ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/5228.03.11
За позовом Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія "Арма"
до Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Нова”
про відшкодування шкоди (фактичних витрат) заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, за правом регресу, 41 070,15 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: Голосова А.В. - представник за довіреністю № 256 від 17.01.11
від відповідача: Лигін В.В. -представник за довіреністю № 107 від 01.02.11
Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛТА" шкоди (фактичних витрат) заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, за правом регресу в розмірі 41 070,15 грн., в тому числі 32 416,12 грн. основного боргу, 8 104,03 грн. доплати страхового відшкодування, 550,00 грн. оплати на проведення експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2011 порушено провадження по справі № 53/52, розгляд справи призначено на 31.01.2011. Також ухвалою суду від 06.01.2011 відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 31.01.2011 замінено відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ІЛТА" на належного відповідача - Відкрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Нова” та відкладено розгляд справи на 14.02.2011.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 14.02.2011 представників сторін розгляд справи було відкладено на 14.03.2011.
В судовому засіданні 14.03.2011 у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 28.03.2011.
В судовому засіданні 28.03.2011 позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 022-76300362 від 17.05.2008 внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «ГАЗ 3302, реєстраційний номер НОМЕР_2, а тому позивач, відповідно до положень Закону України "Про страхування" та Цивільного кодексу України, набув право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Шкода, д/н НОМЕР_1, яким скоєно ДТП застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/0461002 та Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 3264 від 21.04.2008), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідачів.
Відповідач в судовому засіданні 28.03.2011 визнав позов в повному обсязі.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 28.03.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
08.05.2008 між позивачем та ТОВ «Транспортне підприємство ванта сервіс»було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 022-7600362, за яким позивачем було застраховано майнові позивача, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки ГАЗ 3302, д/н НОМЕР_2.
Гр. ОСОБА_2., 16.07.2008 о 19 год. 00 хв. на 129 км а/ш Київ-Чоп, керуючи автомобілем Шкода д/н НОМЕР_1, при здійсненні маневру початку руху, не переконався в безпечності руху та скоїв зіткнення з автомобілем ГАЗ 3302, д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, внаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження, а водій ОСОБА_1. отримав тілесні ушкодження.
Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 26.08.2008 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_2. на день дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з Компанією «Кока-Кола».
Відповідно до частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Як вбачається з Генеральної угоди № 78/05 від 17.01.2005 з фінансового лізингу та адміністрування парку транспортних засобів ТОВ «Ілта»(лізингодавець) передала Компанії «Кока-Кола»(лізингоотримувач) автомобілі на умовах лізингу.
Відповідно до додатку № 3 акту приймання-передачі транспортного засобу до Генеральної угоди № 78/05 від 17.01.2005 ТОВ «Ілта»передала Компанії «Кока-Кола»транспортний засіб Шкода д/н НОМЕР_1.
Між ТОВ «Ілта»та відповідачем укладено поліс цивільної відповідальності №ВС/0461002 відповідно до якого ліміт відповідальності НАСК "Оранта" по автомобілю Шкода д/н НОМЕР_1 становить 25 500 грн. (франшиза становить нуль гривень).
Також між ТОВ «Ілта»та відповідачем було укладено Договір № 3264 від 21.04.2008 добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатації транспортних засобів, відповідно до умов якого об'єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України і пов'язані із обов'язком страхувальника, згідно із законодавством України, відшкодувати шкоду, заподіяну третім особам (їхньому життю, здоров'ю та майну). (п. 2.1 Договору № 3264).
Відповідно до додатку та заяви про страхування до Договору № 3264 в переліку застрахованих автомобілів міститься автомобіль - Шкода д/н НОМЕР_1.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану Панчуком М. В Даценку Г. М. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 16.07.2008 в частині визначеній Договорами.
Згідно зі Звітом про оцінку автомобіля ГАЗ 3302, д/н НОМЕР_2 № 428 від 04.12.2008 матеріальний збиток, завданий власникові ГАЗ 3302, д/н НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП складає: 45253,67 грн.
На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування позивачем було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування в розмірі 40520,15 грн., що підтверджується страховим актом № 2512-А-К та страховим актом № 2512-А-К-Д .
Позивач перерахував страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 40520,15 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 934 від 30.01.2009 та № 2040 від 15.05.2009.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування Страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 86/96-ВР від 07.03.1996р. до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, винуватця ДТП була застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/0461002 та Договором № 3264, то обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування № 1158 від 28.08.2009 щодо сплати вартості матеріальної шкоди (збитку).
Проте відповідач збиток не сплатив, відповіді на вказану заяву не надав.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч.1 п.1 ст. 1188 ЦК України).
Вина особи ОСОБА_2, який керував автомобілем Шкода д/н НОМЕР_1 встановлена у судовому порядку.
Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/0461002 та Договором № 3264, відтак, відповідач є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю ГАЗ 3302, д/н НОМЕР_2, в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з положеннями п. 1. ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Ст. 993 Цивільного кодексу України наголошує на тому, що "до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки".
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем вимог до відповідача про стягнення з нього 25500,00 грн. за Полісом цивільної відповідальності №ВС/0461002 та 15020,15 грн. за Договором № 3264 від 21.04.2008 добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатації транспортних засобів.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведених норм закону, в судовому засіданні, допустимими доказами, які є в матеріалах справи, позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині суми збитків в розмірі 40520,15 грн.
Щодо заявленої суми до стягнення з відповідача 550,00 грн. за проведення автотоварозначого дослідження необхідно зазначити наступне.
Відповідно до статті 34 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” після отримання повідомлення про страховий випадок страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.
Позивач не надав суду докази повідомлення винною особою відповідача про настання страхового випадку та направлення експерта.
З огляду на вищезазначене, суд відмовляє позивачу у задоволенні заяви про стягнення з відповідача суми витрат за проведення автотоварознавчого дослідження.
Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України стягуються із сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Нова” (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 11, код ЄДРПОУ 31241449, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія "Арма" (03037, м. Київ, просп.. Червонозоряний, 52, код ЄДРПОУ 21265671) 40520 (сорок тисяч п'ятсот двадцять) грн. 15 коп. шкоди в порядку регресу та судові витрати: 405 (чотириста п'ять) грн. 21 коп. державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Суддя Грєхова О.А.
Повне рішення складено 30.03.2011