ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 52/48024.02.11
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Професійно-технічного навчального закладу «Спортивно-технічного клубу ТСО України «Авіант»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоспецпроект»про стягнення 76 671,76 грн. за участю представника позивача -Безпалий А.М. довіреність б/н від 17.01.2011 р., відповідача -Мазурчук В.В., довіреність № 5 від 24.02.2011 р.,
У грудні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 76 671, 76 грн. збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором від 01.01.2004р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 19.01.2011 року.
У судовому засіданні 19.01.2011 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує.
В судовому засіданні 19.01.2011 р. оголошено перерву до 10.02.2011р.
24.02.2011р. директором Професійно-технічного навчального закладу «Спортивно-технічного клубу ТСО України «Авіант»були подані письмові пояснення по суті спору.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.01.2004 року між Професійно-технічним навчальним закладом «Спортивно-технічного клубу ТСО України «Авіант»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоспецпроект»було укладено договір від 01.01.2004р., відповідно до умов якого сторони зобов'язались діяти спільно для досягнення спільних господарський цілей, а саме: провести ряд заходів на збереження існуючих умов роботи в підвальному приміщенні клубу та гаражному боксі для спільного використання останнього.
Відповідно до п. 2.1. договору визначено види робіт, які проводяться на підставі договору, зокрема, вирішення всіх питань електропостачання гаража позивача.
Згідно п. 2.3 договору на позивача покладено обов'язок отримати технічну документацію на проектування та виконання робіт по електрифікації приміщень.
Однак, позивачем не надано суду доказів надання відповідачеві технічної документації на проектування та виконання робіт по електрифікації приміщень та відповідно доказів того, що відповідач при виконанні взятих на себе зобов'язань за договором відступив від вимог технічної документації.
За наслідками перевірки уповноваженими представниками Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»гаражного боксу позивача виявлено порушення правил користування електроенергією, затверджених Постановою Нацональної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.06.1996 року № 28 та склали Акт порушень ПКЕЕ № 03301 від 22.03.2010 року, про що СПВ «Енергозбут Київенерго»складено акт № 03301 від 22.03.2010р.
Згідно зазначеного Акту виявлене порушення полягало в самовільному підключенні до електричних мереж АК «Київенерго»по вулиці Кулібіна 2/75 (гаражний бокс) та користування електричною енергією без укладення відповідного договору.
За твердженням позивача зазначені у акті порушення були допущенні саме відповідачем, що й стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 76 671,76 грн. збитків на підставі ст. 611 ЦК України.
Проте, умови договору про спільну діяльність від 01.01.2004 року не містять обов'язку відповідача укладати з енергопостачальною організацією договору на користування електричною енергією, а факт самовільного підключення до електричних мереж АК «Київенерго»саме відповідачем повинен бути доведений та підтверджений належними доказами, яких позивачем не було надано суду.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність таких умов відповідальності, як протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина боржника.
Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак, в розумінні вищезазначених правових норм позивачем не доведено суду факту порушення відповідачем договірних зобов'язань, його вини у порушеннях, що зафіксовані в Акті СПВ «Енергозбут Київенерго» № 03301 від 22.03.2010р. та безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку, що є підставою для відмови позивачу у задоволенні позову.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 33, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суддя С.Чебикіна