"06" квітня 2011 р. Справа № 2/189/09
За позовом ОСОБА_1
(АДРЕСА_1).
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОВІРА”
(57055, Миколаївська область, Веселинівський район, с. Новосвітлівка,
вул. Шевченка, 3).
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача МОД “Райффайзен Банк Аваль” (м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19-А)
про: стягнення 176171 грн. 78 коп. вартості частки майна та прибутку.
Суддя А.К.Семенов
Від позивача: ОСОБА_4 довіреність № б/н від 27.10.09 року.
Від відповідача: Чорний М.А. довіреність. № б/н від 04.01.11 р.
Від третьої особи: не присутні.
Позов поданий в вересні 2009 року про стягнення з Товариства з обмеженою відпові-дальністю “ДОВІРА” 452500 грн. із яких : 283896 коп. - вартість частки майна пропорційно частки ОСОБА_1 у статутному капіталі товариства, 168604 грн. 00 коп. прибутку товариства за 2008 рік пропорційно частки ОСОБА_1 у статутному капіталі това-риства, що випливає з його корпоративних прав.
Позовні вимоги обґрунтовуються недотриманням вимог законодавства та установчих документів товариства по виплаті або передачі майна пропорційно частці ОСОБА_1 в статутному капіталі у зв'язку з виходом з товариства.
05.10.2009 року було порушено провадження у справі.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.11.09 року до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено МОД “Райффайзен Банк Аваль”(т.1, а.с.101).
Відповідач свого представника в судове засідання направив, письмовий відзив по су-ті спору надав, позовні вимоги визнає частково в сумі 4529 грн. 42 коп.
В судовому засіданні 28 січня 2010 року за клопотанням представників сторін було призначено комісійну товарознавчу та судову економічну експертизу, проведення котрої бу-ло доручено Миколаївської філії Одеського науково дослідницькому інституту судових екс-перттиз (т.1 а.с.136-137).
Провадження в справі було зупинено відповідно до статті 79 ГПК України.
Ухвалою господарського суду від 14.01.2011 року провадження в справі було понов-лено у зв'язку з її поверненням із Миколаївської філії Одеського НДІСЕ з висновками екс-перта № 3243-3244, 775, 5425-5427 від 17.09.10 року (т. 3 аркуші справи 95-122) та № 576-578 від 23.12.10 року (т.3 аркуші справи 9-17).
Заявою від 08.02.2011 року ОСОБА_1 позовні вимоги зменшив та просив стягнути з товариства 192588 грн. 22 коп. із яких : 167859 грн. 28 коп. - вартість частки май-на пропорційно його частки у статутному капіталі товариства, 8312 грн. 50 коп. прибутку то-вариства за 2008 рік пропорційно його частки у статутному капіталі товариства, 16416 грн. 34 коп. судових витрат.
Враховуючи, що відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач скористався своїм правом до прийняття рішення, заява від 08.02.2011 року господарським задовольняється.
Заявою від 28.02.2011 року ОСОБА_1 позовні вимоги збільшив та просить суд стягнути з відповідача 226121 грн. 17 коп., з яких:
201407 грн. 87 коп. вартість частини майна та прибутку ТОВ «Довіра»з урахуванням індексу інфляції, у тому числі: 191904 грн. 63 коп. вартості частини майна пропорційно його частці у статутному капіталі товариства з урахуванням індексу інфляції, 9503 грн. 24 коп. прибутку ТОВ «Довіра»за 2008 рік пропорційно його частці у статутному капіталі з ураху-ванням індексу інфляції, 8296 грн. 96 коп. процентів річних від простроченої суми платежу, з яких 7905 грн. 48 коп. процентів від простроченої суми сплати вартості частини майна, 391 грн. 48 коп. процентів від простроченої суми сплати частини прибутку.
В судовому засіданні 30.03.2011 року позивач надав господарському суду заяву про збільшення позовних вимог, якою просить стягнути з відповідача 230153 грн. 78 коп., зокре-ма,
А)205049 грн. 52 коп. вартість частини майна та прибутку ТОВ «Довіра»(грошового боргу ) з урахуванням індексу інфляції, з яких:
- 195374 грн. 45 коп. вартості частини майна пропорційно частці ОСОБА_1
у статутному капіталі з урахуванням індексу інфляції;
- 9675 грн. 07 коп. прибутку ТОВ «Довіра»за 2008 рік пропорційно частці ОСОБА_1. у статутному капіталі з урахуванням індексу інфляції.
Б) 8687 грн. 92 коп. процентів річних від простроченої суми платежу, з яких:
- 8277 грн. 99 коп. процентів від простроченої суми сплати вартості частини майна;
- 409 грн. 93 коп. процентів від простроченої суми сплати частини прибутку.
В) 16416 грн. судових витрат, з яких:
- 4774 грн. 00 коп. державного мита;
- 236 грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу;
- 6310 грн. 68 коп. витрат на проведення судових експертиз;
- 5000 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката;
- 95 грн. 66 коп. витрат на послуги банку, пов'язані з розглядом справи в суді.
В задоволенні заяв позивача від 28.02.2011 року та 30.03.2011 року про збільшення позовних вимог господарський суд відмовляє з наступного.
В заявах від 28.02.2011 року та 30.03.2011 року позивач висовує додаткові вимоги: про стягнення сум, які перевищують вартість частини майна та прибуток ТОВ «Довіра»за 2008 рік пропорційно частці ОСОБА_1 у статутному капіталі товариства внаслі-док інфляційних процесів і річних за прострочення сплати ОСОБА_1 вказаних сум (167859 грн. 28 коп. - вартості частини майна та 8312 грн. 50 коп. - частини прибутку пропорційно його частці у статутному капіталі).
Збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язане з пред'явленням додат-кових позовних вимог, про які не йшлося у позовній заяві, оскільки відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог. Вимогою ОСОБА_1 за даним позовом первісно було стягнення боргу -
вартості частини майна та прибутку ТОВ «Довіра»за 2008 рік пропорційно його частці у статутному капіталі товариства.
Позивач не позбавлений права звернутися до суду з цими вимогами у встановленому законом порядку і вимагати їх стягнення в іншому позовному провадженні.
Справа розглянута за позовними вимогами, зазначеними у заяві від 18.02.11 року.
Згідно з вимогами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 06.04.2011 року за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Довіра»засновано на підставі установ-чого договору про створення та діяльність товариства, укладеного на виконання рішення зборів засновників товариства від 25 лютого 2000 року, зареєстровано 01.03.2000 року.
ОСОБА_1 є засновником товариства з обмеженою відпо-відальністю «Довіра»з початковою часткою в статутному капіталі 20%.
30.11.206 року зареєстровано нову редакцію статуту ТОВ «Довіра» згідно якої воно є правонаступником КСПП «Новосвітлівське», в частині, яка визначена розподільчим балан-сом КСПП «Новосвітлівське», статутний капітал товариства складає 7500 грн., а ОСОБА_1 володіє часткою статутного капіталу вартістю 1875 грн. 00 коп., що становить 25 % статутного капіталу товариства.
Позивачем до статутного фонду товариство з обмеженою відповідальністю «Довіра»грошові кошти у сумі 1875 грн. 00 коп. були внесені.
07 серпня 2008 року, позивач скориставшись своїм право на вільний вихід з госпо-дарського товариства подав до загальних зборів учасників нотаріально посвідчену заяву про вихід з товариства та передачу частини майна товариства, пропорційно частці в статутному капіталі ТОВ «Довіра».
19 серпня 2009 року відбулися збори Товариства, якими було прийнято рішення, оформлене протоколом №3, про виключення позивача зі складу ТОВ «Довіра»та надання йому вартості частини майна, пропорційно його частці в статутному капіталі (т.1 а.с.68-39).
08 листопада 2008 року наказом № 38 по товариству була призначена інвентаризацій-на комісія та в листопаді 2008 року проведена повна інвентаризація всіх товарно - матеріальних цінностей ТОВ «Довіра».
Однак, відповідач виплати позивачеві не здійснив, а тому, останній звернувся до гос-подарського суду з позовом про стягнення вартості частки майна та прибутку.
Позивач просить стягнути з ТОВ «ДОВІРА»176171 грн. 78 коп., з яких:167859 грн. 28 коп. - вартість частки майна пропорційно його частки у статутному капіталі товариства, 8312 грн. 50 коп. прибутку товариства за 2008 рік пропорційно його частки у статутному капіталі товариства, а також, 16416 грн. 34 коп. судових витрат.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на ст.ст. 54 Закону України «Про господарські товариства», ст. ст. 16,148 Цивільного кодексу України, п. 9.3, 9.4, 9.5 Статуту товариства.
Відповідач, як вже вищевказане, позовні вимоги визнає частково з наступного.
ОСОБА_1 набув прав учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра»не з моменту його створення, а тільки з 28 листопада 2006 року (з моменту сплати внеску), а тому розрахунок вартості його частки необхідно здійснювати з 28 листопада 2006 року (моменту набуття прав учасника товариства), а не з моменту створення товариства. Ця сума по думці відповідача складає 4360 грн. 42 коп.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилається на ст.ст. 52,54 За-кону України «Про господарські товариства».
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обста-вини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані вста-новлюються, зокрема, такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками су-дових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в спра-ві.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про господарські товариства»при виході учас-ника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата прова-диться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства і в строк до 12 міся-ців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного то-вариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
Аналогічні положення містяться у ст. 148 ЦК України у п.п. 9.3, 9.4, 9.5 Статуту то-вариства (в редакції 30.11. 2006 року).
Пунктом 9.6 Статуту товариства визначено, що виплата належної учаснику суми здійснюється після затвердження звіту за рік в якому учасник вийшов із товариства, протя-гом трьох місяців з дати затвердженого звіту.
Відповідач своєчасної виплати належних сум учаснику, який вийшов із товариства (ОСОБА_1) не здійснив.
Ухвалою господарського суду від 28 січня 2010 року було призначено комісійну то-варознавчу та судову економічну експертизу для визначення дійсної (ринкової) вартості майна, що належало відповідачу станом на 29.08.08 року та частки позивача пропорційно йо-го вкладу.
Згідно висновку експерта № 3243-3244, 775, 5425-5427 від 17.09.10 року дійсна (рин-кова) вартість майна, належного відповідачу станом на 29.08.08 року складала 926805 грн. 61 коп., з яких: 80378 грн.00 коп. -ринкова вартість нерухомого майна, 846428 грн. 00 коп. -ринкова вартість рухомого майна.
За результатами судової економічної експертизи (висновок № 576-578 від 23.12.10 ро-ку) вартість чистих активів з урахуванням висновку експерта № 3243-3244, 775, 5425-5427 від 17.09.10 року та статутних документів, пропорційно вкладу позивача, станом на 01.08.08 року складає 167859 грн. 28 коп., а частина отриманого прибутку за 2008 рік в розмірі 8312 грн.50 коп.
Відповідно до ч.1 ст. 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У ч.1 ст. 66 та в ст. 139 ГК України визначено, що майно підприємства станов-лять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображають-ся в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна під-приємства.
Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних ак-тивів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань това-риства.
Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість акти-вів підприємства та джерел їх формування.
Між тим, будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розра-хунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства.
Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачена можливість перео-цінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого нака-зом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92), нематеріальні активи (пункт 19 По-ложення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого нака-зом Міністерства фінансів України від 18.10.99 № 242), довгострокові і поточні біологічні активи (пункти відповідно 16.1 та 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Ба-ланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87).
При цьому вартість майна та розмір частини прибутку товариства, належні до випла-ти учаснику, який виходить, повинні обчислюватись на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства.
Висновки судових експертів містять ретельний опис проведених досліджень, в них надані відповіді на всі поставлені господарським судом питання, розрахунок вартості майна та розміру частини прибутку у статутному фонді товариства, що належить позивачу, зробле-ний з урахуванням матеріалів справи та норм чинного законодавства, отже, є обґрунтований.
За таких обставин, господарський суд на підставі ст. 43 ГПК України вважає, що по-зов підлягає задоволенню, з урахуванням вище визначених висновків експертів, а саме.
Стягненню підлягає вартість частини майна та прибутку ТОВ «Довіра»за 2008 рік на загальну суму 176171 грн. 78 коп. (167859 грн. 28 коп. + 8312 грн. 50 коп. = 176171 грн. 78 коп.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат в сумі 16416 грн. 34 коп. підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, опла-ти послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги адвоката, витрати на інформаційно-технічне за без-печення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
- при задоволенні позову - на відповідача;
- при відмові в позові - на позивача;
- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задово-
лених позовних вимог.
Враховуючи, що послуги адвоката відносяться до судових витрат і підтверджені дого-вором № б/н від 28.05.2010 року, квитанцією прибуткового касового ордеру №1/11 від 30.11.10 року, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 144 від 10.03.04 року, господарський суд вважає необхідним вимогу позивача про їх стягнення в сумі 5000 грн. 00 коп. задовольнити.
Витрати на експертизу в сумі підлягають стягненню з відповідача в сумі 5567 грн. 40 коп. оскільки вони підтверджені відповідними документами - рахунками та актами здачі-приймання дослідження, висновку експертизи (т.3 а.с.8, а.с.118).
Витрати на послуги банку в сумі 95 грн. 66 коп. до судових витрат не відносяться, а тому в їх стягненні слід відмовити.
Заперечення відповідача проти позову необґрунтовані з наступного.
Діюче законодавство набуття засновником прав учасника товариства пов'язує з мо-ментом реєстрації товариства, а не з моментом сплати ним внеску повністю.
Діюче законодавство не містить норми, яка встановлює, що розрахунок вартості част-ки засновника (учасника) при його виході із товариства необхідно здійснювати з моменту сплати ним внеску повністю, а не з моменту набуття ним прав учасника товариства.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 22,44,49,82,84,85 ГПК України, господар-ський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ДОВІРА” (вул. Шевченка, 3, с. Но-
восвітлівка, Веселинівський район, ідент. код 30840445) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) 167859 грн. 28 коп. вартості частини майна про-
порційно його частці у статутному капіталі, 8312 грн. 50 коп. прибутку ТОВ «Довіра»за
2008 рік пропорційно його частці у статутному капіталі, всього 176171 грн. 78 коп., а та-
кож 5567 грн. 40 коп. витрат на проведення судових експертиз, 5000 грн. 00 коп. витрат
на послуги адвоката, 1761 грн. 71 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інфор-
маційно -технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апе-ляційним господарським судом.
Оформлене відповідно до статті 84 ГПК України, рішення підписано 07.04.2011 року.
Суддя А.К.Семенов