ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 10/25017.03.11
За позовомВідкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі гарант»в особі Кримської філії
до Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»в особі Сімферопольської філії
про стягнення 17387,70 грн.
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Белаш Л.П.
Представники:
від позивача: Бартосевич Б.В. (довіреність від 24.02.2011р.)
від відповідача: Слєпченко С.А. (довіреність від 21.12.2010р.)
В судовому засіданні 17.03.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі гарант»в особі Кримської філії (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»в особі Сімферопольської філії (надалі -відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 14135,50 грн. та 3252,20 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо -транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за Полісом № ВВ/1912498.
Відповідач надав відзив на позов, проти задоволення позовних вимог заперечує, мотивуючи це тим, що йому не було відомо про настання страхового випадку (ДТП). Крім того, відповідач посилається на відсутність доказів правомірності керуванням громадянином ОСОБА_3 транспортним засобом «ДЕУ», д.н.з. НОМЕР_1.
Ухвалою суду від 18.11.2010р. було зупинено провадження у справі та призначено судову авто товарознавчу експертизу.
Ухвалою суду від 22.02.2011р. після повернення матеріалів справи та надходження експертного висновку провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 14.03.2011р.
В судовому засіданні 14.03.2011р. було оголошено перерву до 17.03.2011р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
За договором добровільного страхування транспортних засобів №793-17086/17 від 03.08.2007р. позивачем застраховано автомобіль «ДЕУ», державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є громадянка ОСОБА_4, вигодонабувачем є КРУ ЗАТ «КБ «Приватбанк».
Згідно постанови Київського районного суду м. Сімферополя від 15.01.2008р. 17.12.2007р. сталась дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобілів «ДЕУ», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3. та «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_6
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_6 Правил дорожнього руху України.
Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу -«ДЕУ», державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до Висновку №11764/10-18 судової авто товарознавчої експертизи, складеного 08.02.2011р., складає 16864,03 грн.
За страховим випадком -ДТП що сталась 17.12.2007р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 103608 від 18.02.2008р. по договору страхування визначено суму страхового відшкодування в розмірі 14135,50 грн.
Фактично позивачем було сплачено на користь страхувальника 14 335,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 949 від 21.02.2008р. (13712,50 грн.), видатковим касовим ордером № 182 від 21.02.2008р. (423,00 грн.) та видатковим касовим ордером №181 від 21.02.2008р. (200,00 грн.).
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах сплаченої суми право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія який керував автомобілем «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, підтверджується Постановою Київського районного суду міста Сімферополя від 15.01.2008р.
Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, була застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВВ/1912498).
Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «ДЕУ», державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/1912498), а до позивача, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/1912498) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25500,00 грн., франшиза - 510 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суму збитків в розмірі 13 825,50 грн. (14,335,50 грн. -510 грн. франшизи).
Твердження відповідача, що страхове відшкодування позивачем було виплачено помилково, в зв'язку з відсутністю доказів керування гр. ОСОБА_3 автомобілем «ДЕУ», державний номер НОМЕР_1 на відповідній правовій підставі, судом відхиляються, оскільки питання щодо правомірності виплати страхового відшкодування не є предметом спору у даній справі.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
З урахуванням викладеного, сума пені, що підлягає стягненню з межах заявленого позову, виходячи з розміру завданої шкоди за розрахунком суду, що проведений, з урахуванням обмежень, встановлених ч. 6 ст. 232 ГК України, у період з 27.12.2008 року по 27.06.2009 року, складає 1 652,49 грн.:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
13825.5027.12.2008 - 15.02.20095112.0000 %0.066 %*462.36
13825.5016.02.2009 - 14.06.200911912.0000 %0.066 %*1081.80
13825.5015.06.2009 - 27.06.20091311.0000 %0.060 %*108.33
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 13 825,50 грн. та 1 652,49 грн. пені.
Згідно зі ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом…
Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 174,00 грн., 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3 100,80 грн. витрати по оплаті судової експертизи, відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 3 124,96 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»(01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3, ідент. код 14229456) в особі Сімферопольської філії (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 77/4, офіс 205) на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі гарант»(01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, ідент. код 16467237) в особі Кримської філії (95006, м. Сімферополь, вул. Желябова, 3/11) 13 825,50 грн. (тринадцять тисяч вісімсот двадцять п'ять гривень 50 копійок) страхової виплати в порядку регресу, 1 652,49 грн. (одну тисячу шістсот п'ятдесят дві гривні 49 копійок) пені та судові витрати в розмірі 3 124,96 грн. (три тисячі сто двадцять чотири гривні 96 копійок). Видати наказ.
3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
СуддяО.В. Котков
Дата підписання повного тексту рішення 04.04.2011р.