ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 2/3931.03.11
За позовом Комунального підприємства “Дирекція з управління та
обслуговування житлового фонду Подільського району”
до Головного управління юстиції у м. Києві в особі Підрозділу
примусового виконання рішень
Треті особи 1) Комунальне підприємство “Поділ-житло”;
2) Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго”;
3) Публічне акціонерне товариство “Акціонерна компанія
“Київводоканал”
про виключення з акту опису й арешту майна транспортних засобів
Суддя Домнічева І.О.
Представники:
Від позивача Каплуненко С.В.
Від відповідача Магда С.Г.
Від 3-ї особи 1) не з'явився, 2) Жекова Г.І., Алавердян Т.О., 3) Рудик Д.С.
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про виключення з акту опису й арешту майна:
- №822212 від 21.12.09р.: автомобіль НОМЕР_1 1998 р.в. б/в, шасі НОМЕР_17; УАЗ 3303, д/н НОМЕР_2 1990 р.в., шасі НОМЕР_18, б/в, зеленого кольору; МТЗ-82, д/н НОМЕР_3, 2001 р.в., синього кольору, б/в, двигун НОМЕР_19; МТЗ-82, д/н НОМЕР_4, 2001 р.в., синього кольору, б/в, двигун НОМЕР_20; МТЗ-82, д/н НОМЕР_5, 2005 р.в., червоного кольору, б/в, двигун НОМЕР_21; МТЗ-82, д/н НОМЕР_6, 2005 р.в., червоного кольору, б/в, двигун НОМЕР_22; МТЗ-82, д/н НОМЕР_7, 2005 р.в., червоного кольору, б/в, двигун НОМЕР_23; МТЗ-82, д/н НОМЕР_8, 2005 р.в., червоного кольору, б/в, двигун НОМЕР_24; ВТЗ-2032, АМК, д/н НОМЕР_25, 2005 р.в., червоного кольору, б/в, двигун НОМЕР_26; ВТЗ-2032, АМК, д/н НОМЕР_9, 2006 р.в., червоного кольору, б/в; ВТЗ-2032, АМК, д/н НОМЕР_10, 2006 р.в., червоного кольору, б/в, двигун НОМЕР_27; ВТЗ-2032, АМК, д/н НОМЕР_11, 2006 р.в., червоного кольору, б/в, двигун НОМЕР_28; причіп 2 ПТС-4, д/н НОМЕР_12, б/в; причіп 2 ПТС-4, д/н НОМЕР_13, б/в; причіп 2 ПТС-4, д/н НОМЕР_14, б/в;
- №842212 від 21.12.09р.: автомобіль НОМЕР_15, 2005 р.в., червоного кольору, б/в, двигун НОМЕР_29; причіп 2 ПТС-4, д/н НОМЕР_16, б/в, зеленого кольору.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.02.11р. порушено провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.03.11р. залучено до участі у розгляді справи третіх осіб -Акціонерну енергопостачальну компанію “Київенерго” та Публічне акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал”.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам та третім особам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Сторони та треті особи були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.
Представники Позивача у судових засіданнях підтримували викладені у позові обставини, та просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представники Відповідача у судових засіданнях підтримували викладені у відзиві обставини, та просили в позові відмовити повністю.
Представник Третьої сооби-1 усно підтримав позовні вимоги, письмового пояснення не подав.
Представники Третіх осіб 2 та 3 у судових засіданнях підтримували викладені у запереченнях обставини, та просили в позові відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами і третіми особами усні і письмові пояснення, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд -
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Пункт 1 частини 2 зазначеної статті зазначає, що державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим, документом.
На виконанні в підрозділі примусовою виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві (Відповідач) з 2007 року перебуває зведене виконавче провадження, до складу якого входить 181 виконавче провадження, з примусового виконання наказів господарського суду м. Києва та виконавчих листів районних судів м. Києва, про стягнення з Комунального підприємства «Поділ-Житло»на користь юридичних та фізичних осіб боргів на загальну суму 115 962 036,32 грн.
06.07.07р. Відповідачем була винесена постанова №145/5 про арешт майна боржника -Комунального підприємства “Поділ-житло” (третьої особи-1) та оголошена заборони його відчуження, згідно з якою був накладений арешт на автотранспорт третьої особи-1.
29.10.08р. Відповідачем була видана постанова АА №861548 про арешт майна боржника та оголошена заборони його відчуження згідно з якою був накладений арешт на все майно Позивача.
21.09.09р. актами опису і арешту майна АА №842212 та АА №842213 Відповідачем був накладений арешт на автомобілі та причепи Третьої особи-1, вказані в цих актах, в тому числі і на спірні в межах даної справи.
Разом з тим, суд не погоджується з посиланням Позивача на рішення Подільської районної в м. Києві ради № 240 від 07.12.2007, відповідно до якого арештований автотранспорт передано на баланс та закріплено на праві повного господарського відання за Позивачем, оскільки, як зазначено вище, постановами підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у місті Києві було накладено арешт на спірне майно та заборонено його відчуження, та зокрема постановою від 06.07.07р. №145/5 на спірний автотранспорт та майно.
Позивачем також не надано суду свідоцтва чи свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів на підтвердження того, що вони дійсно йому належать, зокрема щодо зазначених в додатку до вищенаведеного рішення Подільської районної в м. Києві ради № 240 від 07.12.2007, та які є спірними в межах даної справи.
У відповідності до частин 1, 6 ст. 59 Закону України „Про виконавче провадження” особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. Зазначені у цій статті постанови начальника органу державної виконавчої служби та державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду у 10-денний строк.
Згідно зі ст. 85 Закону України „Про виконавче провадження” у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця державної виконавчої служби по виконанню рішення стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду.
Статтею121-2 ГПК України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Позивачем на надано суду доказів того, що ним оскаржувались дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у місті Києві про винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження у передбачений законодавством десятинний строк, зокрема щодо постанови від 06.07.07р. №145/5, та що дана постанова була визнана недійсною або скасована (аналогічна вищенаведеній правова позиція викладена в рішеннях господарських судів першої (від 15.04.2010р.), апеляційної (від 20.07.2010р.) та касаційної (06.12.2010р.) інстанції по справі №38/112, що по першій інстанції розглядалась в Господарському суді міста Києва).
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обґрунтованості позовних вимог щодо виключення спірного майна з актів опису й арешту майна.
Відповідно ст. 49 ГПК України, на користь Позивача відносяться та йому не відшкодовуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення з позовом до Господарського суду міста Києва.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.О.Домнічева
Повне рішення складено 07.04.11р.