ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 30/2105.04.11
За позовом Приватного підприємства фірми «Шарм»
До Ради Міністрів Автономної Республіки Крим
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель Автономної
Республіки Крим
Про визнання недійсною постанови
Суддя Ващенко Т.М. (головуюча)
Судді Трофименко Т.Ю.
Домнічева І.О.
Представники сторін:
Від позивача не з'явився
Від відповідача не з'явився
Від третьої особи не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства фірма «Шарм»до Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим про визнання недійсною постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим № 445 від 10.07.07. «Про припинення права користування приватним підприємством фірмою «Шарм»земельною ділянкою».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.07. порушено провадження у справі № 30/21, розгляд справи було призначено на 22.01.08. о 11-00.
22.01.08. представником відповідача через канцелярію Господарського суду міста Києва було подано клопотання про зупинення провадження у справі № 30/21 до розгляду Господарським судом Автономної Республіки Крим справи за позовом Ради Міністрів Автономної Республіки Крим до Приватного підприємства фірма «Шарм»про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки.
Представник третьої особи в судове засідання 22.01.08. не з'явився, але до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим, відповідно до якого третя особа просить суд розглядати дану справу без участі представника третьої особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.08. розгляд справи № 30/21 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 19.02.08. о 12-00.
19.02.08. представником відповідача через канцелярію суду було подано клопотання про зупинення на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі № 30/21 до вирішення іншої пов'язаної з нею іншої справи Господарського суду Автономної Республіки Крим № 2-13/920-2007.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.08. зупинено провадження у справі № 30/21 до вирішення (перегляду Вищим господарським судом України) пов'язаної з нею іншої справи Господарського суду Автономної Республіки Крим № 2-13/920-2007.
14.02.11. Господарським судом міста Києва на адресу сторін було направлено нагадування від 11.02.11. з проханням надати відомості щодо стану розгляду справи № 2-13/920-2007, та направлено судовий запит до Господарського суду Автономної Республіки Крим з проханням надати відомості щодо стану розгляду справи № 2-13/920-2007 та належним чином завірені копії основних процесуальних документів.
14.03.11. до Господарського суду міста Києва через відділ діловодства надійшла відповідь з Господарського суду Автономної Республіки Крим, з якої вбачається наступне:
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.01.07. у справі № 2-13/920-2007 позов Приватного підприємства фірми «Шарм»задоволено.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.02.08. у справі № 2-13/920-2007 рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.01.07. у справі № 2-13/920-2007 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.03.10. у справі № 2-13/3930.1-2008 позов залишено без розгляду.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 16.03.11. змінено склад суду по справі № 30/21 та доручено розгляд справи № 30/21 проводити в наступному складі суду: Ващенко Т.М. (головуюча), Трофименко Т.Ю., Домнічева І.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.11. поновлено провадження у справі № 30/21, розгляд справи призначено на 05.04.11. о 15-20.
Представники сторін в судове засідання 05.04.11. не з'явились, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 17.03.11. не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 роз'яснено питання компетенції адміністративних судів щодо певних спорів.
Зазначеним Рішенням Конституційного Суду України визначено, що положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
В роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 р. N 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо при розгляді справи буде встановлено, що спір непідвідомчий господарському суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.
За змістом статті 12 Господарського процесуального кодексу України поняття "підвідомчість" розкривається через перелік категорій справ, які підпадають під юрисдикцію господарських судів. У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) від 7 травня 2002 р. N 8-рп/2002 Конституційний Суд України констатував, що юрисдикція судів - це повноваження судів вирішувати спори про право та інші правові питання.
Під терміном "підвідомчість" у роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 08.02.96 р. N 02-5/62 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" розуміється визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (роз'яснення визнано таким, що втратило чинність, згідно з рекомендаціями президії Вищого господарського суду України від 31.05.2007 р. N 04-5/103 "Про внесення змін та доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і роз'яснень та рекомендацій президії Вищого господарського суду України і про визнання таким, що втратило чинність, роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України"). Таке ж визначення підвідомчості наведене і у п. 1 рекомендації президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. N 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам".
У пунктах 1, 2 рекомендації президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. N 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" зазначається, що у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: а) участь у спорі суб'єкта господарювання; б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З набранням чинності 01.09.05. Кодексом адміністративного судочинства України справи про незаконність актів державних органів не підлягають розгляду в господарських судах.
Згідно зі ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
Як визначено ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
З огляду на викладене до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах: а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність, за умови, що оскаржуваний акт згідно із законодавством України є обов'язковим до виконання.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що спір у справі за позовом Приватного підприємства фірма «Шарм»до Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим про визнання недійсною постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим № 445 від 10.07.07. «Про припинення права користування приватним підприємством фірмою «Шарм»земельною ділянкою», непідвідомчий господарському суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Відповідно п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93. N 7-93 "Про державне мито", сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.
Керуючись ст. ст. 12, п. 1 ч. 1 ст. 80, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Провадження у справі № 30/21 припинити.
2. На підставі даної ухвали повернути з Державного бюджету України Приватному підприємству фірми «Шарм»(98635, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Ломоносова, б. 1,3, код ЄДРПОУ 20710519) 102 (сто дві) грн. 00 коп. -державного мита, сплаченого на підставі платіжного доручення № 9260 від 17.10.07., яке залишається в матеріалах справи № 30/21.
Головуюча суддя Т.М. Ващенко
Судді Т.Ю. Трофименко
І.О. Домнічева