79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
26.09.06 Справа№ 2/1491-3/30А
Суддя Н.Березяк при секретарі І. Сеник розглянула матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дунапак-Україна», м.Жидачів відповідача 1: Львівська митниця, м.Львів
до відповідача 2: Управління державного казначейства у Львівській області, м. Львів
Про визнання дій протиправними та зобов»язання відповідача повернути надмірно стягнуте ввізне мито
За участю представників:
Від позивача: Янклевич В.Я.-пред-к
Від відповідача-1: Шокало В.С.- -пред-к
Від відповідача-2 : не з»явився
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки , передбачені ст.ст.49,51 КАС України.
Суть спору: Подано позов товариством з обмеженою відповідальністю «Дунапак-Україна», м. Львів до Львівської митниці та Управління державного казначейства у Львівській області про визнання дій митниці щодо відмови у поверненні надмірно стягнутого ввізного мита в сумі 54011,01 протиправними та зобов»язання відповідача повернути надмірно стягнуте ввізне мито за рахунок зменшення належних поточних платежів по сплаті ввізного мита.
В підготовчому судовому засіданні відповідачем було подано два клопотання про закриття провадження у справі № 2/1491-3/30А та про залишення позовної заяви без розгляду. В основу своїх клопотань відповідачем покладено ту обставину, що 11.07.2006 року господарським судом Львівської області винесено постанову у справі № 2/734-4/121А про спір між тими ж сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав (а.с 61, 65).
Проаналізувавши дані клопотання, дослідивши матеріали справи № 2/1491-3/30А , господарський суд прийшов до висновку, що клопотання Львівської митниці не підлягають до задоволення. При цьому суд виходив з того, що предметом розгляду у справі №2/1491-3/30А було стягнення з державного бюджету надмірно сплаченого ввізного мита в сумі 54011,01 грн., а предметом даного спору є визнання дій митниці протиправними та зобов»язання повернути надміру сплачене ввізне мито.
21.08.2006 року позивач подав уточнення позовних вимог і додатково просить визнати дії Львівської митниці по митному оформленню ВМД №000835 від 25.05.05 р. та № 000836 від 25.05.05 р. -неправомірними (а.с.78-80).
В судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, доповненні до неї, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.
Відповідач-1 проти позову заперечує з тих підстав, що позивач подав до митного оформлення ВМД №000835 від 25.05.05 р. та ВМД № 000836 від 25.05.05 р. не на виконання вимог Порядку та рішення митниці про визначення коду товару, а у звичайному порядку, використовуючи товаросупровідні документи, описані у графі 44. Відповідач вважає, що позивач самостійно, без жодних примушувань з боку митниці визначив код товару згідно УКТЗЕД 4805609000. Щодо вимоги позивача про зобов»язання повернути йому надмірно сплачене ввізне мито, то відповідач вважає її необґрунтованою а дії митниці по відмові у поверненні коштів правомірними.
Відповідач-2 у поясненні на позов зазначив, що повернення надміру стягнутого ввізного мита здійснюється митними органами за рахунок поточних платежів шляхом зменшення належних перерахувань до державного бюджету на суму коштів, потрібних для повернення, а тому вважає себе неналежним відповідачем.
За заявою сторін в порядку ч.3 ст.121 КАС України в попередньому судовому засіданні 28.08.2006 року було розпочато судовий розгляд.
В судових засіданнях 16.08.2006 р., 21.08.2006 р., 28.08.2006 р. та 11.09.2006 р. оголошувалась перерва.
Повний текст рішення виготовлений , підписаний та оголошений 26.09.2006 року.
Суд , заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності , встановив наступне:
Згідно контракту № 124/04 від 03.11.2004 року , укладеного між ТзОВ «Дунапак-Україна» та Europcell Gres.m.b.H. Willy Brandt Str.23 позивач в період з грудня 2004 року по квітень 2005 року отримав крафт-папір для виготовлення паперових мішків з маркуванням ADVANTAGE SEMI EXTENSIBLE.
Як стверджує позивач, отриманий папір на вимогу митного поста м.«Стрий" ДМС України він розмитнив по тимчасових вантажних митних деклараціях типу ІМ 40 ТД в наступні терміни :
- ВМД № 000076 від 25.01.2005 р. ( інвойс 2004-20598 від 16.12.2004 р.);
- ВМД № 000224 від 26.04.2005 р. (інвойс 2005206942 від 31.03.2005 р.);
- ВМД № 000225 від 26.04.2005 р. ( інвойс 2005206941 від 31.03.2005 р.);
- ВМД № 000225 від 26.04.2005 р. (інвойс 2005206940 від 31.03.2005 р.);
- ВМД № 000225 від 26.04.2005 р. (інвойс 2005206939 від 31.03.2005 р.).
Після прийняття 21.01.2005 року Львівською митницею рішення № КТ 200-25-05, відповідно до якого визначено код товару згідно УКТ ЗЕД 4805609000, позивачем отриманий крафт-папір було розмитнено за цим кодом та сплачено ввізне мито за ставкою 10% в таких розмірах:
ВМД № 001007 від 27.01.2005 р., сплачено ввізне мито в сумі 13 657,39 грн.;
ВМД № 000835 від 25.05.2005 р., сплачено ввізне мито в сумі 13 621,74 грн.;
ВМД № 000836 від 25.05.2005 р., сплачено ввізне мито в сумі 40 389,27 грн.
Враховуючи ту обставину, що рішенням господарського суду Львівської області від 05.07.2005 року у справі № 2/264-24/96, що набрало законної сили, визнано недійсним рішення Львівської митниці № КТ 200-205-05 від 20.01.2005 р. про визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД 4805609000 та стягнено з Львівської митниці на користь товариства 13657,39 гривень сплаченого ввізного мита за ВМД № 001007 від 27.01.2005 р., ТзОВ «Дунапак-Україна» звернулось до Львівської митниці про повернення йому зайво сплаченого ввізного мита в сумі 54011,01 грн. по ВМД № 000835 і № 000836 від 25.05.2005 р.(а.с.27-28).
Листом №19/42-3944 від 10.04.2006 року Львівська митниця відмовила у поверненні стягнутого ввізного мита , посилаючись, при цьому, на те, що в графі 44 ВМД №000835 і №000836 від 25.05.2005 р. під кодом документа «0029» не вказано рішення про визначення коду товару від 21.01.2005 року № КТ 200-25-05, а отже у митниці відсутні підстави для задоволення вимоги (а.с.26).
Не погоджуючись з діями митниці, ТзОВ «Дунапак-Україна» звернулося до суду з позовом про визнання протиправними дій митниці по відмові у поверненні надміру стягнутого ввізного мита і зобов»язання повернути надмірно стягнуте ввізне мито в сумі 54011,01 грн. за рахунок зменшення належних поточних платежів по сплаті ввізного мита.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позов необґрунтований і не підлягає до задоволення.
При прийнятті постанови, суд виходив з наступного :
Як вбачається з тексту рішення господарського суду Львівської області від 05.07.2005 р. у справі № 2/264-24/96 ( а.с.11) по залізничній накладній № 67010 від 17.12.2004р. на адресу позивача надійшов товар -папір з маркуванням ADVANTAGE SEMI EXTENSIBLE 70,75,80,90 г/м2, в кількості 51 рулон. В залізничній накладній вказаний код паперу 4804 21. У зв»язку із відмовою 25.01.2005р. в розмитненні товару по названій декларації, були складені ВМД № 200040000/5/001007 ( тимчасова) та № 200040000/5/ 002658, в яких вказано: папір з невибіленої целюлози хвойних порід деревини сульфатного способу виготовлення -70мас.% та напівцелюлози ( решта), маса 1 м2 -70гр., 75гр., 80 гр.; код товару 4805 60 90 00. Митна вартість товару - 136 573, 94 грн. По названих деклараціях товар був розмитнений, позивачем сплачене ввізне мито за ставкою 10% в сумі 13 657,39 грн., що підтверджено платіжними дорученнями від 26.01.2005р. № 6 та № 126 на загальну суму 16 000,00грн ( 10 000,00 + 6 000,00) та відмітками митниці на ВМД.
Для визначення коду товару відповідно до УКТ ЗЕД, митним постом «Стрий» ДМС України 06.01.2005р. взяті проби й зразки паперу, про що складено акт. Зразки відправлені в Лабораторію з експертного забезпечення ЗРМ. Згідно із довідкою експерта № 12-27Лабораторії з експертного забезпечення ЗРМ , складеною 20.01.2005р., для визначення волокнистого складу зразків паперу, їх аналізували методом забарвлення волокон реактивом Херцберга та реактивом Лофтона-Мерріта ГОСТ 7500-85 (п.4.3, п 4.7). Висновок: маса 1м2 досліджуваних зразків становить : 70г,75г, 80г та 90г; усі чотири зразки паперу отримані із суміші невибіленої целюлози хвойних порід деревини сульфатного способу виготовлення ( 70% маси) та напівцелюлози (решта).
На підставі довідки експерта Лез ЗРМ № 12-27 від 20.01.2005р., ЗРМ 21.01.2005р.прийнято рішення № КТ 200-25-05 про визначення коду товару , відповідно до якого папір «Advantage semi extensible Sack kraft» з невибіленої целюлози хвойних порід деревини сульфатного способу виготовлення -70 мас.% та напівцелюлози ( решта) відповідає коду товару згідно УКТ ЗЕД 4805 60 90 00 ( а.с. 57).
Рішенням господарського суду Львівської області від 05.07.2005 року у справі №2/264-24/96, що набрало законної сили, визнано недійсним рішення Львівської митниці № КТ 200-205-05 від 20.01.2005 р. про визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД 4805609000 та стягнено з Львівської митниці на користь товариства 13657,39 гривень сплаченого ввізного мита за ВМД № 001007 від 27.01.2005 р. (а.с.10-14).
26.04.2005 року по залізничних накладних № 68690 та № 68688 від 31.03.2005р. на адресу позивача надійшла ще одна партія товару -папір з маркуванням ADVANTAGE SEMI EXTENSIBLE 70,75,80 г/м2, в кількості 195 рулонів. В залізничних накладних було вказано код товару 4804 21 (а.с.89-90). Під час розмитнення товару 26.04.2005р. були складені тимчасові ВМД № 209040000/5/000225 та № 209040000/5/ 000224, в яких вказано: код товару 4804211000 (а.с.31-32).
При оформленні постійних ВМД 25.05.2005 року позивач цю партію крафт-паперу для виготовлення паперових мішків, отриману 26.04.2006 р., розмитнив за кодом УКТ ЗЕД 4805609000 згідно постійних ВМД типу ІМ 40 і сплатив ввізне мито за ставкою 10 % на загальну суму 54011,01 грн., а саме : ВМД № 000835 від 25.05.2005 р., сплачено ввізне мито в сумі 13 621,74 грн.; ВМД № 000836 від 25.05.2005 р., сплачено ввізне мито в сумі 40 389,27 грн.( а.с. 33-34).
Позивач, в обґрунтування своїх позовних вимог про повернення 54011,01 грн. надміру сплаченого ввізного мита, посилається на те, що саме з підстави прийняття Львівською митницею 21.01.2005 року рішення № КТ 200-25-05, відповідно до якого визначено код цього товару згідно УКТ ЗЕД 4805609000, ТзОВ «Дунапак-Україна» отриманий на підставі контракту № 124/04 від 03.11.2004 року в період з грудня 2004 року по квітень 2005 року крафт-папір для виготовлення паперових мішків розмитнив за кодом УКТ ЗЕД 4805609000 згідно постійних ВМД № 001007 від 27.01.2005 р., ВМД № 000835 від 25.05.2005 р. і ВМД № 000836 від 25.05.2005 р. та сплатив ввізне мито за ставкою 10 % на загальну суму 67 668,40 гривень. Позивач стверджує, що у вантажно-митних деклараціях № 001007, № 000835 і № 000836 зазначив код товару згідно УКТ ЗЕД 4805609000 не з власної на те волі, а з тієї підстави, що Львівська митниця 21 січня 2005 року прийняла рішення № КТ 200-25-05, відповідно до якого визначено код цього товару згідно УКТ ЗЕД 4805609000.
Доводи позивача про те, що у вантажно-митних деклараціях № 000835 і № 000836 він зазначив код товару згідно УКТ ЗЕД 4805609000 з тієї підстави, що Львівська митниця 21 січня 2005 року прийняла рішення № КТ 200-25-05, відповідно до якого визначено код цього товару згідно УКТ ЗЕД 4805609000.5 60 90 00, є необґрунтованими і не заслуговують на увагу суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення № КТ 200-25-05 від 21.10.2005 року Львівською митницею приймалося щодо партії товару, яка надійшла позивачу в січні 2005 року(а.с. 57). Саме на цю партію товару, у зв»язку з відмовою Львівської митниці здійснити розмитнення товару , були складені тимчасова ВМД № 200040000/5/001007 (а.с.91) та № 200040000/5/ 002658, в яких вказано: папір з невибіленої целюлози хвойних порід деревини сульфатного способу виготовлення -70мас.% та напівцелюлози ( решта), маса 1 м2 -70гр., 75гр., 80 гр.; код товару 4805 60 90 00. Саме ця партія товару, з якої було взято проби і зразки згідно з актом від 06.01.2005 року, була предметом дослідження Львівського НДІСЕ, Київського НДІСЕ та Харківського НДІСЕ (а.с.47-54), що відображено в рішенні господарського суду Львівської області від 05.07.2005 року та постанові Львівського апеляційного господарського суду від 01.03.2006 року у справі № 2/264-24/96 (а.с. 10-23).
При розмитнені партії товару , що надійшов у квітні 2005 року позивачем було складено тимчасові ВМД №00224 та №00225 із зазначенням коду товару 480421100 (а.с.31-32). Проби зразків з даної партії товару не відбиралися і рішення щодо цієї партії товару Львівською митницею не приймалося. Однак, при оформленні постійних ВМД № 000835 і №000836 від 25.05.2005 року позивач самостійно зазначив код товару 4805609000, не посилаючись при цьому в графі 44 , на рішення Львівської митниці від 21.01.2005 року № КТ 200-25-05, як на підставу зміни коду товару (а.с. 33-34).
Відповідно до п.2.11 "Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України", затвердженого наказом Державної митної служби України від 1 жовтня 2003 p. № 646 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2003 р. за № 996/8317, якщо ВНК (ВКМВ та Н) приймається Рішення про визначення коду товару, яке не відповідає інформації, заявленій декларантом у ВМД, то ВМД не може використовуватися для митного оформлення класифікованого товару. ВМД скасовується у встановленому порядку, а для митного оформлення класифікованого товару може складатися нова ВМД, у якій у графі 44 у розділі "О" під кодом "0029" проставляються номер та дата Рішення про визначення коду товару, а інформація у графах 31 та 33 повинна відповідати інформації, зазначеній у Рішенні про визначення коду товару.
Однак, як вже зазначалося раніше, при митному оформленні декларацій у звичайному режимі позивачем не було заповнено гр.31 згідно з рішенням про визначення коду товару, а саме рішення не зазначалось в гр.44 ВМД.
Посилання позивача на те, що йому відмовлено було у здійсненні митного оформлення партії товару, яка надійшла у квітні 2005 року, а тому він вимушений був оформити постійні ВМД №000835 і №000836 , зазначаючи код товару, визначений рішенням КТ №200-20-05 від 21.01.2005 р. не підтверджені доказами.
За клопотанням представника позивача в судове засідання для дачі пояснень було викликано свідка: Рочинь Галину Степанівну, яка здійснювала митне оформлення по деклараціях типу ІМ 40 №000835 та №000836 від 25.05.2005 року.
Свідок Рочинь Г.М. пояснила суду, що 25 травня 2005 року ТзОВ «Дунапак-Україна» було подано для митного оформлення пакет документів та заповнені ним декларації типу ІМ 40 № 000835 та № 000836 в яких (графа 33) зазначено код товару 4805609000. Митне оформлення здійснювалося виходячи із даних, занесених позивачем у ВМД та доданого до них пакету документів, серед яких не було ані рішення Львівської митниці №КТ 200-25-05 від 21.01.2005 року , ані інших документів, які б свідчили про спонукання позивача вказати у ВМД інший код, ніж був зазначений у тимчасових ВМД. Щодо розбіжності у кодах товару, вказаних у тимчасових ВМД та ВМД типу ІМ 40 свідок пояснила, що між оформленням тимчасових ВМД і постійних ВМД в термін до 30 календарних днів декларант зобов»язаний уточнити всі необхідні дані і внести їх у декларацію. Якщо є сумніви у правильному оформленні ВМД , то митниця перевіряє відповідність коду товару і здійснює необхідний відбір зразків. Після виявлення невідповідності товару вказаному в декларації коду, митниця приймає рішення, яким самостійно визначає необхідний для розмитнення код. Саме на підставі такого рішення декларант подає ВМД із даними занесеними в графу 31,32 та 44 , які відповідають рішенню про визначення коду товару.
Як вбачається з матеріалів справи, при оформленні 25.05.2005 року ВМД типу ІМ 40, позивач не подав до пакету документів рішення Львівської митниці №КТ 200-25-05 від 21.01.2005 р. і не зазначив його в графах 31,44, а отже, визнання недійсним даного рішення не тягне за собою обов»язок Львівської митниці повернути надмірно сплачене ввізне мито по ВМД №000835 і № 000836 від 25.05.2005 р.
Крім того, слід звернути увагу на ту обставину, що з вимогою про повернення надмірно стягнутого ввізного мита позивач звернувся 25.03.2006 року майже через рік після того, як було здійснено митне оформлення зазначеної вище партії товару. Як вже зазначалося раніше, із завезеної в квітні 2005 року партії товару зразки не відбиралися, дослідження по них не проводилося, а тому у позивача відсутні підстави, стверджувати, що даний товар не відповідав вказаному у деклараціях №000835 та №000836 від 25.05.2005 року коду товару і що ввізне мито сплачене ним надмірно.
З огляду на викладене, норми пункту 2.2 статті 2 Інструкції про порядок здійснення розрахунків з Державним бюджетом України за митом, податком на додану вартість, акцизним збором та іншими платежами, доходами і зборами, яка затверджена спільним наказом Держмитслужби України та Міністерства фінансів України 30.06.00 № 368/149, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.00 за № 429/4650 стосовно повернення власникові товарів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення суми надмірно стягнутого мита, не можуть бути застосовані Львівською митницею щодо сум ввізного мита сплачених ТзОВ «Дунапак-Україна" за ВМД від 25.05.05 №№209040000/5/000835, 209040000/5/000836.
Згідно із ч.4 ст.70 КАС України, обставини , які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Поданий позивачем на огляд суду лист № 8/40-098 від 13.05.2005 року, в обґрунтування того, що розмитнення товару за кодом УКТЗЕД 4805609000 здійснювалося ним не з власної волі , а на вимогу митниці -не може бути належним доказом, оскільки він носить рекомендаційний характер (а.с.24).
Як вбачається з тексту зазначеного вище листа, він є супровідним листом, яким Львівська митниця надіслала копію висновку спеціаліста з дослідження паперу від 11.05.2005 р. №1329 (а.с. 50-54), яким досліджувалися зразки , відібрані з партії товару в січні 2005 року, по яких Львівською митницею приймалося рішення.
Інших доказів, які б засвідчували, що дана партія товару в квітні 2005 року була розмитнена декларантом не з власної волі за кодом, визначеним митницею -талони відмови, рішення митниці, щодо даної партії товару, - позивач не подав.
Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Разом з тим, позивачем не доведено в межах належності і допустимості доказів факт неправомірності дій митниці у відмові повернення сум надмірно сплаченого ввізного мита, як і не доведено самого факту, що дані суми були сплачені надмірно.
З огляду на викладене, та керуючись ст. ст. 21, 69, 70, 160-163, 167 КАС України, суд:
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Постанову може бути оскаржено в порядку, визначеному главою 1 розділу ІV КАС України.
Повний текст Постанови виготовлений та підписаний, в порядку, визначеному ч.3 ст.160 КАС України, 26.09.2006р.
Суддя Березяк Н.Є.