Справа № 2-а-945/11
01.04.2011 р. Гайсинський районний суд Вінницької області в складі судді Кравця В. І., розглянувши у скороченому провадженні в м. Гайсині адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області про визнання відмови в перерахунку та виплаті доплати за роботу на території зони радіологічного забруднення протиправною, зобовязання здійснити перерахунок та виплату такої доплати, -
Встановив:
09.03.2011 до суду заявлено позов, вимоги якого мотивовано тим, що позивач ОСОБА_1, як працюючий в зоні посиленого радіологічного контрою відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі Закон) має право на щомісячну доплату до заробітної плати у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідачем така доплата виплачувалась і виплачується в неповному обсязі (5,20 грн.), на вимогу здійснити перерахунок доплати відповідно до чинного законодавства та провести відповідні виплати було відмовлено, що порушує законне його право, тому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині ненарахування та невиплати йому доплати до зарплати за роботу в зоні посиленого радіологічного контролю, передбачену ст. 39 Закону, зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити йому таку доплату в розмірі, передбаченому ст. 39 Закону (одна мінімальна заробітна плата) , починаючи з 09.09.2010 р. до часу звернення з позовом з урахуванням проведених виплат.
Відповідач письмово проти позову заперечив, обґрунтовував свої заперечення тим, що розпорядником коштів які просить нарахувати позивач є Мінпраці України, територіальне управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області проводить доплату за роботу на території зони радіологічного забруднення в межах асигнувань, які надаються розпорядником бюджетних коштів.
З урахуванням позицій сторін та досліджених доказів суд визнає, що позов підлягає повному задоволенню з таких міркувань.
Доведено, що ОСОБА_1 призначено суддею Тульчинського районного суду Указом Президента України від 22.09.2005 року, 09.09.2010 року Постановою Верховної Ради України обрано суддею цього суду безстроково, з 04.10.2005 року він працює в Тульчинському районному суді, який знаходиться в м. Тульчині по вул. Перемоги,16 Вінницької області, яке згідно постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року додаток № 1 п.4 віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, має право відповідно до ст. 39 Закону на одержання щомісячної доплати до зарплати у розмірі однієї мінімальної зарплати, така доплата відповідачем у межах шестимісячного строку позовної давності і на час вирішення справи в суді виплачувалась і виплачується в неповному обсязі на підставі Постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 р. "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (далі Постанова Уряду), хоча за Законом обмежена бути не може, а повинна бути ним позивачу в передбаченому Законом розмірі нарахована і щомісячно виплачувана до дня припинення права на неї.
Спірні правовідносини у системному взаємозв'язку регулюються:
- ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 ратифікованої Україною 11.09.1997 р. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ст. 17-1 Конвенції, згідно з якими кожен має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, державам - учасницям Конвенції заборонено скасовувати встановлені нею права;
- ст. 13 Конвенції, яка гарантує кожному право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо порушення передбаченого Конвенцією права було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження;
- ч. 2 та ч. 3 ст. 22 Конституції України, за змістом яких конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які б призводили до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод;
- ч.ч. 1,2 ст. 8 КАС України, за якими під час вирішення справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, права людини визнаються найвищими соціальними цінностями, вони визначають зміст і спрямованість діяльності держави; цей принцип застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини;
- практикою Європейського Суду з прав людини, згідно з якою: а). конвенційне поняття «майно» являє собою «існуюче майно» або засоби, включаючи право вимоги, відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини», заява № 42527/98, рішення від 12.07.2001 р. п. 83); б). засоби юридичного захисту ефективними є тоді, коли вони можуть запобігти виникненню умов, які становлять порушення, або не допустити подальшого існування таких умов (справа «Мельник проти України», заява № 72286/01, рішення від 28.03.2006 р., щодо статті 13); в). принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (справа «Броньовський проти Польщі», заява № 31443/96, рішення від 22.06.2004 р., п. 184);
- ст. 39 Закону (в редакції Закону до 31.12.2007 р.), за якою, зарплата працюючим на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а саме, у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата;
- ст. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010р.» згідно з якою мінімальний розмір заробітної плати в 2010 році становив у місячному розмірі: з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні;
- ч. 2 та ч. 3 ст. 22 Конституції України, за змістом яких конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які б призводили до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод;
- ч. 4 ст. 9 КАС України, згідно з якою у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт вищої юридичної сили.
Оскільки, ОСОБА_1 працює на території посиленого радіоекологічного контролю Законом передбачено доплату до зарплати у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яке обмежене або скасоване бути не може і є майном в розумінні ч. 1 Протоколу № 1 Конвенції як право вимоги, відповідачем таке підвищення у межах шестимісячного строку позовної давності виплачувалась і виплачується в неповному обсязі (5,20 грн.), в тому числі через чинність Постанови Уряду наміру виконувати Закон відповідач не має, - то задля захисту конвенційного і законного права позивача на мирне володіння своїм майном суд визнає бездіяльність відповідача протиправною в частині ненарахування та щомісячної невиплати доплати до зарплати за роботу в зоні посиленого радіологічного контролю в повному обсязі, зобов'язує його нарахувати, перерахувати та виплатити позивачу доплату в розмірі однієї мінімальної заробітної плати з, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» розміру, за період з 09.09.2010 по 09.03.2011 р. - з урахуванням проведених виплат.
Заперечення відповідача про відповідність його дій і бездіяльності закону та Постанові Уряду спростовуються викладеними вище висновками, приписами ч.2 ст.3 Конституції України про відповідальність держави перед людиною за порушення її прав, у тому числі через виконання судом передбачених ч.1 ст.2 КАС України завдань, та ч. 4 ст. 9 КАС України щодо обов'язку суду застосовувати правовий акт вищої юридичної сили.
Судові витрати необхідно компенсувати за рахунок держави, оскільки сторони у справі звільнені від їх сплати.
Постанова підлягає негайному виконанню на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 256 КАС України.
Керуючись ст.ст.4, 11, 70, 71, 183-2, абз. 2 ч. 1 ст. 256 КАС України, суд, -
Постановив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати бездіяльність територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області протиправною в частині ненарахування і щомісячної невиплати ОСОБА_1 доплати до заробітної плати за роботу на території зони посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї заробітної плати, передбаченої ст.39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати територіальне управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області нарахувати, перерахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до заробітної плати за роботу на території зони посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати з розміру, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік» і Законом України «Про Державний бюджет на 2011 рік» з 09.09.2010 р. по 09.03.2011 р. - з урахуванням проведених виплат.
Судові витрати компенсувати за рахунок державного бюджету України.
Постанову надіслати територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області для її негайного виконання з повідомленням про це Гайсинському районному суду на підставі ч. 1 ст. 267 КАС України.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Гайсинський районний суд протягом десяти днів, проте оскарження не зупиняє її виконання.
Суддя :