ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 51/2621.03.11
За позовом Приватного підприємства «Аліра»
до Управління житлово-комунального господарства Святошинської районної у місті Києві адміністрації
про стягнення 138 903, 00 грн.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники сторін:
від позивача: Вілінська В.А.
від відповідача: не з'явились
Обставини справи :
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача боргу в розмірі 138 903, 00 грн. відповідно до договору підряду № 62 на виконання капітальних робіт від 21.10.2008 р., з яких: борг з врахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 124 684, 32 грн., пеня в розмірі 7 830, 83 грн., 3 % річних в розмірі 6 387, 85 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати відповідно до умов вищезазначеного договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.02.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 р. строк вирішення даного спору продовжено на п'ятнадцять днів.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.
Судове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
У судовому засіданні 21.03.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
21.10.2008 р. між Управлінням житлово-комунального господарства Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації (далі-замовник), Приватним підприємством «Аліра»(далі-підрядник) та Комунальним підприємством управління житлово-комунального господарства Святошинського району (далі-кінцевий користувач) укладено договір підряду № 62 на виконання капітальних робіт, за умовами якого, підрядник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, на свій ризик виконати за завданням замовника з використанням своїх матеріалів та устаткування, а замовник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти і оплатити наступну роботу: встановлення металевих дверей в технічні приміщення згідно додатку № 1.
Відповідно до п. 2.1. договору вартість капітальних робіт визначається за твердою договірною ціною яка становить: 100 000, 00 грн.
Згідно з п. 2.2. кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що оплата за цим договором проводиться:
3.1.1. Форма розрахунків: безготівкова у гривнях
3.1.2. Вид розрахунків: ч/з розрахунковий рахунок
3.1.3. Порядок розрахунків: бюджетне фінансування
3.1.4. Строки розрахунків: після підписання актів здавання-приймання виконаної роботи КБ-2В.
Відповідно до п. 3.2. договору кінцевий розрахунок за цим договором проводиться замовником не пізніше 30 календарних днів після підписання сторонами акту здавання-приймання виконаної роботи.
Пунктом 7.4. договору сторони погодили, що у разі порушення договору вина сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такого виконання від загальної суми договору.
Згідно з п. 9.1. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.
Пунктом 9.2. договору сторони домовились, що строк цього договору починає свій перебіг у момент визначений у п. 9.1. цього договору та закінчується 31.12.2008 р.
31.12.2008 р. Приватне підприємство «Аліра» та Управління житлово-комунального господарства Управління житлово-комунального господарства Святошинської районної у місті Києві адміністрації уклали додаткову угоду до договору № 62 від 21.10.2008 р., за умовами якої сторони домовились викласти п.1.1. п. 2.1. договору в наступній редакції: «п.1.1. 21.10.2008 р. між Управлінням житлово-комунального господарства Святошинської районної у місті Києві адміністрації, Приватним підприємством «Аліра»укладено договір № 62 на виконання капітальних робіт по встановленню металевих дверей згідно додатку до договору № 1.; п. 2.1. Договірна вартість робіт договору складає 100 000, 00 грн. Згідно активів виконаних робіт за 12 місяців 2008 року № 62 від 21.10.2008 р. виконано робіт на 98 254, 00 грн. Враховуючи це, сторони погодились зменшити суму договору з 100 000, 00 грн. до 98 254, 00 грн. Відповідно до частини 6 статті 51 Бюджетного кодексу України, наказу ДКУ № 136 від 09.09.2004 р. (зміни № 137 від 22.04.2008 р.) оплата за виконані роботи у 2008 р., згідно розділу 2 пункт 2.1. договору № 62 від 21.10.2008 р. на виконання капітальних робіт по встановленню металевих дверей згідно додатку до договору № 1 відтерміновується на 2009 рік в сумі 98 254, 00 грн.»
Факт належного виконання позивачем свого обов'язку що виконання робіт та передачі їх замовнику підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт від 21.10.2008 р. на загальну суму 98 254, 00 грн., відповідно до яких позивач передав, а відповідач прийняв роботи зі встановлення металевих дверей в технічні приміщення згідно додатку № 1 до договору № 62 на виконання капітальних робіт від 21.10.2008 р.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не виконав належним чином умови договору № 62 на виконання капітальних робіт від 21.10.2008 р. щодо сплати за виконані роботи, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 98 254, 00 грн.
За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача борг з врахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 124 684, 32 грн., пеню в розмірі 7 830, 83 грн., 3 % річних в розмірі 6 387, 85 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Статтею 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 62 на виконання капітальних робіт від 21.10.2008 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення заборгованості за виконані роботи відповідно до договору № 62 на виконання капітальних робіт від 21.10.2008 р. у розмірі 98 254, 00 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату за виконані роботи відповідно до договору № 62 на виконання капітальних робіт від 21.10.2008 р. за період з 01.01.2010 р. до 31.12.2010 р. в розмірі 7 830, 83 грн.
Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмові формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмовий форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 7.4. договору сторони погодили, що у разі порушення договору вина сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такого виконання від загальної суми договору.
Судом встановлено, що строк дії договору № 62 на виконання капітальних робіт від 21.10.2008 р. закінчився 31.12.2008 р.
Пунктом 2.1. додаткової угоди від 31.12.2008 р. до договору № 62 від 21.10.2008 р. сторони погодили, що оплата за виконані роботи у 2008 р., згідно розділу 2 пункту 2.1. договору № 62 від 21.10.2008 р. на виконання капітальних робіт по встановленню металевих дверей згідно додатку до договору № 1 відтерміновується на 2009 рік в сумі 98 254, 00 грн.
Таким чином, сторони змінили строки виконання зобов'язань щодо сплати за виконані роботи.
За таких обставин, зважаючи на те, що договір підряду № 62 на виконання капітальних робіт від 21.10.2008 р. припинився 31.12.2008 р., а відтак -відсутня угода щодо забезпечення виконання зобов'язань за період з 01.01.2010 р. до 31.12.2010 р., суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 7 830, 83 грн. за вказаний період є неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.
Окрім того, у зв'язку з простроченням відповідачем своїх грошових зобов'язань зі сплати за виконані роботи відповідно до договору № 62 на виконання капітальних робіт від 21.10.2008 р., позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування в розмірі 26 430, 32 грн. та 3 % річних в розмірі 6 387, 85 грн. за період з 01.11.2008 р. до 31.12.2010 р.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При перевірці правильності обчислення позивачем інфляційних нарахувань та 3% річних, судом встановлено, що позивач невірно визначив момент виникнення зобов'язання щодо їх сплати, оскільки пунктом 2.1. додаткової угоди від 31.12.2008 р. до договору № 62 від 21.10.2008 р. сторони змінили строки виконання зобов'язань щодо сплати за виконані роботи на 2009 рік.
Так, у відповідності до розрахунку суду, підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в розмірі 8056, 83 грн. та 3 % річних в розмірі 2 705, 35 грн. за період за період з 01.01.2010 р. до 31.12.2010 р.
Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги частково, в сумі 109 016, 18 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?
1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Аліра» задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації (03115, м. Київ, Проспект Перемоги, буд. 97, код 37498693), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Приватного підприємства «Аліра» (04190, м. Київ, вул. Вільгельма Піка, 18, код 25391272) заборгованість в розмірі 98 254 (дев'яносто вісім тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 00 коп., інфляційні нарахування в розмірі 8 056 (вісім тисяч п'ятдесят шість) грн. 83 грн., 3 % річних в розмірі 2 705 ( дві тисячі сімсот п'ять) грн. 35 коп., 1090 (одна тисяча дев'яносто) грн. 16 коп. державного мита та 185 (сто вісімдесят п'ять) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Пригунова А.Б.
Повне рішення складено: 07.04.2011 р.