79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
28.09.06 Справа№ 5/1141-21/159А
Господарський суд Львівської області в складі:
судді Масловської Л.З.
при секретарі Зубачик Н.
За позовом: Комунальне підприємство “Наше місто», м. Трускавець, Львівська область
до відповідача: Державна податкова інспекція у м. Трускавець, м. Трускавець, Львівська область
про неправомірні дії ДПІ у м. Трускавець.
За участю представників:
від позивача -Дикий А.О. нач. юр. відділу;
від відповідача -Боднар В.І. -ст. держ. податк. інспектор, Грица І.М.- зав. сек. погашення прострочення податкових зобов'язань.
Представникам сторін роз'яснено їх права згідно зі ст.ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.
Суть спору: Комунальне підприємство “Наше місто», м.Трускавець звернулось із позовом до Державної податкової інспекції в м. Трускавець про визнання неправомірними дій ДПІ в м. Трускавець щодо несвоєчасності видачі податкових повідомлень-рішень в частині нарахування штрафних санкцій станом на 01.01.2005 р. та визнання узгодженими штрафних санкцій в сумі 915156,63 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.06.2006р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 08.08.2006р. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів зазначених в ухвалах від 08.08.2006 р., 15.08.2006р. В судовому засіданні 05.09.2006 р. було оголошено перерву до 11.09.2006 р., яку продовжено до 28.09.2006 р., про що представники ознайомлені під розписку.
В ході судового розгляду позивач змінив позовні вимоги, просить визнати штрафні санкції в сумі 915156,63 грн. узгодженою сумою, визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови списання суми 915156,63 грн. згідно із Законом України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» та зобов'язати відповідача списати суму 915156,63 грн. відповідно до вказаного закону. 18.09.2006 р. позивач заявив про збільшення позовних вимог, зазначивши, що на підставі акту №267/15-0/32213522 від 28.12.2005 р. відповідач виніс податкові повідомлення -рішення, згідно із якими загальна сума, яка підлягає списанню, становить 217039,21 грн.. Вимоги, проте, не сформулював.
У судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві та заяві про зміну позовних вимог. Ствердив зокрема, що позивач внесений до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Згідно із вказаним законом, позивач має право на списання нарахованих, але не сплачених штрафних санкцій по податкових зобов'язаннях, які виникли станом на 01.01.2005 р.. Розмір штрафних санкцій позивача становить 915156,63 грн., однак, відповідач не виставив податкові повідомлення рішення, відмовляється узгодити зазначену суму та провести її списання згідно із Законом України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Просить позов задовольнити з врахуванням заяви про зміну позовних вимог.
Представники відповідача позов заперечили з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву та доповненні до відзиву. Ствердили зокрема, що штрафна санкція в розмірі 915156,63 грн. була нарахована довідково за заявою позивача і не була узгоджена у встановленому законом порядку станом на 01.01.2005 р.. Підстав для списання податкового боргу в цій сумі згідно із Законом України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» не вбачають. Посилаються на п. 10 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні», згідно із якою відповідачу належить право приймати рішення щодо списання податкового боргу. Щодо збільшення позовних вимог ствердили, що заява позивача про списання довідково нарахованої санкції в сумі 217039,63 грн. датована лише 13.09.2006 р., відтак, ще не розглянута. Просять у позові відмовити.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
Позивач утворений відповідно до рішення №87 від 21.11.2002 р. сьомої сесії четвертого демократичного скликання Трускавецької міської ради “Про реформування житлово-комунального господарства міста Трускавця (ІІ етап)», розпорядження міського голови №185-р від 28.03.2003 р. “Про реформування шляхом злиття комунальних підприємств м. Трускавця “ЖЕК №1», “ЖЕК №2», “Трускавецьліфт», “Трускавецьтеплоенерго», “ВУКГ», “Трускавецьводоканал», “Тепловик» в комунальне підприємство “Наше місто». Згідно із п. 1.2. статуту позивача, він є правонаступником їх активів, пасивів та зобов'язань.
Як вбачається з виписки №567/759 від 14.08.2006 р., позивач внесений до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
На підставі акту №105 від 29.07.2005 р. “Про перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання», відповідачем винесено податкові повідомлення -рішення: від 29.07.2005 р. №34332213522/4037 за платежем податок на додану вартість у вигляді штрафу в сумі 799989,16 грн.; від 29.07.2005 р. №34332213522/4037 за платежем податок на додану вартість у вигляді штрафу в сумі 22634,52 грн.; від 29.07.2005 р. №34332213522/4037 за платежем податок на додану вартість у вигляді штрафу в сумі 17480,94 грн.. З пояснень сторін та матеріалів справи випливає, що в процесі апеляційного узгодження, відповідач частково скасував свої рішення, у зв'язку з чим позивачу направлено податкові повідомлення -рішення: від 24.11.2005 р. №0000831640/1 на суму 757810,59 грн.; від 24.11.2005 р. №0000821640/1 на суму 21913,28 грн..
Матеріалами справи підтверджується, що на заяву №817 від 30.05.2006 р. про списання податкового боргу в сумі 7640,30 грн. відповідачем було прийнято позитивне рішення №41ю/240 від 30.05.2006 р. про списання безнадійного податкового боргу у вказаній сумі.
Як випливає з довідки №1 від 29.05.2006 р. про податкову заборгованість, видану відповідачем, станом на 01.01.2005 р. позивачу довідково нараховано штрафну санкцію в сумі 915156,63 грн.. Належних доказів винесення податкового повідомлення -рішення на суму штрафних санкцій 915156,63 грн. чи передбачених Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підстав для його винесення суду не надано. Таким чином, твердження про протиправність дій відповідача, що виявились у несвоєчасному винесенні податкового повідомлення -рішення на вказану суму не доведено суду у встановленому порядку.
Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено можливість узгодження податкового зобов'язання лише у формі самостійного або апеляційного. Згідно із ст. 5.1. вказаного закону, самостійне узгодження податкового зобов'язання полягає у його визначенні платником податків у податковій декларації. Таке зобов'язання вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації та не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Згідно зі ст. 5.2. вказаного закону, апеляційне узгодження податкового зобов'язання визначається шляхом нарахування контролюючим органом у випадках, передбачених в п. п. 4.2 та 4.3 вказаного закону. При цьому, податкове зобов'язання вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків його оскарження.
Однак, з матеріалів справи не вбачається факт подання позивачем декларації із зазначенням суми штрафних санкцій в розмірі 915156,63 грн. чи винесення відповідачем відповідного податкового повідомлення -рішення. Відповідно, передбачених законом підстав для узгодження податкового зобов'язання в сумі 915156,63 грн. на дату розгляду справи судом не вбачається. Позивач не позбавлений права, а відповідач не заперечує, щодо узгодження суми податкового зобов'язання у самостійному порядку шляхом подання відповідної декларації. Відповідно, суд не знаходить підстав для задоволення даної позовної вимоги.
Відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу регулюються Законом України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Згідно зі ст. 2, дія цього закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
Згідно із ст. 9.1. вказаного закону, на його умовах дозволяється списання заборгованості суб'єктів господарської діяльності - учасників розрахунків у складі, зокрема, сум пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих, але не сплачених, відповідно до законодавства України на суми податкових зобов'язань, що входять до складу податкового боргу, зафіксованого на розрахункову дату. У той же час, згідно зі ст. 6.1 цього закону, однією з умов застосування кожного механізму погашення заборгованості, встановленого цим законом, є підтвердження учасниками розрахунків сум заборгованості в тій частині, яку передбачається погасити на умовах, визначених законом. Відповідно до ст. 6.2., залежно від причини виникнення та обраного механізму погашення заборгованості до документів, на підставі яких складається акт про наявність та розмір заборгованості, можуть бути віднесені документи, що відповідно до законодавства підтверджують наявність в учасників розрахунків кредиторської або дебіторської заборгованості, а також копії рішень відповідних органів виконавчої влади про ліквідацію юридичних осіб-боржників або кредиторів тощо.
Порядок підтвердження заборгованості регулюється Постановою Кабінету Міністрів України №191 від 22.02.2006 р. “Про затвердження Порядку підтвердження заборгованості, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії». Згідно із п.14. вказаної постанови, суми податкового боргу встановлюються (уточнюються) учасниками розрахунків - платниками податків на підставі довідки про суму податкового боргу станом на розрахункову дату, який не погашено на день складення довідки. Довідку про суму податкового боргу органи державної податкової служби видають протягом п'яти робочих днів після отримання звернення платника податків. Довідка складається за даними карток особових рахунків платників податків в органах державної податкової служби і дійсна протягом 10 днів. При цьому, згідно із п. 15, для підтвердження сум податкового боргу (у частині пені та штрафних санкцій), що передбачається погасити шляхом списання, підприємство паливно-енергетичного комплексу надсилає до органу державної податкової служби за місцем обліку податкового боргу заяву про списання сум податкового боргу (у частині пені та штрафних санкцій), підписану керівником або іншою уповноваженою особою підприємства та скріплену печаткою; витяг з Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, один примірник акта про наявність та розмір податкового боргу. Списання податкового боргу (у частині пені та штрафних санкцій) здійснюється органами державної податкової служби відповідно до пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та з урахуванням встановлених особливостей.
Однак, згідно зі ст. 1.4. Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», заборгованість визначається як підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка, зокрема, є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих. А згідно зі ст. 5.4.1. Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сумою податкового боргу платника податків визнається тільки узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені законом. Належних доказів, передбачених законом, наявності у позивача податкового боргу в розумінні зазначених норм, суду не надано. Відповідно, не доведена наявність передбачених законом підстав для проведення списання штрафних санкцій в сумі 915156,63 грн.. Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
Згідно із актом №267/15-0/32213522 від 28.12.2005 р. “Про перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання», відповідачем були винесені податкові повідомлення -рішення від 29.12.2005 р. №0001571740/0 на суму 1328,61 грн., №0001551740/0 на суму 1571,82 грн., №0001561740/0 на суму 0,65 грн., №0000931640/0 на суму 721,23 грн., №0000941640/0 на суму 423066,35 грн., №0001631840/0 на суму 490,84 грн., №0001641840/0 на суму 850,59 грн., №0001651840/0 на суму 636,68 грн., №0001661840/0 на суму 4895,07 грн., №0001671840/0 на суму 3673,08 грн., №0001681840/0 на суму 2731,90 грн., №0001691840/0 на суму 3015,83 грн., №0001701840/0 на суму 2144,74 грн., №0001711840/0 на суму 17211,99 грн.. В заяві про збільшення позовних вимог №1191 від 13.09.2006 р. позивач стверджує, що у відповідності до зазначених податкових повідомлень -рішень підлягає списанню довідково нарахована сума 217039,21 грн.. Однак, як випливає з матеріалів справи, заява до відповідача з приводу списання зазначеної суми датована лише 13.09.2006 р., доказів відправки чи отримання зазначеної заяви відповідачем, розгляду її та відмови відповідачем задовольнити вимоги позивача суду не надано. Факт відмови списати вказану суму не доведений суду у встановленому порядку. Відповідно, до прийняття відповідного рішення відповідачем щодо заяви позивача про списання вказаної суми, відсутні докази порушення прав позивача та підстави для задоволення його вимог у цій частині. Згідно із ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється лише на спори відповідних суб'єктів.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Однак, підстави для задоволення позову з матеріалів справи не вбачаються.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню. Судові витрат покладаються на позивача. Клопотання в порядку ст. 89 КАС України суду не подавались.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд, -
1. У позові відмовити повністю.
2. Постанова набирає законної сили у відповідності із ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Суддя Масловська Л.З.