Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Справа № 2-а-1170/11
Іменем України
05.04.2011 р.
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Верьовочніков В.М. розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Жмеринка справу за адміністративним позовомОСОБА_5до Квятковський Дмитро Олексійович інспектор ДПС роти ДПС ОДДЗ м.Житомир та Управління ДАІ ГУМВС України в Житомирській області про оскарження рішення,
ОСОБА_5 28.01.2011 року (згідно поштового штемпеля) звернувся до суду з цим позовом і вказав, що постановою серії АМ1 №028529 від 18.01.2011 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, за ознакою того, що він, 18.01.2009 року на 129 км. автодороги Київ-Чоп керуючи автомобілем "Мітсубісі Лансер", державний номерний знак НОМЕР_1, в зоні дії дорожніх знаків "Обмеження швидкості 50 км/год" та "Дорожні роботи" рухався із швидкістю 86 км/год., яка вимірювалась приладом "Візир". Посилаючись на неправомірність накладеного на нього адміністративного стягнення з підстав того, що він рухався у щільному потоці машин, не перевищуючи швидкості руху, просив скасувати вказану постанову як незаконну.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_5 підтримав заявлені вимоги. Пояснив, що після його зупинки інспектором було пред'явлено фотографію, на якій було зафіксовано два транспортних засоби, у зв'язку з чим не виключається можливість фіксації перевищення швидкості руху не належному йому транспортному засобу. Також зауважив на неправомірність використання відповідачем пристрою "Візир". Просив скасувати оскаржувану ним постанову відповідача.
Представник відповідача - управління ДАІ ГУМВС України в Житомирській області та відповідач - інспектор роти ДПС ОДДЗ м.Житомир - Квятковський Д.О., будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не представили, обґрунтованих заперечень проти позову не подали; останній направив до суду письмову заяву щодо розгляду справи за його відсутності.
Відповідно змісту ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши докази, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до змісту ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ч.3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Згідно ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Ч.1 ст.72 КАС України визначає, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу адміністративного впливу у зв'язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність; адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст.251 КУпАП - доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, тощо.
Ст. 69 КАС України відносить до доказів пояснення сторін, третіх осіб та їх представників, показання свідків, письмові і речові доказі, висновки експертів.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, тощо; справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно вимог п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Відповідно ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно ч.1 ст.122 КУпАП, зокрема, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.1, п. ч.2 ст.222 КУпАП України органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про адміністративні правопорушення: у т.ч. за порушення правил дорожнього руху зокрема, частини перша і друга статті 122); від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: за адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частинами першою і другою статті 122, - працівники Державтоінспекції МВС України, які мають спеціальні звання.
В судовому засіданні з пояснень позивача встановлено, що постанова інспектора роти ДПС ОДДЗ м.Житомир сержанта міліції Квятковського Д.О. від 18.01.2011 року (а.с.4), якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. є необґрунтованою і винесена без дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки оспорювана постанова винесена на підставі складеного тим же відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення від 18.01.2011 року (а.с.5), із змісту якого вбачається, що інспектором ДПС за допомогою приладу "Візир" було встановлено перевищення позивачем більш як на 20 км/год перевищення встановленого обмеження швидкості руху.
Суд приймає до уваги твердження позивача щодо неправомірності застосування позивачем вказаного вимірювального пристрою, оскільки постановою окружного адміністративного суду від 19.02.2010 року заборонено Міністерству внутрішніх справ України та Департаменту державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, їх посадовим та службовим особам, до яких належать, зокрема, відповідачі в справі, використовувати радіолокаційні відеозаписуючі вимірювачі швидкості "ВІЗИР" з метою виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху до прийняття нормативно-правового акту, яким буде надано право міліції використовувати для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху радіолокаційні відеозаписуючі вимірювачі швидкості "ВІЗИР". Натомість база чинного законодавства не містить відповідного нормативно-правого акту до теперішнього часу, що визначає неправомірність використання відповідачем Квятковським Д.О. приладу "Візир" та неналежність доказу, здобутого за наслідком його застосування.
Відповідачами у жодний спосіб не вжито заходів щодо доведеності правомірності власного рішення, яке оскаржується в межах даного позову, не повідомлено суду ніяких доказів, що можуть підтвердити їх правову позицію стосовно невизнання позовних вимог. З урахуванням цих обставин, встановлення в судовому засіданні обставин притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху на підставі недопустимих доказів його вини, оскільки виявлене правопорушення не зафіксовано відповідачем у передбачений законом спосіб, можливість встановлення істини по справі втрачена, суд доходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, відповідно позов в цій частині підлягає задоволенню.
Вимоги щодо визнання неправомірними дій відповідача Квятковського Д.О. по складанню оскаржуваної постанови задоволенню не підлягають, оскільки за обсягом обмеженого переліку вимог, які може містити адміністративний позов згідно ч.4 ст.105 КАС України, оскарження дій суб'єкта владних повноважень не передбачено.
Враховуючи викладене, керуючись ст.7, 9, 122, 222, 251, 252, 268, 280, 293 КпАП України, ст. 3-5, 9, 14, 17, 18, 69-72, 96, 100, 105, 121, 128, 159-163, 171-2 КАС України, суд, -
Позов задоволити частково.
Постанову ДПС роти ДПС ОДДЗ м.Житомир сержанта міліції Квятковського Дмитра Олександровича від 18.01.2011 року серії АМ1 №028529 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за ознакою вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 225 гривень - скасувати, провадження в адміністративній справі закрити.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Верьовочніков