ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/115-52/50317.02.11
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Фермерського господарства «Агросіо»до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»в особі Сумської філії, третя особа - Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про визнання незаконною відмови страховика у виконанні договору та стягнення 256 500,00 грн., за участю представників позивача -Баб'яка Д.А., довіреність № б/н від 10.02.2011 року, Іванченка П.М. довіреність №б/н від 10.02.2011 року, відповідача -Сабітова С.В., довіреність № 580D/2010, третьої особи -Бордюк Л.Р., довіреність № 99/10/18-Н від 13.10.2010 року,
Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»в особі Сумської філії Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна № 2011/225/000024 від 02.04.2009р. в розмірі 256 500,00 грн. страхового відшкодування та визнання незаконною відмови ВАТ «Страхова компанія «Універсальна»у виплаті страхового відшкодування по договору добровільного страхування майна № 2011/225/000024 від 02.04.2009р.
Позовні вимоги мотивовані необґрунтованою відмовою відповідача у виплаті страхового відшкодування за договором страхування майна № 2011/225/000024 від 02.04.2009р., укладеного між позивачем та Сумською філією ВАТ «СК «Універсальна»щодо виплати страхового відшкодування згідно з умовами даного договору.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.02.2010р. порушено провадження у справі № 5/18-10 та призначено справу до розгляду.
Ухвалою від 18.03.2010р. справу № 5/18-10 скеровано за підсудністю до господарського суду міста Києва.
Відповідно до резолюції Голови господарського суду міста Києва справу № 5/18-10 було передано на розгляд судді Грєховій О. А.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.04.2010р. прийнято до провадження справу № 5/18-10, справі присвоєно № 53/115 та призначено розгляд справи на 26.04.2010р.
В судовому засіданні 04.06.2010р. представник позивача подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача страхове відшкодування з урахуванням пені в розмірі 4 668,30 грн. та 19 827,45 грн. інфляційних витрат.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.12.2010 року прийнято справу до провадження суддею Чебикіною С.О., присвоєно їй № 53/115-52/503 та призначено до розгляду на 26.01.2011 року.
Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №648892 та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА №344654 за кодом 20113829 значиться Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна».
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне змінити назву відповідача з «Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна»на «Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна».
З матеріалів справи вбачається, що Протоколом Загальних зборів акціонерів № 3б-45 від 14.10.2009р. прийнято рішення про зміну найменування Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль». Відповідно до п. 1.3 Статуту Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».
Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї зі сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішення або ухвалі.
Процесуальне правонаступництво -це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному правовідношенні.
Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником і відображає зв'язок матеріального і процесуального права).
Таким чином, з огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про заміну Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»на його правонаступника Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».
У судовому засіданні 26.01.2011 року представник позивача надав письмові пояснення у справі.
У судовому засіданні 17.02.2011 року та через канцелярію суду представник відповідача надав письмові пояснення у справі.
У судовому засіданні 17.02.2011 року представник позивача надав письмові обґрунтування виникнення пожежі на подвір'ї ФГ «Агроісо».
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
04.07.2007року Фермерське господарство «АГРОСІО»відповідно до укладеного кредитного договору №012/15-12/2823 отримало у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції кредитні кошти в сумі 210 000 грн. під 17% річних, терміном погашення до 23.03.2010 року. Додатковою угодою до кредитного договору від 23.03.2010 року термін повернення кредитних коштів продовжений до 23.10.2010року. Кредитні кошти призначені для придбання комбайна ДОН-1500.
В якості забезпечення повернення кредитних коштів, отриманих господарством по кредитному договору №012/15-12/2823 від 04.07.2007року, Сумська обласна дирекція ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»24.07.2007року (Заставодержатель) уклала з Фермерським господарством «АГРОСІО»нотаріально посвідчений договір застави, згідно з яким в заставу банку був переданий комбайн марки ДОН-1500А, заводський номер 009067, двигун №НОМЕР_2, шасі №НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, заставною вартістю 270 000грн.
Відповідно до п.3.1.1 договору застави заставодавець - ФГ «АГРОСІО»зобов'язано застрахувати предмет застави в повній сумі кредиту та відсотків по ньому на випадок його втрати або загибелі на користь заставодержателя за власний рахунок на весь строк дії кредитного договору.
На виконання умов вищевказаного договору застави позивач зобов'язаний був укласти договір добровільного страхування майна.
02.04.2009р. між позивачем та Сумською філією Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»було укладено договір № 2011/225/000024, відповідно до умов якого предметом цього договору є майнові інтереси страхувальника (позивач), що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном (п. 1.1 договору).
Термін дії договору від 02.04.2009р. до 02.04.2010р.
Необхідно зазначити, що Сумська філія Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія «Універсальна»не являється юридичною особою, а є філією.
Таким чином, відповідачем по справі є Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», оскільки відповідно до ч. 1 ст. 95 Цивільного кодексу України філію є відокремленим підрозділом юридичної особи, що розташована поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Відповідно до п. 3.1 договору № 2011/225/000024 на страхування приймається наступне майно страхувальника: інше майно: Комбайн ДОН 1500А.
Згідно п. 1.2 договору № 2011/225/000024 від 02.04.2009 року майно вважається застрахованим тільки за адресою: Сумський р-н, с. Яструбне, подвір'я ФГ «Агросіо».
Страховим випадком є знищення чи втрата застрахованого майна внаслідок наступних ризиків, зокрема, пожежа, задимлення, що її супроводжує, включаючи виділення сажі, вибух, влучення блискавки (п. 2.1 А договору).
Відповідно до п. 6.1.6 Договору при пошкодженні (знищені, втраті) застрахованого майна Страхувальник зобов'язаний: негайно, як тільки йому стало відомо, повідомити відповідні компетентні органи про настання подій, що мають ознаки страхового випадку (зокрема ограни МВС, МНС, пожежної охорони, центру гідрометеорології, житлово-експлуатаційних служб тощо); негайно, як тільки йому стане відомо, але не пізніше 48 годин будь-яким способом повідомити про настання страхового випадку страховика з подальшим письмовим підтвердженням.
11.09.2009р. за адресою Сумський район, с Яструбине сталася пожежа в комбайні ДОН 1500, що підтверджується актом про пожежу від 11.09.2009р., листом Начальника СДПН Сумського району № 398 від 08.04.2010р. та пояснювальною запискою позивача від 14.09.2009р.
Як зазначено в листі № 398 від 08.04.2010р., ймовірна причини пожежі: коротке замкнення електромережі.
Позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку, який стався 11.09.2009р., 14.09.2009р.
Відповідно до Рішення ФГ «Агросіо»від 01.06.2009 року погодженого Яструбинською сільською радою, Державною автомобільною інспекцією Сумського району, Державною автомобільною інспекцією Сумського району сформовано зернозбиральний загін в складі ДОН-1500,ЗІЛ-130, І аз-33023, САК, побутовий вагончик, цистерна з водою. На період збирання врожаю визначено місцем розташування подвір'я фермерського господарства ділянку дороги біля поля №1 з твердим покриттям 80 м після збирання врожаю на полі №1 і частину поля в 0,5 га. Наведено схему розташування загону.
Актом огляду майна, який складено та підписано представником відповідача Бірченком Дмитром Олександровичем 14 вересня 2009 року, підтверджується, що майно, яке застраховане на підставі договору № 2011/225/000024 знищено внаслідок страхової події - пожежі 11 вересня 2009 року о 17 год.11 хв. Характеристика і причина страхової події -коротке замикання електромережі. В графі «Заходи, які були прийняті Страхувальником для недопущення подальшого знищення після страхової події » зазначено: «шукають засоби, щоб транспортувати комбайн на базу в м. Суми, зараз об'єкт знаходиться на подвір'ї ФГ «Агросіо».
Відповідно до листа Начальника ДАІ Сумського району №1 від 12.05.2010 року після пожежі 11.09.2009 року комбайн ДОН-1500, реєстраційний номер НОМЕР_1 був переміщений 1209.2009 року за вказівкою працівника ДАІ з місця пожежі на відстань до 50 м з метою створення безперешкодного проїзду технічних та транспортних засобів.
Дослідивши схеми розміщення подвір'я ФГ «Агросіо», наведеної в Рішенні ФГ «Агросіо»від 01.06.2009 року, схеми пожежі комбайну ДОН-1500, наведеної в Протоколі огляду місця пожежі, матеріали розслідування даної пожежі Державним пожежним наглядом Сумського району 11.09.2009 року, Акт огляду відповідачем майна від 14 вересня 2009 року, лист Начальника ДАІ Сумського району №1 від 12.05.2010 року суд дійшов висновку, що пожежа комбайну ДОН-1500 сталася в межах подвір'я ФГ «Агросіо»с. Яструбине.
Відповідач прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з порушення умов Договору щодо повідомлення про настання страхового випадку, про що свідчить лист відповідача № 1900/09-009 від 19.11.2009р.
Позивач повторно звернувся до відповідача з листом № 10-8 від 08.12.2009р. з проханням переглянути рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. Свої доводи позивач обґрунтував тим, що пожежа сталася ввечері п'ятниці, а наступні дні після 11.09.2009р. були вихідними, а тому у позивач була можливість повідомити про настання страхового випадку тільки 14.09.2009р.
Відповідач листом № 2027/09-207 від 21.12.2009р. повідомив позивача, що не вбачає підстав для перегляду, раніше прийнятого рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Листами №1900/09-009 від 19.11.2009 року та № 2027/09-207 від 21.12.2009р. відповідач фактично визнав настання страхового випадку, проте відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування посилаючись тільки на те, що у передбачений договором строк - 48 годин, позивач не повідомив про страховий випадок, а не з тих підстав, що страховий випадок не настав через те, що комбайн ДОН 1500 під час пожежі не перебував на території подвір'я позивача.
Суд вважає таку відмову у виплаті страхового відшкодування необґрунтованою та безпідставною з огляду на наступне.
Згідно зі ст.. 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно із ст. 8 Закону України «Про страхування»страховий ризик -це певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно з ч.1 статті 16 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 988 Цивільного кодексу України та статтею 20 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховик зобов'язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 5 ст. 21 Закону України «Про страхування»страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування.
Статтею 26 Закону України «Про страхування»визначений перелік підстав для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування, серед яких, зокрема, несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.
Відповідно до п. 5 статті 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Відповідно до ст. 73 Кодексу законів про працю України неробочими днями є вихідні дні: субота і неділя при п'ятиденному, неділя -при шестиденному робочому тижні, в тому числі перенесені Кабінетом Міністрів України вихідні,дні, а також святкові дні: 1 і 2 січня, 7 січня, 8 березня, 1 та 2 травня, 9 травня, 2червня, 24 серпня. Якщо святковий день припадає на вихідний, то цей вихідний переноситься на перший за ним робочий день. Тому коли останній день строку припадає на неділю або на інший неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий за ним робочий день. Тоді подання заяви у найближчий за вихідним день вважається вчиненими своєчасно.
Враховуючи що Сумська філія Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»не працює у суботу та неділю, що слідує з пояснень представників позивача та не заперечується відповідачем, а також відсутність в договорі номеру телефону гарячої ліні або coolцентру, та з огляду на те, що філія фактично знаходиться не за тією адресою, яка вказана в договорі відповідач безпідставно не визнав причину пропуску строку повідомлення страховика про настання страхового випадку поважною та безпідставно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування.
Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав Страхувальник (п. 7.3 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору розмір страхової суми за інше майно: Комбайн ДОН 1500А становить 270 000,00 грн.
Як вбачається з Висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області № 17/4418 від 23.04.2010р. вартість матеріального збитку, заданого власнику зернозбирального комбайну марки ДОН 1500 реєстраційний номер НОМЕР_1, заводський номер 009067, двигун № НОМЕР_2, шасі ; НОМЕР_3, зеленого кольору, що належить гр. ОСОБА_1 (директор позивача), визначається такою, що дорівнює ринковій вартості, з урахуванням зносу станом на 11.09.2009р., на час пожежі, складає -263 498,18 грн.
Розмір суми збитків завданих позивачу складає 263 498,18 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач відповідно до умов договору повинен був здійснити виплату страхового відшкодування в розмірі визначеного страхового збитку.
Договором № 2011/225/000024 встановлено франшизу (п. 3.1.9 Договору).
Як вбачається з п. 3.1.9 Договору, розмір франшизи по виду інше майно: Комбайн ДОН 1500 складає суму в розмірі 5% від суми страхового відшкодування.
При дослідженні розрахунку позивача розміру страхового відшкодування, суд з'ясував, що позивач зробив неправильний розрахунок суми страхового відшкодування, оскільки позивач вираховує суму страхового відшкодування від страхової суми зазначеної в договорі, а відповідно до п. 7.3 Договору № 2011/225/000024 страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Крім того, згідно із ст. 9 Закону України «Про страхування»страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
За таких обставин суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог в розмірі 250 323,27 грн., яке складається з вартості втраченого майна на суму 263 498,18 грн. (263 498,18 грн. -13 174,91 грн. (сума франшизи -5% від суми страхового відшкодування)= 250 323,27 грн.).
Крім того, позивач також просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 4 668,30 грн. та 19 827,45 грн. інфляційних витрат.
Стаття 992 ЦК України передбачає майнову відповідальність страховика за несплату або прострочку виплати у вигляді сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про страхування»страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
В п. 6.3.3. Договору страхування передбачено, що страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в передбачений п. 7.12. договору строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені за кожен день прострочення платежу у розмірі 0,01% від належної до виплати суми, але не більше 10% від розміру страхової випалити.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Оскільки, страхове відшкодування повинно було здійснено протягом 10 робочих днів (п. 7.12. договору) з дня прийняття рішення про виплату страхового відшкодування. Так як відповідачем 19.11.2009р. прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, а суд дійшов висновку про безпідставність такої відмови, то пеня повинна нараховуватися з 03.12.2009 року (19.11.2009р. + 10 робочих днів).
Розрахунок суми пені
Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
250323.2703.12.2009 -02.06.201018210.2500 %0.056 %*25587.84
Однак, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача пені в розмірі 4 668,30 грн. за розрахунком позивача, оскільки суд позбавлений можливості виходу за межі позовних вимог за відсутності про це клопотання заінтересованої сторони (п. 2 ст. 83 ГПК України).
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
03.12.2009 - 02.06.2010250323.271.04711765.19262088.46
Таким чином, здійснивши перерахунок інфляційних витрат, суд дійшов висновку про їх задоволення в сумі 11 765,19 грн. за розрахунком суду, оскільки позивач при власному розрахунку невірно визначив суму, на яку нараховується інфляція та початок її нарахування.
З приводу заявленої вимоги позивача про визнання незаконною відмови ВАТ «СК «Універсальна»у виплаті страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна № 2011/225/000024 від 02.04.2009р. слід зазначити наступне.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій України»місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності.
Згідно з частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 цього Кодексу передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів. Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Таким чином, серед переліку наведених статей відсутній такий спосіб захисту права як визнання незаконної відмови від виплати страхового відшкодування
Отже, позовна вимога позивача про визнання незаконною відмови у виплаті страхового відшкодування зобов'язання суперечить способам захисту цивільних прав та інтересів, оскільки така вимога не призводить до поновлення порушеного права і не може бути самостійним предметом позову, а тому не може розглядатись господарським судом.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Враховуючи те, що позовна вимога про визнання незаконною відмови у виплаті страхового відшкодування не підлягає вирішенню в господарських судах України, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.
Заперечення відповідача, надані усно в судових засіданнях до уваги судом не приймаються як безпідставні та необґрунтовані письмовими доказами.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню із сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Крім того, згідно зі статтею 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.
Відповідно до статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»сплачене державне мито підлягає поверненню повністю у випадку припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.
З огляду на вищевикладене, сплачене держане мито в розмірі 85,00 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, ч. 1 п. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(01601, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 24/1; код ЄДРПОУ 20113829 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Фермерського господарства «АГРОСІО»(42314, Сумська область, Сумський район, с. Яструбине; код ЄДРПОУ 34135085) 250 323 (двісті п'ятдесят тисяч триста двадцять дві) грн. 27 коп. суми страхового відшкодування, 4 668 (чотири тисячі шістсот шістдесят вісім) грн. 30 коп. пені, 11 765 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят п'ять) грн. 19 коп. інфляційних та витрати по сплаті державного мита в сумі 2 667 (дві тисячі шістсот шістдесят сім) грн. 57 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 224 (двісті двадцять чотири) грн. 04 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Припинити провадження у справі в частині заявленої позовної вимоги щодо визнання незаконною відмови у виплаті страхового відшкодування.
5. В іншій частині позовних вимог відмовити.
6.Повернути Фермерському господарству «АГРОСІО»(42314, Сумська область, Сумський район, с. Яструбине; код ЄДРПОУ 34135085) з Державного бюджету України сплачене державне мито в розмірі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп., яке перераховане квитанцією № ПН4062 від 12.02.2010р.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суддя Чебикіна С.О.