Долинський районний суд Кіровоградської області
Справа № 2-а-534/11
Категорія
07.04.2011 Суддя Долинського районного суду Кіровоградської області СТЕПАНОВ С.В.., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Долинська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Долинському районі про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок і виплатити з підвищенням пенсії як «Дитині війни», -
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Долинському районі , в якому просить суд визнати бездіяльність Управління Пенсійного Фонду у Долинському районі неправомірною та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі здійснити перерахунок та виплату на її користь підвищення до пенсії за період з 23.09.2010р. по 23.03.2011 року.
В обгрунтування позовних вимог позивачка посилається на те , що вона , як дитина війни , відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 1 січня 2006 року має право на отримання щомісячної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак, така допомога відповідачем їй не виплачувалась .
При обрахунку суми невиплаченої допомоги позивач виходить з наступних розрахунків . Розмір соціальної допомоги , відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність . Статтею 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01 січня-695 грн., з 01 квітня-706 грн., з 01 липня-709 грн., з 01 жовтня-723 грн., з 01 грудня-734 грн.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, на адресу суду надала письмову заяву , в якій просить розглянути справу без її участі .
Представник відповідача також в судове засідання не з'явився , про час і місце розгляду справи повідомлена своєчасно в установленому законом порядку , до суду надано письмову заяву , в якій просять розглянути справу за наявними матеріалами справи , позов не визнає .
Суд , дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази , вважає , що позовні вимоги щодо стягнення на користь позивача підвищення до пенсії як «Дитині війни»підлягають задоволенню , виходячи з наступних підстав .
Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року № 2195-ІУ, дитиною війни визнається особа , яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років . Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , відноситься до категорії осіб із статусом дитина війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні . Таким чином , на позивачку повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії , передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІУ дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком . Згідно зі ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України .
Нормами Закону України “ Про Державний бюджет України на 2010 рік “не передбачено обмежень щодо застосування положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей
війни “. Оскільки в 2010 р. ніяких змін до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»не вносилось, позивач має право на отримання щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% за вищезазначений період .
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади , органи місцевого самоврядування , їхні посадові чи службові особи зобов'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та Законами України . Частиною 2 ст.95 Конституції України виключно законом про Державний Бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби , розмір і цільове спрямування цих видатків .
Згідно п.п.3, 4 ст.22 Бюджетного кодексу України Управління Пенсійного фонду , як головний розпорядник коштів місцевого бюджету отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішення про місцевий бюджет .
Статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що Управління Пенсійного Фонду може здійснювати з бюджету будь-які бюджетні зобов'язання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення , які встановлюються Законом про Державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет .
Відповідно до ч.2 ст.8 Конституції України , Конституція України має найвищу юридичну силу . Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй . Статтею 22 Конституції України передбачено , що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані . При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод .
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державні соціальні гарантії дітям війни , встановлені цим Законом , не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами .
Статтею 46 Конституції України передбачено , що громадяни мають право на соціальний захист , що включає право на забезпечення їх у разі повної , часткової або тимчасової втрати працездатності , втрати годувальника , безробіття з незалежних від них обставин , а також у старості та в інших випадках , передбачених законом .
Реалізація особою права , що пов'язане з отриманням бюджетних коштів , яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства , не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань , тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги .
У справі «Качко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував , що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань , оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань .
Враховуючи те , що позивач є дитиною війни , вона наділена державою певним правовим статусом , який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту , зокрема право на отримання надбавки до пенсії . Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією , держава , таким чином , взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб , які є дітьми війни . Тобто , між позивачем і державою встановлено певний зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності , який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни .
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав , свобод та інтересів фізичних осіб , прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб , інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства , в тому числі на виконання делегованих повноважень .
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення , дій чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень , крім випадків , коли щодо таких рішень , дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження .
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень , дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову .
Зважаючи на викладене , посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством , не приймається судом до уваги , оскільки ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визначено , що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком . З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.
Крім того , незважаючи на компетенцію деяких органів влади по наданню обов'язкових роз'яснень щодо виконання вимог законодавства , наявність чи відсутність будь-яких відомчих чи міжвідомчих роз'яснень , інструкцій та розпоряджень щодо механізму виконання норм Закону України не може бути підставою для невиконання цих норм , якщо це тягне за собою порушення прав та законних інтересів громадян України .
Відповідно до п.1, п.3, п.15 Положення про Пенсійний Фонд України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року №1261 Пенсійний Фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій , допомоги на поховання , інших виплат , які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел , визначених законодавством . Пенсійний Фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях , містах Києві та Севастополі , управління в районах , містах і районах у містах .
Виходячи з вищевикладеного , зважаючи на те , що суд не вправі виконувати функції суб'єкта владних повноважень , покладені на нього законом , та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного Фонду України , суд дійшов до висновку , що позовні вимоги щодо зобов'язання управління Пенсійного Фонду України в Долинському районі здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії позивачу відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 23.09.2010 р. по 23.03.2011 р. підлягають задоволенню .
Оскільки відповідно до п.34 ст.4 Декрету КМУ № 7-93 від 21.03.1991 року «Про державне мито»управління Пенсійного Фонду України звільняється від сплати державного мита , судові витрати підлягають компенсації за рахунок Державного бюджету України .
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167, 183-2 КАС України , суд , -
Позов ОСОБА_1 - задовільнити .
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Долинському районі Кіровоградської області по не нарахуванню ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у період з 23.09.2010 р. по 23.03.2011 р.
Зобов"язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" суму недоотриманої ним у період з 23.09.2010 року по 23.03.2011 року пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до положень частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" соціальний захист дітей війни" та законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час її виплати у зазначений період , з відрахуванням отриманих ОСОБА_1 у вказаний період часу сум.
Судові витрати віднести на рахунок держави
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду відповідно до ст. 186 КАС України .
Суддя С. В. Степанов