Рішення від 04.04.2011 по справі 39/50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/5004.04.11

За позовом Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд»

до Приватного підприємства «Мегаполіс лайф-стиль»

про дострокове розірвання договору оренди та виселення

Суддя Гумега О.В.

Представники :

Від позивача Стовбан Н.І. -довіреність № 10-409/1 від 16.03.2009 р.

Від відповідача не з»явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Ватутінськінвестбуд»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з вимогами до Приватного підприємства «Мегаполіс лайф-стиль»(відповідач) про розірвання укладеного між сторонами договору № 1097 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського міста Києва в оренду від 01.01.2010 р., виселення відповідача з нежилого приміщення загальною площею 35 кв. м. за адресою: м.Київ, вул. Бальзака, 22 та передачу цього приміщення позивачу по акту приймання-передачі.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати платежів, відповідно до умов договору № 1097 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського міста Києва в оренду від 01.01.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 39/50, розгляд справи призначено на 04.04.2011 р. о 10:50 год.

Представник позивача в судове засіданні 04.04.2011 р. з'явився, вимоги ухвали суду від 15.03.2011 р. виконав, подав письмові пояснення по справі, документи на виконання вимог ухвали суду від 15.03.2011 р.

Представник відповідача в судове засіданні 04.04.2011 р. не з'явився, вимоги ухвали суду від 15.03.2011 р. не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 39/50 від 15.03.2011 р. було направлене відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження останнього, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (серія АБ № 356066) станом на 18.03.2011р., проте направлений конверт повернувся до суду з позначкою органу зв»язку про відсутність відповідача за зазначеною адресою.

Водночас, як зазначено у п. 19 листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року", до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Згідно п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" викладено правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що нез'явлення представника відповідача в судове засідання 04.04.2011 р. не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачами не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 04.04.2011 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.01.2010 р. між Комунальним підприємством «Ватутинськінвестбуд»(позивач, орендодавець) та Приватним підприємством «Мегаполіс лайф-стиль»(відповідач, орендар) укладено Договір № 1097 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського міста Києва в оренду від 01.01.2010 р. (надалі -Договір), за умовами якого позивач, на підставі розпорядження Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації №1231 від 31.12.2009 р., зобов'язався передати, а відповідач -прийняти в оренду нежиле приміщення загальною площею 35,0 кв. м., за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 22 для розміщення майстерні по ремонту годинників (надалі -об'єкт оренди).

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва і знаходиться на балансі орендодавця (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору за користування об'єктом оренди відповідач сплачує позивачу орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади Деснянського району, затвердженої рішенням № 7 Деснянської райради від 7 грудня 2006 року, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід»ємною частиною до цього Договору (додаток № 1) на дату підписання Договору становить 392,00 грн.

Згідно з п. 3.2 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Пунктом п. 3.5 Договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання - передачі об'єкта оренди.

Відповідно до п. 3.6. Договору орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності відповідача щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця на рахунок позивача.

Строк дії Договору сторони встановили з 01.01.2010 р. до 31.12.2010 р. (п. 9.1 Договору).

Відповідно до пунктів 6.7, 9.7 Договору, при невиконанні або порушенні однією із сторін умов Договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, Договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Згідно п. 9.9 Договору, підставами для припинення Договору, зокрема, визначено несплату орендарем боргу протягом 3 місяців, невиконання істотних умов Договору або його порушення.

12.08.2010 року між позивачем та відповідачем були укладені Зміни до договору №1097 від 01.01.2010 року про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва в оренду в частині орендної плати та терміну дії договору, а саме: відповідачу встановлено пільга 50% орендної ставки на 6 місяців з 12.08.2010 року по 12.02.2011 року та строк дії Договору продовжено до 31.12.2014 року.

Позивач стверджує, що відповідач не виконує своє зобов'язання щодо сплати орендних платежів, чим істотно порушує умови Договору № 1097 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського міста Києва в оренду від 01.01.2010 р. та просить розірвати зазначений договір з підстав, передбачених ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, передати об'єкт оренди по акту позивачу.

При цьому, позивач зазначає, що заборгованість відповідача за спірним Договором перевищує три місяці та становить 3018,91 грн.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, при цьому господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами (позивачем) докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до положень частин 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ч. 3 ст. 18, ч. 1 ст. 19 Закону України від 10.04.1992, № 2269-XII «Про оренду державного та комунального майна»(надалі -Закон України «Про оренду державного та комунального майна») передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності.

Зібрані у справі докази, а саме: копія Акту прийому -передачі від 01.01.2010 р., свідчать, що на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв об»єкт оренди загальною площею 35,0 кв. м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 22 в задовільному технічному стані.

Відповідно до умов Договору орендар (відповідач) за користування об»єктом оренди сплачує орендодавцеві (позивачеві) орендну плату (п. 3.1 Договору), орендар (відповідач) повинен сплачувати орендну плату та інші платежі незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно до 20-го числа поточного місяця; орендар зобов»язаний вносити орендні та інші передбачені Договором платежі своєчасно і в повному обсязі (п. 4.1.2. Договору).

Таким чином, укладаючи Договір № 1097 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського міста Києва в оренду від 01.01.2010 р., відповідач взяв на себе зобов'язання вчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Судом встановлено, що всупереч умовам Договору та вимогам чинного законодавства України позивач не сплачує орендні платежі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за період, більший ніж три місяці, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, довідкою позивача станом на 01.03.2011 року. Відповідачем зазначена обставина не спростована, доказів відсутності заборгованості суду не надано.

Пунктом 9.7 Договору на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Підставою для припинення Договору, зокрема, є несплата орендарем боргу протягом 3 місяців (п. 9.9 Договору).

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З встановлених обставин та наведених правових норм, суд дійшов висновку, що відповідачем істотно порушено умови Договору № 1097 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського міста Києва в оренду від 01.01.2010 р., а тому зазначений договір підлягає розірванню у судовому порядку на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Частиною 2 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до п. 7.4. Договору у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні, відповідач зобов»язався за актом приймання-передачі повернути об»єкт оренди позивачу у стані, я якому перебував об»єкт оренди на момент передачі його в оренду.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За таких обставин, вимога позивача про виселення відповідача з нежилого приміщення загальною площею 35,0 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 22 та повернення його позивачу по акту приймання-передачі визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 614, 626, 629, 651, 653, 759, 759, 762, 785 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір № 1097 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського міста Києва в оренду від 01.01.2010 р., укладений між Комунальним підприємством «Ватутінськінвестбуд»(02217, м. Київ, вул. Електротехнічна, 11; ідентифікаційний код 30977943) та Приватним підприємством «Мегаполіс лайф-стиль»(02215, м. Київ, вул. Закревського, 63, ідентифікаційний код 36656771).

3. Виселити Приватне підприємству «Мегаполіс лайф-стиль»(02215, м. Київ, вул. Закревського, 63, ідентифікаційний код 36656771) з нежилого приміщення загальною площею 35,0 кв. м., за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 22, передавши його по акту приймання-передачі Комунальному підприємству «Ватутінськінвестбуд»(02217, м. Київ, вул. Електротехнічна, 11; ідентифікаційний код 30977943).

4. Стягнути з Приватного підприємства «Мегаполіс лайф-стиль»(02215, м. Київ, вул. Закревського, 63, ідентифікаційний код 36656771, р/р 26003250633900 в «УкрСиббанк», МФО 351005), або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд»(02217, м. Київ, вул. Електротехнічна, 11; ідентифікаційний код 30977943, р/р 26003301381552 у філії Ватутінське відділення ПІБ, МФО 322283) 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання повного рішення: 06.04.2011 р.

Попередній документ
14698903
Наступний документ
14698906
Інформація про рішення:
№ рішення: 14698904
№ справи: 39/50
Дата рішення: 04.04.2011
Дата публікації: 12.04.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Орендні правовідносини
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (19.01.2009)
Дата надходження: 24.11.2008
Предмет позову: стягнення 4 629 075,04 грн.