ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 42/625-13/23630.03.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська транспортна спілка”
до Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”
про стягнення 153165594,09 грн.
Головуючий суддя: Курдельчук І.Д.
Судді: Гавриловська І.О.,
Спичак О.М.
Представники:
від позивача Суньов Є.В. -дов. від 15.10.10 №12/Д
від відповідача Данилевський О.М. -дов. від 13.01.119 №2-25
в судовому засіданні 15.03.11, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступні і резолютивну частини рішення
ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю ''Українська транспортна спілка" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" заборгованості за виконані і прийняті роботи та поставлене обладнання на виконання генерального договору підряду №3-695 на проведення реконструкції компресорних станцій ДК «Укртрансгаз»та додатковими угодами до нього.
Мотивуючи позовну заяву позивач зазначав, що всупереч умов укладених між ним та відповідачем генерального договору підряду № 3-695 на проведення реконструкції компресорних станцій ДК "Укртрансгаз" від 26.09.01, додаткових угод №№ 1-9 до цього договору, останній частково оплатив поставлене обладнання, виконані і прийняті будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні роботи, передбачені проектно-кошторисною документацією, заборгувавши йому станом на час подачі позову до суду 149583779,74 грн.
З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 2991675,60 грн., три проценти річних з простроченої суми 590138,75 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.
У процесі розгляду справи позивач заявою від 08.12.09 зменшив розмір заявленої до стягнення суми боргу до 141083779,74 грн., посилаючись на відступлення ним права вимоги частини оплати за спірним договором у розмірі 8500000 грн. Відкритому акціонерному товариству "Київгаз" на підставі договору № 1-188/09-14 від 25.09.09.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська транспортна спілка” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” про стягнення 153 165 594,09 грн.
В ході розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги на суми інфляційних втрат, і трьох процентів річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва №42/625 від 11.12.09 провадження у справі № 42/625 в частині вимог про стягнення сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання припинене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна спілка» в іншій частині задоволений, стягнуто з Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна спілка" 141083779,74 грн. боргу, 25500 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивоване неналежним виконанням зобов'язань за договором підряду в частині оплати виконаних і прийнятих робіт та поставленого і прийнятого обладнання.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2010 касаційна скарга Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” задоволена частково, рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2009 року скасовано, а справу передано на новий розгляд.
Мотивуючи постанову касаційна інстанція зазначила, що залишись поза увагою суду умови договору відповідно до яких 5% від вартості прийнятих і виконаних робіт та витрат підлягають накопиченню і сплачуються замовником, відповідачем у справі, в двотижневий термін з дати підписання Акту державної приймальної комісії.
За резолюцією голови Господарського суду міста Києва від 04.05.2010 року справу передано на новий розгляд судді Курдельчуку І.Д.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2010 року (суддя Курдельчук І.Д.) справу прийнято до свого провадження, присвоєно № 42/625-13/236 та призначено розгляд справи на 01.06.2010 року.
31.05.2010 та 01.06.2010 до Господарського суду міста Києва надійшли клопотання позивача та відповідача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2010 року розгляд справи відкладено на 16.06.2010 року, через неявку представника відповідача.
Судове засідання призначене на 16.06.2010 року не відбулося у зв'язку з поданням відповідачем клопотання про призначення колегіального розгляду справи.
Відповідно до розпорядження Заступника Голови Господарського суду міста Києва доручено розгляд справи № 42/625-13/236 здійснювати колегіально у наступному складі: головуючий суддя Курдельчук І.Д., судді Гавриловська І.О., Спичак О.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2010 року справу прийнято до свого провадження новим складом суду та призначено до розгляду на 14.07.2010 року, сторони зобов'язано вчинити дії та надати документи.
14.07.2010 року ухвалою заступника Голови Господарського суду міста Києва строки розгляду справи № 42/625-13/236 було продовжено.
Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями сторін та через їх неявку і необхідність у витребуванні нових доказів.
26.08.2010 року представник позивача в судовому засіданні подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути 38 086 371,14 грн. боргу
10.09.2010 року представник позивача через канцелярію суду подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути 38 086 371,14 грн. боргу, 495 122,82 грн. інфляційних втрат, 666 511,51 грн. три проценти річних.
В ході розгляду справи сторони надали пояснення та видаткові накладні, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 - грудень 2009 років (форми № КБ-3), акти звірки взаєморозрахунків, довідкою Головного контрольно-ревізійного управління України № 05-21/45 від 3.07.2009 року, укладені позивачем договори про відступлення права вимоги з Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Одесагаз” №№ 1539, 1540 від 28.07.2009 року, з Відкритим акціонерним товариством “Київгаз” №№ і-174/08-14 від 4.08.2009 року, і-175/08-14 від 25.08.2009 року, і-176/08-14 від 26.08.2009 року, і-188/09-14 від 25.08.2009 року, якими стверджується виконання робіт вартістю 792 988 338,22 грн.
На вимогу ухвали суду сторони повідомили, що стосовно об'єктів будівництва “Реконструкція КС-2 Куп'янськ” та “Реконструкція КС Пролетарського ПСГ” акту державної приймальної комісії про введення (прийняття) їх в експлуатацію не надано.
Оскільки, сторони належним чином не змогли підтвердити розмір заборгованості, а господарський суд не володіє достатніми спеціальними знаннями, щоб встановити розмір заборгованості з урахуванням документів, які підтверджують суму поставки і виконаних робіт та суми оплати за поставлене обладнання та роботи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2010 року було призначено судову будівельно-технічну експертизу.
17.02.2011 року до Господарського суду міста Києва надійшов висновок експертизи № 9016 від 21.01.2011 року по справі № 42/625-13/236. Ухвалою суду від 17.02.2011 року провадження у справі було поновлено та призначено справу до розгляду на 15.03.2011 року.
15.03.2011 року в судове засідання з'явилися представники сторін.
На виконання вимог ухвали суд позивачем надано акти приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2 та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3.
В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що не володіє інформацією про те, які роботи були виконані і прийняті, та за що конкретно відповідач сплачував кошти і чи сплачував взагалі, а акти приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2 та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 та акт звірки підписаний з боку ДК «Укртрансгаз»працівниками БМФ «Укргазпромбуд»ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»директором ОСОБА_1 і Головним бухгалтером ОСОБА_2 , які не були уповноважені на підписання таких документів.
Від виконання вимог ухвали суду в частині надання письмових пояснень, розрахункових документів, а також від надання доказів на підтвердження власної правової позиції відповідач та його представник ухилились.
За заявами представників сторін, відповідно до ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 30.03.2011 року для ознайомлення сторін з матеріалами експертизи.
В судовому засіданні позивач підтримав позов повністю, відповідач заперечував з тих підстав, що документи, які підтверджують виконання умов договору і наявність боргу підписані не повноважними особами, і крім того при першому розгляді справи позивач відмовився від вимог про стягнення суми інфляційних втрат, і трьох процентів річних.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їхніми правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Господарський суд визнав представлені сторонами документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -
26.09.2001 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська транспортна спілка” (надалі -позивач, підрядник) та Дочірньою компанією “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (надалі -відповідач, замовник) було укладено генеральний договір підряду № 3-695 на проведення реконструкції компресорних станцій ДК “Укртрансгаз” від 26.092001 року (надалі -Генеральний договір), згідно з умовами якого позивач за завданням відповідача зобов'язався виконати на свій ризик власними та залученими силами і засобами будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні роботи, що передбачені проектно-кошторисною документацією, в обсягах і у відповідності з додатковими угодами №№ 1 та 2 від 26.09.2001 року, №3 від 31.10.2003 року, № 4 від 23.06.2004 року, № 5 від 2.12.2005 року, № 6 від 30.01.2006 року, № 7 від 7.11.2007 року, № 8 від 18.09.2008 року, № 9 від 28.11.2008 року, а останній -прийняти та оплатити вартість фактично виконаних робіт протягом 10 банківських днів після підписання акту здачі-прийняття робіт форми КБ-2в і КБ-3.
Строк дії Генерального договору, відповідно до умов ст. 20 зазначеного договору в редакції додаткової угоди № 7 від 7.11.2007 року встановлений з моменту його підписання до 31.12.2012 року.
Умовами Генерального договору передбачено, що до початку робіт на об'єкті замовник перераховує підряднику аванси в розмірі 90 % вартості обладнання та устаткування, що поставляється та монтується підрядником та 30 % обумовленої вартості будівельно-монтажних робіт.
Пунктом 6.2.2 Генерального договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 3 від 31.10.2003 року) сторони погодили, що оплата виконаних робіт здійснюється замовником щомісяця на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2В) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форма № КБ-3).
Оплата здійснюється протягом 10 банківських днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін Актів приймання виконаних підрядних робіт. Розмір оплати етапів робіт становить 95 % вартості виконаних і прийнятих замовником робіт (з урахуванням сплаченого авансу), решта у розмірі 5% підлягають накопиченню і сплачуються замовником підряднику в двотижневий термін з дати підписання Акту державної приймальної комісії.
Поясненнями сторін, наявними у справі видатковими накладними №№ 1 від 21.04.2008 року, № 1 від 18.12.2007 року, № 3 від 8.07.2008 року, № 5 від 9.09.2008 року, довідками про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 - грудень 2009 років (форми № КБ-3), актами звірки взаєморозрахунків станом на 1 січня, 25 вересня та 20 листопада 2009 року, довідкою Головного контрольно-ревізійного управління України № 05-21/45 від 3.07.2009 року, укладеними позивачем договорами про відступлення права вимоги з Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Одесагаз” №№ 1539, 1540 від 28.07.2009 року, з Відкритим акціонерним товариством “Київгаз” №№ і-174/08-14 від 04.08.2009 року, і-175/08-14 від 25.08.2009 року, і-176/08-14 від 26.08.2009 року, і-188/09-14 від 25.09.2009 року стверджується факт виконання позивачем робіт за Генеральним договором вартістю 792 988 338,22 грн., а також заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті за цим договором у розмірі 141 083 779,74 грн.
Висновком судової будівельно-технічної експертизи №9016, проведеної на виконання ухвали суду, підтверджено виконання робіт якісно і у відповідності до умов договору і ДБН.
У зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості, заявою від 26.08.2010 року про зменшення розміру позовних вимог позивач зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 38 086 371,14 грн. основного боргу.
Доказів належної оплати 38 086 371,14 грн. основного боргу за Генеральним договором відповідачем суду не надано.
Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки.
Згідно з п. 4. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно до ч.1 та ч.3 ст.843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Як встановлено частинами 1, 2, 5 ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.
Згідно до приписів частин 1, 2, 4, 5 ст. 879 ЦК України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Підрядник, який зобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. У разі руйнування або пошкодження об'єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором будівельного підряду строку здачі об'єкта, а також у разі неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника плату за роботу або оплату витрат, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до норми ч.ч.1, 2, 5 ст.265 Господарського суд України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.
Згідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.П цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
З наявних в матеріалах справи актів форми КБ-2, довідок форми КБ-3, договір уступки , переведення актів звірки складених сторонами у справі в т.ч. і в особі їх структурних підрозділів вбачається виконання робіт з урахуванням вартості поставленого обладнання
Як встановлено наданими позивачем документами Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд»є філією Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». БМФ «Укргазпромбуд»з 1998 року входить до складу ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України".
Розпорядженням ДК «Укртрансгаз»№ 168-р від 07.10.2009 року на Управління будівництва та капітальних ремонтів БМФ «Укргазпромбуд»ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»покладені обов'язки виконання функцій замовника по об'єктам будівництва «Реконструкція КС-2 Куп'янськ»та «Реконструкція КС Пролетарського ПСГ»у відповідності до генерального договору підряду № 3-695 від 26.09.2001 р. з ТОВ «Українська транспортна спілка»копія розпорядження з копією доручення в матеріалах справи.
Функції Замовника будівництва БМФ «Укргазпромбуд»виконувало до 01.06.2010 року включно, після чого вказані функції Замовника Наказом ДК «Укртрансгаз»№ 157 від 20,04.2010 року були передані до філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз»(копія листа № 5815/25-008 від 21.05.2010 року та копія листа № 1103/05 від 17.05.2010 року в матеріалах справи).
Враховуючи викладене, суд вважає наявними відповідні повноваження у заступника директора з фінансово-економічних питань ОСОБА_1 та головного бухгалтера ОСОБА_2. БМФ «Укргазпромбуд»з підписання актів звірки розрахунків з ТОВ «Українська транспортна спілка»відносно об'єктів будівництва «Реконструкція КС-2 Куп'янськ»та «Реконструкція КС Пролетарського ПСГ».
Під час дослідження матеріалів справи судом не виявлено доказів відсутності повноважень осіб, які підписали документи, що підтверджують виконання умов договору і наявність боргу, а також доказів відмови позивача від частини позовних вимог і прийняття судом такої відмови.
На вимогу ухвали суду сторони повідомили, шо стосовно об'єктів будівництва «Реконструкція КС-2 Куп'янськ» та «Реконструкція КС Пролетарського ПСГ»акту державної приймальної комісії не надано, як і доказів прийняття їх в експлуатацію.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що виконання Генерального договору підряду продовжується, акт державної приймальної комісії ще не підписано, а відтак відсутні підстави для стягнення 5% вартості робіт, які повинні залишатися у замовника на підставі п. 6.2.2 Генерального договору.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення 38 086 371,14 грн. основного боргу підлягає задоволенню частково, а саме в розмірі 36 182 052,58 грн.
Заявою від 11 грудня 2009 р. позивач відмовився від позову в частині вимог про стягнення сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання за період з 25.09.09 по 11.11.09.
Заявою від 09.09.2010 року про збільшення розміру позовних вимог позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 666 511,51 грн. 3% річних за період з 01.02.2010 по 31.08.2010 та 495 122,82 грн. інфляційних втрат за період з 01.02.2010 по 31.07.2010.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що позивач відмовився від позову в частині вимог про стягнення сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання за період з 25.09.09 по 11.11.09, відмова від позову в цій частині не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін та інших осіб, та підлягає прийняттю судом, то провадження у справі в цій частині відповідно до вимог ст.ст. 22, 78, 80 ГПК України слід припинити.
З розрахунком розміру 3% річних в сумі 666 511,51 грн. та інфляційних втрат в сумі 495 122,82 грн. за період з 01.02.10 по 31.08.10 та 31.07.2010 відповідно, наданим позивачем, суд вважає його завищеним і погодився частково, оскільки він здійснений без урахування суми 5%, що не підлягають сплаті на даний момент обґрунтованим, тому перерахувавши, задовольняє в частині стягнення 630459,88 грн. 3% річних та 470366,68 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На виконання вказівки, що міститься у постанові касаційної інстанції місцевим господарським судом надано оцінку стану остаточних розрахунків сторонами за актами виконаних робіт з урахуванням положень п. 6.2.2 договору в чинній на час вирішення спору редакції.
Отже, оцінюючи подані сторонами докази, господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду з урахуванням суми заборгованості, яка підлягала сплаті, позовні вимоги в частині стягнення 38 086 371,14 грн. основного боргу підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 36 182 052,58 грн.
Судові (господарські) витрати, пов'язані з оплатою державного мита в розмірі 25500,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. і сум, що сплачені за проведення судової експертизи в розмірі, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 49, 75, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 25.09.09 по 11.11.09
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська транспортна спілка” (01030, м. Київ, вул.. Б.Хмельницького, 66 (юр.адр.); 03680, м. Київ, вул.. Кайсарова, 2, код ЄДРПОУ 30167087) 36 182 052 (тридцять шість мільйонів сто вісімдесят дві тисячі п'ятдесят дві),58 грн. основного боргу, 630459 (шістсот тридцять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять), 88 грн. 3% річних, 470 366 (чотириста сімдесят тисяч триста шістдесят шість),68 грн. інфляційних втрат, 24 223 (двадцять чотири тисячі двісті двадцять три),24 грн. витрат по сплаті державного мита, 224 (двісті двадцять чотири),18 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу 17853 (сімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят три),37 грн.
В іншій частині позову відмовити.
4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Головуючий суддя І.Д. Курдельчук
Суддя І.О. Гавриловська
Суддя О.М. Спичак