Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Справа № 2-а-2168/11
Іменем України
30.03.2011 р.
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Заярний Андрій Миколайович розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Жмеринка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пеенсійного Фонду Укроаїни у Жмеринському районі про перерахунок пенсії дітям війни
В позовній заяві позивач посилалась на те, що вона, згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 р. є дитиною війни і відповідно до ст. 6 цього Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, всупереч положенням даного Закону, призначена їй державна соціальна допомога не виплачувалася. Позивач просила поновити їй строк звернення до адміністративного суду, визнати дії відповідача стосовно відмови в перерахунку належної позивачу щомісячної державної соціальної допомоги неправомірними; зобовязати відповідача виконати перерахунок належної позивачу щомісячної державної соціальної допомоги за періоди з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, за 2009 рік, за 2010 рік за січень місяць 2011 року, відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і продовжувати виплату щомсячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни"; зобовязати відповідача виплатити позивачу недонараховану суму щомісячної ждержавної слоціальної допомоги відповідно за 2007 - 2010 роки та за січень місяць 2011 року.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 28 лютого 2011 р., позов в частині зобов'язання провести перерахунок та стягнути невиплачену державну соціальну допомогу як дитині війни з 09 липня 2007 року залишено без розгляду.
Заперечення до суду від Управління Пенсійного фонду України у Жмеринському районі надійшли 25.03.2011 року, проте суд їх до уваги не бере, адже особою яка їх підписала не було надано до суду належно засвідченого доручення на право представляти інтереси відповідача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважаю, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ст.152 ч.2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Як видно з ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 3 ч. 2 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Як видно з ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 р., були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в частині обмеження підвищення пенсії дітям війни.
Закон України «Про соціальний захист дітей війни» обмежень в часі не має.
Керуючись ст.ст. 71, 183, 256 ч.1 КАС України, на підставі ст. 64, 152 ч.2 Конституції України ст. 3 ч.2, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни, ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд,
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Жмеринському районі в перерахунку і виплаті підвищення до пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ід. № НОМЕР_1, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Жмеринському районі Вінницької області здійснити з 25 серпня 2010 року перерахунок та щомісячно виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , з розрахунку надбавки дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням змін до чинного законодавства до припинення такого права.
В решті позовних вимог відмовити.
Судовий збір в розмірі 3,40 грн. стягнути за рахунок держави.
Постанову суду звернути до негайного виконання.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів з дня отримання її копії до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Жмеринський міськрайонний суд.
Постанова є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.
Суддя А. М. Заярний