі-продажу державного майна за конкурсом №67 від 24.01.1997р., згідно якого Відповідачу передано незавершене будівництво тролейбусного депо на 100 машин, яке включає в себе незавершене будівництво виробничого корпусу, миєчно-прибирального корпусу, теплопункту і складу з навісом.
Заявою від 01.06.2009р. Позивач збільшив розмір позовних вимог - просив суд зобов'язати Відповідача - ТзОВ «Анвіолія»шляхом підписання акту приймання-передачі повернути у державну власність Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській області об'єкт -незавершене тролейбусного депо на 100 машин, яке включає в себе незавершене будівництво виробничого корпусу, миєчно-прибирального корпусу, теплопункту і складу з навісом, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.(т.1 а.с. 169).
В обгрунтування позовних вимог Позивач, зокрема, зазначав, що Відповідачем не виконано умови договору, а саме: не завершено будівництво, не створено робочі місця у кількості не менше 50; придбане майно не застраховане.
У червні 2005р. до участі у справі в якості Третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача залучено Приватне підприємство «Бертоза & К».
Дана справа вже розглядалась господарськими судами.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 06.07.2009р. позов задоволено частково, розірвано договір купівлі-продажу державного майна за конкурсом №67 від 24.01.1997р., а саме: об'єкт незавершеного будівництва тролейбусного депо на 100 машин, який включає в себе незавершене будівництво виробничого корпусу, миєчно-прибирального корпусу, теплопункту і складу з навісом за адресою: АДРЕСА_1.
В частині зобов'язання Відповідача повернути незавершене будівництво у державну власність - провадження у справі припинено.
Припинення провадження у справі було мотивоване тим, що відчужене державне майно в подальшому було перепрофільоване, власниками частин цього майна та земельної ділянки, на якій воно знаходиться, є інші, а не Відповідач, особи, зокрема фізичні особи, які при вирішенні питання стосовно повернення спірного майна у державну власність повинні залучатись до участі у справі. А, оскільки, нормами чинного ГПК України не передбачено залучення до участі у справі фізичних осіб, зокрема у якості відповідачів, спір не підлягає вирішенню в господарському суді.
Не погоджуючись із даним рішенням, Позивач оскаржив його в апеляційному та касаційному порядку. (т.2 а.с. 2-4, 51-53).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2009р. рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.(т.2 а.с. 43-47).
Проте, постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2010р. рішення господарського суду Рівненської області від 06.07.2009р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2009р. в частині припинення провадження у справі №14/63 було скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В решті судові рішення залишено без змін.(т.2 а.с. 62-66).
Колегія Вищого господарського суду визнала передчасним висновки судів про непідвідомчість спору господарському суду, а тому правова оцінка доказів, яка викладена в рішеннях судів не ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
При цьому, колегія Вищого господарського суду України зазначила, що відповідно до ч.9 ст.27 Закону України «Про приватизацію державного майна»у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність, включаючи земельну ділянку. А припиняючи провадження у справі, суди посилались на п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, в якому зазначено про необхідність припинення провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
У подальшому місцевим судом при розгляді справи та згідно з довідкою КП «Рівненське міське бюро технічною інвентаризації»від 02.06.2009 р. № 1348 з'ясовано, що:
- право приватної власності на будівлю кафе, що знаходиться в АДРЕСА_1 зареєстровано 21.03.2006 р. за ОСОБА_6, згідно з дублікатом свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 21.03.2006 р. виконавчим комітетом Рівненської міської ради, на підставі розпорядження міського голови №459-р від 17.03.2006 р.;
- право приватної власності на будівлю магазину продуктової групи товарів з приміщенням по розфасовці сипучих продуктів, що знаходиться у АДРЕСА_1 зареєстровано 17.10.2005 р. за ОСОБА_2, згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданого 17.10.2005 р. виконавчим комітетом Рівненської міської ради, на підставі розпорядження міського голови № 1754-р від 11.10.2005
- право приватної власності на незавершене будівництво торгово-оздоровчого комплексу, що знаходиться в АДРЕСА_1 зареєстровано 26.07.2007 р. за ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу від 13.07.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_10, № 3180;
- право приватної власності на незавершене будівництво автосалону, що знаходиться в АДРЕСА_1 зареєстровано 26.07.2007 р. за ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу від13.07.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_10, № 3177.
Як наслідок, відчужене відповідачем державне майно в подальшому було перепрофільоване з присвоєнням йому окремих поштових адрес. При цьому, власниками частини даного майна та земельних ділянок є вищезазначені фізичні особи. Відтак, вирішення позовної вимоги про повернення майна у державну власність неможливе без участі вищезгаданих осіб у даній справі, а тому ухвалою суду їх залучено в якості відповідачів.
У подальшому місцевий господарський суд, прийшов до висновку - відповідно до п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України припинити провадження у справі № 14/63.
Львівський апеляційний господарський суд частково скасував зазначену ухвалу і указав на таке.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.
Підвідомчість спорів господарським судам і відмежування їх від підвідомчості іншим юрисдикційним органам проводиться на підставі правових ознак: характеру спірних правовідносин, суб'єктного складу учасників спору.
У спільному листі Верховного суду України та Вищого арбітражного суду України від 14-20 липня 1995 р. зазначено, що підвідомчість цивільних та господарських спорів визначається законодавством України. Однак, у випадках, коли у законодавчих актах підвідомчість спорів визначена нечітко, слід виходити із суб'єктного складу учасників спору.
Отже, пріоритетним критерієм визначення підвідомчості спору є суб'єктний склад учасників спору. У справі № 14/63 до складу учасників спору входять такі фізичні особи: ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3
Відповідач-3 - ОСОБА_6 у судовому засіданні, яке відбулося 06.10.2010 р., зазначив, що є фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності. Крім того, спірний об'єкт нерухомості, який знаходиться в АДРЕСА_1, що зареєстрований на праві приватної власності 21.03.2006 р. за ОСОБА_6, є будівлею кафе, тому використовується у підприємницькій діяльності відповідача-3 та з метою отримання ним прибутку.
Хоча вищезазначений спірний об'єкт нерухомості на той момент був придбаний фізичною особою ОСОБА_6, але в подальшому використовується ним для здійснення підприємницької комерційної діяльності. Крім того, на даний момент ОСОБА_6 зареєстрований як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності. Отже, спірне нерухоме майно є предметом господарських правовідносин, а ОСОБА_6 - суб'єктом підприємницької діяльності, спір щодо господарських правовідносин якого, розглядатиметься господарським судом.
Відповідач - 4 - ОСОБА_2 у біржовому контракті купівлі-продажу нерухомості (предмет договору - спірний незавершений будівництвом об'єкт нерухомого майна), укладеному на товарній біржі «Фенікс К»від 25.09.2001 р. зазначений як приватний підприємець (Т.2 а.с. 113). Крім того, спірний об'єкт нерухомості, який знаходиться в АДРЕСА_1, що зареєстрований на праві приватної власності 17.10.2005 р. за ОСОБА_2, є будівлею магазину продуктової групи товарів з приміщенням по розфасовці сипучих продуктів, тому використовується у підприємницькій діяльності відповідача-3 та з метою отримання ним прибутку.
Щодо ОСОБА_3 (відповідач-5), то відповідно до матеріалів справи (Т.2 а.с. 128,129), він володіє на праві приватної власності, незавершеним будівництвом торгово-оздоровчого комплексу, який знаходиться в АДРЕСА_1- в, що зареєстровано 26.07.2007 р. комунальним підприємством Рівненське міське бюро технічної інвентаризації, та незавершеним будівництвом автосалону, який знаходиться в АДРЕСА_1- в, що зареєстровано 26.07.2007 р. комунальним підприємством Рівненське міське бюро технічної інвентаризації. Але у договорах купівлі-продажу щодо цих об'єктів незавершеного будівництва (Т.2 а.с. 124, 126) відповідач-5 виступав виключно як фізична особа і ці об'єкти не використовуються ним у підприємницькій діяльності.
Тому цілком правомірним є висновок про наявність правових підстав для припинення провадження щодо фізичної особи ОСОБА_3
Що стосується фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності ОСОБА_6 (відповідача-3) та ОСОБА_2 (відповідача-4) у справі № 14/63 за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області м. Рівне до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анвіолія»м. Рівне та Дочірнього підприємства «Укр-Петроль Плюс»с. В. Омеляна Рівненської області, ОСОБА_6 м.Рівне, ОСОБА_2 м. Рівне, ОСОБА_3 м.Рівне за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватного підприємства «Бертоза & К»м. Рівне про розірвання договору купівлі-продажу та повернення об'єктів до державної власності, суд першої інстанції мав змінити статус фізичних осіб на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і продовжити розгляд справи по суті.
Крім того, учасниками у справі № 14/63 також є юридичні особи: ТзОВ «Анвіолія», ДП «Укр-Петроль Плюс», щодо яких також було припинено провадження у цій справі, на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, хоча за характером правовідносин та суб'єктним складом вимоги щодо них у справі № 14/63 підвідомчі господарському суду.
За результатами розгляду апеляційною інстанцією гр.ОСОБА_3 ухвалу місцевого суду залишено без змін в частині припинення провадження у справі.
Відтак, позовні вимоги про повернення об'єкта у державну власність підлягають вирішенню по суті щодо:
1.ТзОВ "Анвіолія";
2.ДП "Укр-Петроль-Плюс";
3. підприємця ОСОБА_6;
4. підприємця ОСОБА_2.
При цьому по указаній справі відповідач - 3 та відповідач - 4 мають статус фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Третіми особами без самостійних вимог на стороні відповідачів є ПП «Бертоза & К»та гр. ОСОБА_3 залучений (ухвалою суду від 24.01.11 р.).
Представник РВ ФДМУ в Рівненській області вимоги підтримав у повному обсязі. Відмови від вимог щодо відповідачів, залучених судом, не надходило.
Відповідач - ТзОВ “Анвіолія” витребуваного ухвалами суду відзиву на позовну вимогу не надав В попередніх судових засіданнях повідомив, що виконання умов оспорюваного Позивачем договору купівлі-продажу державного майна виявилось неможливим через неправомірні дії органів державної влади, що в свою чергу спричинило відлякування потенційних інвесторів. Разом з тим, на території було збудовано кафе, супермаркет, станцію технічного обслуговування та майданчик для автомобілів, що свідчить про вкладення значних коштів. Разом з цим зазначив, що у випадку розірвання договору купівлі-продажу здійснити повернення майна неможливо, оскільки останнє відчужено третім особам, які в подальшому також вчинили продаж даного майна.(т.2 а.с. 131).
Відповідач 1- ДП "Укр-Петроль Плюс" письмового відзиву не надав. Представник у судовому засіданні заперечив вимоги, посилаючись на оформлення права власності, сплив строку давності, добросовісність набуття та те, що він був стороною у приватизаційному процесі.
Відповідач-ОСОБА_6 позову не визнав з підстав, зазначених у відзиві, зокрема через пропуск Позивачем строку позовної давності, набуття права власності (т.2, а.с. 116-117, т.3 а.с 84).
Відповідач-ОСОБА_2 позову не визнав з підстав, зазначених у відзиві, зокрема вважає себе добросовісним набувачем будівлі магазину продуктової групи товарів з приміщенням по розфасовці сипучих продуктів, що знаходиться у АДРЕСА_1, просить застосувати наслідки пропуску Позивачем строку позовної давності і відмовити в позові.(т.2 а.с. 109-110).
Треті особи без самостійних вимог ПП «Бертоза & К»та гр.ОСОБА_3 пояснили суду, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Прокурор Рівненської області явку представника в судове засідання не забезпечив, відзиву не надав.
При вирішенні спору суд виходить з того.
Позовною вимогою є вимога про повернення майна у державну власність.
Заявою від 02.04.2004 року № 834 позивач зменшив позовні вимоги та просив розірвати договір купівлі-продажу державного майна-об'єкту незавершеного будівництва, тролейбусного депо на 100 машин, посвідчений 27.01.1997 р. , реєстровий № 69 в частині, яка стосується продажу незавершеного будівництва виробничого корпусу та складу з навісом. Заява мотивована тим, що дві складових об'єкту приватизації відповідачем було відчужено, а саме - миєчно прибиральний корпус та теплопункт і відповідно до Земельного кодексу України для обслуговування вказаних об'єктів нерухомості викуплені земельні ділянки.
В подальшому, згідно заяви від 01.06.2009 року № 10-07-01447 позивач збільшив позовні вимоги та просить розірвати договір купівлі-продажу від 27.01.1997 р. № 69 об'єкта - незавершеного будівництва тролейбусного депо на 100 машин, який включає в себе незавершене будівництво виробничого корпусу, миєчно-прибирального корпусу, теплопункту і складу з навісом за адресою м. Рівне, с. Ювілейне, вул. Млинівська, а також зобов'язати відповідача повернути об'єкт - незавершене будівництво тролейбусного депо на 100 машин, який включає в себе незавершене будівництво виробничого корпусу, миєчно-прибирального корпусу, теплопункту і складу з навісом за адресою м. Рівне, с. Ювілейне, вул. Млинівська, в державну власність регіональному відділенню Фонду державного мийна України по Рівненській області, шляхом підписання акту приймання передачі.
Саме такою є указана вимога на день вирішення спору.
Частиною 9 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" встановлено, що у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність, включаючи земельну ділянку.
Однак, в процесі розгляду справи судом встановлено, що придбаний відповідачем об'єкт - незавершене будівництво тролейбусного депо на 100 машин, повністю відчужено останнім третім особам по частинах. В підтвердження зазначеного в матеріалах справи знаходяться наступні документи:
- Договір купівлі-продажу від 02.06.1997р. незавершеного будівництвом теплопункту тролейбусного депо, що знаходиться в м. Рівне, с. Ювілейне, вул. Млинівська, укладений між ТзОВ "Анвіолія" (продавець) та дочірньою фірмою "Мондіал В та В" фірми "Голден В та В" Т.О.В. Умаг (покупець). Відповідно до наказу Управління містобудування та архітектури від 07.06.2002 р. № 105 об'єкту нерухомості присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1.
- Свідоцтво приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_14 Від 22.10.2004 р., яким посвідчено право власності приватного підприємства "Бертоза & К" на незавершені будівництвом два приміщення (будівля № 1 та № 2), яким присвоєно поштові адреси: м.Рівне, вул.Млинівська, 30-е та 30-в.
- Лист-відповідь КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" від 02.06.2009 р. № 1348 на запит суду, у якому повідомлено, що:
- 21 березня 2006 року зареєстровано право приватної власності на будівлю кафе, що знаходиться в АДРЕСА_1, за ОСОБА_6, згідно дублікату свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 21 березня 2006 року виконавчим комітетом Рівненської міської ради, на підставі розпорядження міського голови № 459-р від 17 березня 2006 року. Дублікат свідоцтва виданий взамін втраченого оригіналу від 26 вересня 2003 року;
- 17 жовтня 2005 року зареєстровано право приватної власності на будівлю магазину продуктової групи товарів з приміщенням по розфасовці сипучих продуктів, що знаходиться в АДРЕСА_1, за ОСОБА_2, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 17 жовтня 2005 року виконавчим комітетом Рівненської міської міської-ради, на підставі розпорядження міського голови № 1754-р від 11.10.2005 року;
- 15 серпня 2001 року зареєстровано право приватної власності на будівлі та споруди автозаправочної станції, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1-а, за дочірнім підприємством "Укр-Петроль Плюс", на підставі договору купівлі-продажу від 26 червня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_15, № 1410;
- 26 липня 2007 року зареєстровано право приватної власності на незавершене будівництво торгово-оздоровчого комплексу, що знаходиться в АДРЕСА_1, за ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу від 13 липня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_10, № 3180;
- 26 липня 2007 року зареєстровано право приватної власності на незавершене будівництво автосалону, що знаходиться в АДРЕСА_1, за ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу від 13 липня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_10, № 3177;
Крім того, згідно витягу з Державного реєстру правочинів № 7335442 від 29.05.2009 р., зареєстровано договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 3,9655 гектарів, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_16 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець).
З викладеного вбачається, що відчужене державне майно в подальшому було перепрофільоване з присвоєнням йому окремих поштових адрес. При цьому власниками даного майна та земельної ділянки являються інші особи.
Відтак, відповідач -1 ТзОВ "Анвіолія" на час вирішення спору не є власником спірного майна та земельної ділянки, а тому повернути їх не може. Вимога про повернення отриманих від реалізації майна коштів не заявлялась.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що у позові до ТзОВ "Анвіолія" слід відмовити.
Решта відповідачів, а саме:
ДП "Укр-Петроль Плюс"
ФОП ОСОБА_6
ФОП ОСОБА_2 набули майно на підставі договорів купівлі -продажу.
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він таким не визнаний судом.
Вимога про визнання недійсними указаних договорів не заявлялась, відтак, відповідачі правомірно, в установленому законом порядку набули і володіють спірним майном.
Указані обставини підтверджуються відповідними витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Право власності на земельні ділянки підтверджені відповідними Державними актами про право власності.
Зазначені відповідачі з приводу майна у будь-які правовідносини з державою вступали, зобов'язань не брали, договорів не підписували.
Відповідно до вимог ст.321 ЦК України - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
До того ж, строк протягом якого могла бути пред'явлена така вимога до цих відповідачів сплив.
Відтак, підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підставі викладеного, керуючись ст. 80-82 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Змінити статус фізичних осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 та фізичну особу-суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2.
2. Відмовити у задоволені позову.
Суддя Войтюк В.Р.
Повний текст рішення складений: " 04 " квітня 2011 року.